Великі географічні відкриття й навколосвітні подорожі
~15 хв · 8 розділів · 11 тестових запитань
Співвіднось мандрівників і дослідників від Колумба до Амундсена з їхніми маршрутами, відкриттями й епохою. Пояснюй значення великих географічних відкриттів і сучасних досліджень для знань про Землю.
Наприкінці XV століття європейці знали лише Європу, узбережжя Африки та південно-західну Азію. Торгівля прянощами, шовком і коштовностями з Індією та Китаєм контролювалася арабськими й османськими посередниками, що робило товари надзвичайно дорогими. Саме пошук морського шляху до Індії та Китаю став головною причиною епохи, яку називають великими географічними відкриттями.
Причини й передумови
До кінця XV століття в Європі з'явилися технічні засоби, що зробили далекі морські подорожі можливими. Каравела — новий тип корабля з прямими й косими вітрилами — могла пливти проти вітру й долати великі відстані. Компас (магнітна стрілка, що завжди вказує на північ) і астролябія (прилад для визначення широти за висотою Сонця чи зір над горизонтом) давали змогу орієнтуватися у відкритому океані. Головними морськими державами, які фінансували експедиції, стали Португалія та Іспанія.
Христофор Колумб і відкриття Америки
Христофор Колумб, генуезець на службі Іспанії, вирішив досягти Індії, пливучи на захід через Атлантичний океан. 12 жовтня 1492 року його експедиція досягла острова Сан-Сальвадор у Багамському архіпелазі. Під час чотирьох експедицій (1492–1504) Колумб відкрив Кубу, Гаїті, узбережжя Центральної та Південної Америки. До кінця життя він був переконаний, що досяг Індії, тому ці землі назвали «Вест-Індія». Лише Амеріго Веспуччі, який дослідив узбережжя Південної Америки, довів, що це не Азія, а Новий Світ. Саме на його честь новий материк назвали Америкою.
Морський шлях до Індії навколо Африки
Португальці обрали інший маршрут. 1488 року Бартоломеу Діаш першим обігнув південь Африки й відкрив мис Доброї Надії (крайня південна точка материка — мис Голковий). Через десять років Васко да Гама (1497–1499) продовжив його шлях: обігнув Африку, перетнув Індійський океан і 1498 року досяг Калікута на західному узбережжі Індії. Так було відкрито морський шлях до Індії через Атлантичний та Індійський океани.
Перша навколосвітня подорож: Фернан Магеллан і Хуан Себастьян Елькано
Фернан Магеллан, португалець на службі Іспанії, 1519 року вирушив на захід, щоб знайти протоку через Південну Америку й досягти Азії. 1520 року він відкрив протоку між материком і Вогняною Землею (Магелланова протока) й вийшов в океан, який назвав Тихим через спокійну погоду. Експедиція перетнула Тихий океан і досягла Філіппін, де Магеллан загинув у сутичці з місцевими жителями 1521 року. Командування перебрав Хуан Себастьян Елькано, який на кораблі «Вікторія» через Індійський океан і навколо Африки повернувся до Іспанії 1522 року. Це була перша навколосвітня подорож в історії.
Значення відкриттів
Подорож Магеллана — Елькано практично довела кулястість Землі та єдність Світового океану. Було відкрито величезний Тихий океан, знайдено морський шлях до Індії, а відкриття Америки кардинально змінило уявлення європейців про світ. На основі цих даних склали нову карту світу, яка стала основою сучасної географії.
Після епохи великих географічних відкриттів європейці продовжили досліджувати світ. У XVII–XIX століттях головна увага зосередилася на Тихому океані, Австралії, Антарктиді та полярних регіонах. Ці дослідження завершили формування сучасної карти світу.
Джеймс Кук — дослідник Тихого океану
Британський мореплавець Джеймс Кук здійснив три навколосвітні подорожі (1768–1779). Під час першої (1768–1771) він досяг східного узбережжя Австралії (1770) і довів, що Нова Зеландія складається з двох окремих островів, а не є частиною невідомого південного материка. Під час другої подорожі (1772–1775) Кук першим в історії перетнув Південне полярне коло (1773), але не зміг пробитися крізь льоди до Антарктиди. Третя подорож (1776–1779) привела його до Гавайських островів (1778), де він загинув у сутичці з місцевими жителями 1779 року.
Юрій Лисянський — перша навколосвітня подорож Російської імперії
Юрій Лисянський, уродженець Ніжина (сучасна Чернігівська область), командував кораблем «Нева» в першій навколосвітній подорожі Російської імперії (1803–1806). Експедиція під керівництвом Івана Крузенштерна на кораблі «Надія» та Лисянського на «Неві» перетнула Атлантичний і Тихий океани, дослідила узбережжя Аляски та Гавайські острови. Лисянський зробив важливі океанографічні спостереження й склав детальні карти.
Відкриття Антарктиди: Беллінсгаузен і Лазарєв
28 січня 1820 року російська експедиція на кораблях «Восток» (під командуванням Фаддея Беллінсгаузена) і «Мирний» (під командуванням Михайла Лазарєва) вперше в історії побачила береги Антарктиди. Це стало офіційним відкриттям шостого материка. Експедиція обігнула Антарктиду, відкрила низку островів і довела, що за Південним полярним колом існує великий материк, а не просто крижане поле.
Підкорення Південного полюса: Амундсен і Скотт
Норвезький полярник Руаль Амундсен першим досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року. Він ретельно підготував експедицію, використав їздових собак і знав особливості льодовикового покриву Антарктиди. Британська експедиція Роберта Скотта досягла полюса 17 січня 1912 року — на місяць пізніше. На зворотному шляху Скотт і його супутники загинули через нестачу їжі й пального. Ця драматична гонка стала одним із найвідоміших епізодів в історії географічних досліджень.
Микола Міклухо-Маклай — дослідник Океанії
Микола Міклухо-Маклай, який мав українське козацьке коріння, був видатним етнографом і мандрівником. 1871 року він висадився на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї (згодом названому Берегом Маклая) й провів серед папуасів понад рік, вивчаючи їхній побут, мову та звичаї. Він довів, що корінні народи Океанії не є «примітивними», а мають власну складну культуру. Міклухо-Маклай також досліджував острови Індонезії, Філіппіни та Австралію.
Мандрівник | Роки | Головне відкриття / досягнення |
|---|---|---|
Джеймс Кук | 1768–1779 | Східне узбережжя Австралії, Нова Зеландія, Південне полярне коло |
Юрій Лисянський | 1803–1806 | Перша навколосвітня подорож Російської імперії |
Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарєв | 1820 | Відкриття Антарктиди |
Руаль Амундсен | 1911 | Перший на Південному полюсі |
Микола Міклухо-Маклай | 1871–1880-ті | Дослідження Нової Гвінеї та Океанії |
Географічні дослідження не завершилися в минулому. Сьогодні вчені використовують новітні технології, щоб вивчати Землю, її ресурси та зміни, що відбуваються на планеті. Сучасні дослідження охоплюють космос, глибини океану й полярні регіони.
Космічний моніторинг
Супутники на орбіті Землі щодня роблять знімки поверхні планети. Космічний моніторинг дає змогу відстежувати стан лісів (вирубування, пожежі), танення льодовиків, повені, посухи й поширення пустель. Навігаційні системи, як-от GPS, дозволяють точно визначати координати будь-якої точки на Землі. Цифрові карти, створені на основі супутникових знімків, використовують у навігаторах, смартфонах і для планування міст.
Географічні інформаційні системи (ГІС)
ГІС — це комп'ютерні системи, що поєднують карти з базами даних. Вони дозволяють накладати різні шари інформації: рельєф, ґрунти, населення, дороги, кліматичні дані. ГІС використовують для планування міст, прокладання транспортних маршрутів, прогнозування стихійних явищ (повеней, зсувів, землетрусів) та обліку природних ресурсів.
Глибоководні дослідження
Океан залишається найменш вивченою частиною Землі. 1960 року батискаф «Трієст» з Жаком Пікаром і Доном Волшем на борту досяг дна Маріанського жолоба — найглибшої точки Світового океану (приблизно 11 км). Сучасні глибоководні апарати вивчають дно океану, підводні вулкани, гідротермальні джерела, ресурси корисних копалин і унікальні екосистеми, що існують без сонячного світла.
Полярні дослідження: станція «Академік Вернадський»
Україна має власну антарктичну станцію «Академік Вернадський», розташовану на острові Галіндез біля Антарктичного півострова. З 1996 року станція належить Україні (раніше була британською станцією «Фарадей»). На станції проводять метеорологічні спостереження, вивчають озоновий шар, біологію антарктичних організмів, рух льодовиків і зміни клімату. Українські полярники щороку працюють на станції в екстремальних умовах.
Значення сучасних досліджень
Сучасні географічні дослідження мають практичне значення для всього людства. Вони дозволяють прогнозувати зміни клімату й стихійні лиха, раціонально використовувати природні ресурси, охороняти довкілля та планувати сталий розвиток міст і регіонів. Без супутникового моніторингу, ГІС і полярних досліджень людство не змогло б адекватно реагувати на глобальні виклики, як-от глобальне потепління.
Приклад 1. Маршрут навколосвітньої подорожі
На картосхемі зображено маршрут, що починається в Іспанії, перетинає Атлантичний океан, проходить через протоку на півдні Південної Америки, виходить у Тихий океан і досягає Філіппінських островів. Хто з мандрівників здійснив цю подорож?
Варіанти відповіді: Христофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан, Джеймс Кук.
Розв'язання. Спершу визнач ключові точки маршруту: старт в Іспанії, перетин Атлантики, протока на півдні Америки (це Магелланова протока), вихід у Тихий океан, прибуття на Філіппіни. Такий маршрут відповідає першій навколосвітній подорожі 1519–1522 років. Колумб плавав через Атлантику, але не досяг Тихого океану й не проходив протоку на півдні Америки. Васко да Гама обігнув Африку, а не Південну Америку. Кук досліджував Тихий океан, але його маршрут не починався з протоки на півдні Америки.
Відповідь: Фернан Магеллан.
Приклад 2. Хто першим досяг Південного полюса?
Хто з перелічених мандрівників першим в історії досяг Південного полюса?
Варіанти відповіді: Роберт Скотт, Фаддей Беллінсгаузен, Джеймс Кук, Руаль Амундсен.
Розв'язання. Руаль Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року. Роберт Скотт прибув на полюс 17 січня 1912 року — на місяць пізніше, тому він не перший. Фаддей Беллінсгаузен відкрив Антарктиду як материк у 1820 році, але не досягав Південного полюса. Джеймс Кук першим перетнув Південне полярне коло (1773), однак до полюса він не дійшов.
Відповідь: Руаль Амундсен.
Приклад 3. Наслідки навколосвітньої подорожі Магеллана — Елькано
Виберіть три правильні твердження, які описують наслідки першої навколосвітньої подорожі Магеллана — Елькано (1519–1522).
Варіанти: практичний доказ кулястості Землі; доказ єдності Світового океану; відкриття протоки між Атлантичним і Тихим океанами; відкриття Антарктиди; відкриття морського шляху до Індії навколо Африки; відкриття Австралії; перше досягнення Південного полюса.
Розв'язання. Подорож Магеллана — Елькано мала три ключові наслідки. По-перше, вона практично довела кулястість Землі: корабель «Вікторія» обігнув земну кулю й повернувся до порту відправлення. По-друге, експедиція довела єдність Світового океану — Атлантичний, Тихий та Індійський океани з'єднані між собою. По-третє, Магеллан відкрив протоку між Атлантичним і Тихим океанами (Магелланову протоку). Інші варіанти стосуються інших подорожей: Антарктиду відкрили Беллінсгаузен і Лазарєв (1820), морський шлях до Індії навколо Африки — Васко да Гама (1498), Австралію дослідив Кук (1770), Південного полюса першим досяг Амундсен (1911).
Відповідь: практичний доказ кулястості Землі, доказ єдності Світового океану, відкриття протоки між Атлантичним і Тихим океанами.
Приклад 4. Маршрут до Індії навколо Африки
На картосхемі зображено маршрут, що починається в Португалії, огинає Африку з півдня, перетинає Індійський океан і досягає західного узбережжя Індії. Хто з мандрівників здійснив цю подорож?
Варіанти відповіді: Бартоломеу Діаш, Христофор Колумб, Фернан Магеллан, Васко да Гама.
Розв'язання. Маршрут з Португалії навколо Африки до Індії — це шлях, який 1497–1499 року здійснив Васко да Гама. Бартоломеу Діаш у 1488 році дійшов лише до мису Доброї Надії, але не досяг Індії. Колумб плив на захід через Атлантику й відкрив Америку. Магеллан плив через Атлантику, обігнув Південну Америку й перетнув Тихий океан.
Відповідь: Васко да Гама.
Вважати, що Магеллан сам завершив навколосвітню подорож. Насправді Магеллан загинув на Філіппінах у 1521 році, а подорож завершив Хуан Себастьян Елькано на кораблі «Вікторія» 1522 року. Тому правильніше говорити «подорож Магеллана — Елькано».
Плутати Колумба (Америка, 1492, на захід через Атлантику) і Васко да Гаму (Індія, 1498, навколо Африки). Запам'ятай: Колумб плив на захід і відкрив Америку; Васко да Гама обігнув Африку з півдня й досяг Індії.
Вважати, що Колумб знав, що відкрив новий материк. Насправді він до кінця життя був переконаний, що досяг Індії, тому назвав відкриті землі «Вест-Індія». Те, що це Новий Світ, довів Амеріго Веспуччі.
Плутати відкриття Антарктиди (Беллінсгаузен і Лазарєв, 28 січня 1820 року) з досягненням Південного полюса (Амундсен, 14 грудня 1911 року). Відкрити материк і досягти його крайньої південної точки — різні події, між якими майже 92 роки.
Приписувати Куку відкриття Антарктиди. Кук першим перетнув Південне полярне коло (1773), але не побачив материка через товсту кригу. Антарктиду відкрили Беллінсгаузен і Лазарєв у 1820 році.
Визначати мандрівника за країною походження, а не за маршрутом на картосхемі. Наприклад, Колумб (італієць) і Магеллан (португалець) обоє плавали на службі Іспанії. Тому на картосхемі орієнтуйся на маршрут, а не на національність.
Тема «Великі географічні відкриття й навколосвітні подорожі» входить до розділу 1.1 програми НМТ з географії. Від тебе вимагають знати видатних мандрівників, їхні відкриття, дати подорожей, а також сучасні напрями географічних досліджень.
Формати завдань
У демоваріанті НМТ 2026 року тема 1.1 представлена завданням 1 до картосхеми маршрутів (суміжна тема 2.1 «Океани»). Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох (формат А–Г). За правильну відповідь ти отримуєш 1 бал.
Також можливі завдання формату «3 з 7» (завдання 25–30 у тесті), де потрібно вибрати три правильні варіанти з семи запропонованих. За кожен правильно вказаний варіант нараховують 1 бал, тобто максимум 3 бали за таке завдання.
Стратегія виконання
Якщо в завданні подано картосхему маршруту, дотримуйся такого алгоритму:
Знайди точку старту (країну або порт). Якщо старт в Іспанії чи Португалії — це, найімовірніше, подорож XV–XVI століття.
Визнач, які океани перетинає лінія маршруту. Атлантика + Тихий океан через протоку на півдні Америки — Магеллан. Атлантика + Індійський океан навколо Африки — Васко да Гама. Тільки Атлантика на захід — Колумб.
Зверни увагу на протоки: Магелланова протока — однозначна підказка.
Зістав маршрут з іменами мандрівників і датами.
Пам'ятай: на картосхемі може бути позначено не всю подорож, а лише її ключовий відрізок. Орієнтуйся на океани й протоки, а не на країну походження мандрівника.
Чому Америку назвали не на честь Колумба?
Колумб до кінця життя вважав, що відкриті ним землі — це частина Азії (Індія). Він не знав, що відкрив новий материк. Італійський мореплавець Амеріго Веспуччі, який дослідив узбережжя Південної Америки, першим довів, що це не Азія, а зовсім новий континент. Німецький картограф Мартін Вальдземюллер 1507 року назвав новий материк Америкою на честь Веспуччі. Тому Америку названо на честь людини, яка зрозуміла й довела, що це Новий Світ, а не на честь того, хто його відкрив.
Як подорож Магеллана довела, що Земля куляста?
Корабель «Вікторія» під командуванням Елькано вирушив з Іспанії на захід, обігнув земну кулю й повернувся до Іспанії зі сходу. Якби Земля була пласкою, така подорож була б неможливою — корабель упав би з краю. Крім того, експедиція перетнула три океани (Атлантичний, Тихий, Індійський) і довела, що всі вони з'єднані між собою в єдиний Світовий океан. Подорож також показала величезні розміри Тихого океану, який виявився набагато ширшим, ніж очікували.
Чим відкриття Антарктиди відрізняється від досягнення Південного полюса?
Відкриття Антарктиди — це перше спостереження берегів материка, яке здійснили Фаддей Беллінсгаузен і Михайло Лазарєв 28 січня 1820 року. Вони побачили крижаний берег, але не висаджувалися на материк і не досягали його центральної точки. Досягнення Південного полюса — це прибуття в географічну точку з координатами 90° пд. ш., яке вперше здійснив Руаль Амундсен 14 грудня 1911 року. Між цими подіями минуло майже 92 роки. Отже, відкриття материка і підкорення його крайньої південної точки — це різні історичні події.
Хто з мандрівників пов'язаний з Україною?
З Україною пов'язані кілька мандрівників. Юрій Лисянський народився в Ніжині (Чернігівська область) і командував кораблем «Нева» в першій навколосвітній подорожі Російської імперії (1803–1806). Микола Міклухо-Маклай мав українське козацьке коріння (його рід походив із козаків Запорізької Січі) і став видатним етнографом, дослідником Нової Гвінеї та Океанії. Крім того, Україна володіє антарктичною станцією «Академік Вернадський», де працюють українські полярники.
Навіщо Україні станція в Антарктиді?
Антарктична станція «Академік Вернадський» дає Україні статус держави, яка проводить наукові дослідження в Антарктиці. На станції ведуть метеорологічні спостереження (прогноз погоди), вивчають озоновий шар (озонова діра над Антарктидою), біологію антарктичних організмів, рух льодовиків і зміни клімату. Ці дані важливі для розуміння глобальних кліматичних процесів, які впливають на всю планету, зокрема на Україну. Крім того, присутність в Антарктиді дає Україні право голосу в міжнародних організаціях, що вирішують долю Антарктики.
Христофор Колумб — 1492 рік, відкриття Америки (Сан-Сальвадор, Куба, Гаїті). Плив на захід через Атлантику на службі Іспанії.
Васко да Гама — 1498 рік, морський шлях до Індії навколо Африки (Португалія).
Фернан Магеллан — Хуан Себастьян Елькано, 1519–1522: перша навколосвітня подорож, доказ кулястості Землі та єдності Світового океану, відкриття Магелланової протоки.
Джеймс Кук — 1768–1779: східне узбережжя Австралії, Нова Зеландія, першим перетнув Південне полярне коло.
Фаддей Беллінсгаузен і Михайло Лазарєв — 28 січня 1820 року, відкриття Антарктиди.
Руаль Амундсен — 14 грудня 1911 року, перший на Південному полюсі.
Микола Міклухо-Маклай — 1871 рік, дослідження Нової Гвінеї (Берег Маклая) та Океанії.
Сучасні дослідження: космічний моніторинг (супутники, GPS), ГІС, глибоководні дослідження (батискаф «Трієст»), полярні дослідження (станція «Академік Вернадський»).