Перейти до основного вмісту
Каталог

Територіальні зміни УРСР і вступ до ООН

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Радянська Україна 1945–1985 рр.
Історія України НМТ

Визначаєш територіальні зміни УРСР після Другої світової війни — входження Закарпаття, кордон з Польщею 1945 і 1951 рр. — та пояснюєш, чому і з якими обмеженнями УРСР стала співзасновницею ООН.

Закарпатська Україна у складі УРСР (1944–1946)

Після завершення Другої світової війни територія Української РСР зазнала найбільшого розширення за всю свою історію. Однією з ключових подій стало входження Закарпаття, яке, крім короткого існування Карпатської України (1938–1939), століттями перебувало поза межами українських державних утворень — у складі Угорщини, а в 1919–1939 рр. — Чехословаччини. Розгляньмо, як це відбулося.

Передумови: Закарпаття напередодні 1944 р.

До 1939 року Закарпаття (офіційна назва в Чехословаччині — Підкарпатська Русь) входило до складу Чехословаччини. У березні 1939 р., після проголошення незалежності Карпатської України, край був окупований Угорщиною й перебував під угорською владою до осені 1944 р. (цей сюжет детально вивчається в курсі «Україна в міжвоєнний період»). У жовтні 1944 р. Червона армія в ході Східно-Карпатської операції зайняла територію Закарпаття. Відразу після цього радянське військове командування й органи НКВС почали готувати ґрунт для приєднання краю до СРСР.

Маніфест про возз'єднання (26 листопада 1944 р.)

26 листопада 1944 р. у Мукачеві відбувся з'їзд народних комітетів Закарпатської України. З'їзд ухвалив Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною. Важливо розуміти: з'їзд готували й проводили під контролем радянських військ і НКВС, тому його рішення не були цілком вільним волевиявленням місцевого населення. Проте факт залишається фактом — делегати висловилися за входження до УРСР.

Договір СРСР і Чехословаччини (29 червня 1945 р.)

Юридично питання Закарпаття вирішив не Ялтинська конференція (як іноді помилково вважають), а окремий двосторонній договір між СРСР і Чехословаччиною, підписаний 29 червня 1945 р. в Москві. За цим договором Закарпатська Україна (Підкарпатська Русь) виходила зі складу Чехословаччини й входила до складу Української РСР. Чехословацьке керівництво (президент Е. Бенеш, уряд З. Фірлінгера) погодилося на це під тиском Москви, адже СРСР був гарантом повоєнних кордонів Чехословаччини.

Утворення Закарпатської області (22 січня 1946 р.)

22 січня 1946 р. указом Президії Верховної Ради СРСР на території колишньої Підкарпатської Русі було утворено Закарпатську область у складі УРСР з адміністративним центром в Ужгороді. Область поділили на 13 районів.

Значення події

Входження Закарпаття до УРСР мало двояке значення. З одного боку, уперше в історії більшість українських етнічних земель опинилася в межах однієї адміністративної одиниці — Української РСР. З другого боку, це сталося під владою тоталітарного радянського режиму, який одразу розгорнув радянізацію краю: колективізацію, ліквідацію греко-католицької церкви, репресії проти інтелігенції та колишніх діячів Карпатської України.

Дата

Подія

Значення

Жовтень 1944

Червона армія зайняла Закарпаття

Початок радянського контролю над краєм

26 листопада 1944

Маніфест про возз'єднання з Радянською Україною

Формальне волевиявлення під контролем НКВС

29 червня 1945

Договір СРСР і Чехословаччини

Юридичне оформлення входження до УРСР

22 січня 1946

Утворення Закарпатської області

Адміністративне закріплення

Західний кордон УРСР: договори 1945–1951 рр.

Після Другої світової війни західний кордон Української РСР зазнав суттєвих змін. Його формували два ключові договори з Польщею — 1945 і 1951 років, а також Паризький мирний договір 1947 р. з Румунією. Розгляньмо кожен з них.

Радянсько-польський договір 16 серпня 1945 р.

16 серпня 1945 р. між СРСР і Польщею було підписано договір про державний кордон. Кордон пройшов по так званій «лінії Керзона» з відхиленнями на 5–8 км на користь Польщі. Це рішення було попередньо узгоджене на Тегеранській (1943) і Ялтинській (1945) конференціях лідерів антигітлерівської коаліції (детальніше — у курсі «Україна в Другій світовій війні»).

Важливо запам'ятати: у складі Польщі залишилися етнічні українські землі — Холмщина, Підляшшя, Надсяння (з Перемишлем) і Лемківщина. Українське населення цих територій у 1944–1946 рр. переселяли до УРСР, а 1947 р. решту депортували під час операції «Вісла» (окрема тема цього розділу курсу).

Обмін ділянками 15 лютого 1951 р.

15 лютого 1951 р. СРСР і Польща підписали договір про обмін ділянками державної території однакової площі — по 480 км². УРСР отримала землі з містами Белз і Кристинопіль (згодом Червоноград, нині Шептицький), де були поклади вугілля. Натомість Польща отримала ділянку Дрогобицької області з Нижніми Устриками, де розташовувалися нафтові родовища. Мешканців обох ділянок примусово переселили.

Саме 1951 рік у програмі НМТ зазначено як дата остаточного встановлення західного кордону УРСР. Після цього обміну кордон набув тієї форми, яку мав до 1991 р.

Кордон з Румунією: Паризький мирний договір 1947 р.

Кордон з Румунією закріпив Паризький мирний договір, підписаний 10 лютого 1947 р. За ним у складі УРСР залишилися Північна Буковина, Хотинщина та Південна Бессарабія — ті самі території, які ввійшли до УРСР у 1940 р. після приєднання Бессарабії та Північної Буковини.

Орієнтири на картосхемі

Для виконання завдань НМТ варто запам'ятати такі орієнтири: Ужгород і Мукачево (Закарпатська область), Львів і Сокаль (УРСР), Перемишль і Холм (Польща), Чернівці та Ізмаїл. Зверни увагу: Кримська область увійшла до складу УРСР лише 1954 р., тому її не варто відносити до територіальних змін 1945–1951 рр.

Рендеринг діаграми…

УРСР — співзасновниця ООН

Однією з найважливіших подій повоєнної історії України стало її входження до числа держав-засновниць Організації Об'єднаних Націй. Як це стало можливим, адже УРСР не була незалежною державою? Розберімося.

Передумови: зміни до Конституції СРСР (лютий 1944 р.)

У лютому 1944 р. до Конституції СРСР внесли зміни, які дозволяли союзним республікам мати власні наркомати (міністерства) закордонних справ і оборони. Відразу після цього було утворено Наркомат закордонних справ УРСР, який з 1944 р. очолив Дмитро Мануїльський — досвідчений дипломат і діяч Комінтерну. Формально це створювало видимість зовнішньополітичної суб'єктності республік, хоча насправді всі рішення ухвалювалися в Москві.

Ялтинська конференція (лютий 1945 р.)

У лютому 1945 р. на Ялтинській конференції лідери СРСР, США та Великої Британії обговорювали майбутнє повоєнного світу. Йосип Сталін наполягав на тому, щоб УРСР і Білоруська РСР стали окремими членами ООН. Його аргументом були величезні втрати й внесок України та Білорусі в перемогу над нацизмом. Насправді ж Сталін прагнув отримати додаткові голоси в ООН для СРСР. Союзники (Франклін Рузвельт і Вінстон Черчилль) погодилися на цю вимогу.

Конференція в Сан-Франциско (квітень — червень 1945 р.)

25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско відкрилася установча конференція ООН. Делегацію УРСР очолював Дмитро Мануїльський. 26 червня 1945 р. УРСР підписала Статут ООН і стала однією з 51 держави-засновниці. Статут набув чинності 24 жовтня 1945 р., який відтоді відзначають як День ООН.

Дата програми НМТ: квітень 1945 р. — Україна серед співзасновниць ООН. Важливо: це не означало незалежності — УРСР лишалася союзною республікою у складі СРСР.

Чому саме УРСР, а не інші республіки?

З усіх 16 союзних республік СРСР членство в ООН отримали лише дві — УРСР і БРСР. Це пояснювалося кількома причинами: по-перше, Україна зазнала величезних втрат (8–10 млн людських втрат, зруйновано понад 700 міст і селищ та близько 28 тис. сіл); по-друге, Україна зробила вагомий внесок у перемогу (воювали понад 6 млн українців); по-третє, Сталін хотів мати в ООН три голоси (СРСР + УРСР + БРСР), але не більше, щоб не викликати надто сильного спротиву союзників.

Рендеринг діаграми…

Міжнародний статус УРСР: можливості й межі

Членство в ООН давало УРСР певні міжнародні можливості, однак вони були жорстко обмежені контролем Москви. Розгляньмо, що УРСР мала, а чого не мала як суб'єкт міжнародного права.

Що мала УРСР

По-перше, УРСР мала постійне місце в Генеральній Асамблеї ООН і постійне представництво в Нью-Йорку. По-друге, УРСР брала участь у Паризькій мирній конференції 1946 р. і підписала мирні договори з колишніми союзниками Німеччини 10 лютого 1947 р. По-третє, у 1948–1949 рр. УРСР уперше стала непостійним членом Ради Безпеки ООН (удруге — у 1984–1985 рр.). По-четверте, з 1954 р. УРСР була членом ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці.

Чого не мала УРСР

Попри формальне членство в ООН, УРСР не мала власних посольств і дипломатичних відносин з іноземними державами. Вона не могла проводити самостійну зовнішню політику — всі важливі рішення ухвалювали в Москві. УРСР не мала власних збройних сил (армія була єдиною — Радянська армія) і власної валюти (грошовою одиницею залишався радянський карбованець). Делегація УРСР в ООН завжди голосувала так само, як делегація СРСР, — жодного разу позиції не розходилися.

Висновок

Членство в ООН дало УРСР формальні ознаки суб'єкта міжнародного права, але реальну зовнішню політику визначала Москва. Це був компроміс: Сталін отримав додаткові голоси в ООН, а західні союзники зберегли видимість того, що УРСР — окремий учасник міжнародних відносин. Коли Україна стала незалежною 1991 р., вона продовжила членство в ООН без повторного вступу — як держава-правонаступниця УРСР.

Ознаки для завдання «3 з 7»

У завданнях НМТ типу «3 з 7» тобі можуть запропонувати обрати ознаки міжнародного статусу УРСР. Правильними є: підписання Статуту ООН, непостійне членство в Раді Безпеки ООН у 1948–1949 рр., участь у Паризькій мирній конференції 1946 р., членство в ЮНЕСКО. Хибними є: самостійна зовнішня політика, власні посольства, членство в НАТО чи Раді Європи, власна грошова одиниця.

Ознака

Чи мала УРСР?

Коментар

Підписання Статуту ООН

Так

26 червня 1945 р.

Членство в Раді Безпеки ООН

Так (1948–1949)

Непостійне членство

Участь у Паризькій мирній конференції

Так (1946)

Підписання мирних договорів 1947 р.

Власні посольства

Ні

Дипломатію вела Москва

Самостійна зовнішня політика

Ні

Голосувала як СРСР

Розбираємо завдання

Розгляньмо типові завдання НМТ на цю тему. Кожне завдання супроводжується покроковим розв'язанням і поясненням, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за уривком договору

Умова: «Закарпатська Україна, яка за конституцією Чехословаччини мала назву "Підкарпатська Русь", возз'єднується з Україною і входить до складу УРСР». Коли підписано цей договір?

Розв'язання: У тексті йдеться про договір між СРСР і Чехословаччиною. Його підписали 29 червня 1945 р. в Москві. Отже, правильна відповідь — 1945 р.

Чому інші варіанти неправильні: 1939 р. — це рік проголошення Карпатської України, яка проіснувала лише кілька днів, а не договору з Чехословаччиною. 1944 р. — рік Маніфесту в Мукачеві, який не мав юридичної сили міжнародного договору. 1954 р. — рік передачі Кримської області до УРСР, що не стосується Закарпаття.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за картосхемою

Умова: На картосхемі заштриховано ділянку на північ від Львова з містами Белз і Кристинопіль, стрілкою показано обмін на ділянку біля Нижніх Устрик. Яку подію позначено?

Розв'язання: Описано обмін ділянками між СРСР і Польщею 15 лютого 1951 р. УРСР отримала землі з Белзом і Кристинополем (поклади вугілля), а Польща — ділянку з Нижніми Устриками (нафтові родовища).

Чому інші варіанти неправильні: Договір про кордон 1945 р. встановлював кордон по «лінії Керзона», а не передбачав обміну ділянками. Операція «Вісла» 1947 р. — депортація українців, а не територіальний обмін. Входження Закарпаття до УРСР — подія 1945 р., яка стосується зовсім іншого регіону.

Приклад 3. «3 з 7» — ознаки міжнародного статусу УРСР

Умова: Які три факти характеризують міжнародний статус УРСР у 1945–1985 рр.? Варіанти: підписання Статуту ООН; власні посольства в країнах Заходу; непостійне членство в Раді Безпеки ООН у 1948–1949 рр.; членство в Раді Європи; участь у Паризькій мирній конференції 1946 р.; самостійні переговори про кордон з Польщею; запровадження власної валюти.

Розв'язання: Правильні відповіді: підписання Статуту ООН (26 червня 1945 р.), непостійне членство в Раді Безпеки ООН у 1948–1949 рр., участь у Паризькій мирній конференції 1946 р. Ці три факти підтверджують формальний міжнародний статус УРСР.

Чому інші варіанти неправильні: УРСР не мала власних посольств — дипломатію вела Москва. Членство в Раді Європи — УРСР не була її членом. Самостійні переговори про кордон з Польщею — кордон визначав СРСР. Запровадження власної валюти — грошовою одиницею був радянський карбованець.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — причина членства в ООН

Умова: Чому УРСР стала однією з держав — засновниць ООН?

Розв'язання: Лідери антигітлерівської коаліції на Ялтинській конференції (лютий 1945 р.) погодилися на вимогу Й. Сталіна, зважаючи на величезний внесок і втрати України у війні. Сталін прагнув мати додаткові голоси в ООН для СРСР.

Чому інші варіанти неправильні: УРСР не проголошувала незалежність 1945 р. — вона лишалася союзною республікою. УРСР не мала власної армії — збройні сили були єдиними загальносоюзними. До ООН запросили не всі союзні республіки, а лише УРСР і БРСР.

Типові помилки й пастки

  • Вважати, що Закарпаття увійшло до УРСР 1939 р. разом із Галичиною й Волинню. Насправді у 1939–1944 рр. край окупувала Угорщина, до УРСР він увійшов за договором 29 червня 1945 р.

  • Вважати, що долю Закарпаття вирішили в Ялті. Насправді це зробив окремий договір СРСР і Чехословаччини 29 червня 1945 р.

  • Плутати 1945 р. (договір про кордон з Польщею по «лінії Керзона») і 1951 р. (обмін ділянками, остаточне встановлення західного кордону УРСР).

  • Вважати, що до УРСР увійшли всі етнічні українські землі Польщі. Насправді Холмщина, Підляшшя, Надсяння й Лемківщина лишилися в Польщі.

  • Вважати членство в ООН ознакою незалежності УРСР. Насправді зовнішню політику визначала Москва, посольств УРСР не мала.

  • Відносити до територіальних змін 1945–1951 рр. Крим. Насправді Кримська область увійшла до УРСР лише 1954 р.

Як це перевіряють на НМТ

Тема «Територіальні зміни УРСР і вступ до ООН» належить до теми 27 програми НМТ з історії України. У тесті вона може з'явитися в кількох форматах.

Дати, які треба знати

  • 1945 — входження Закарпаття до УРСР (договір 29 червня)

  • квітень 1945 — Україна серед співзасновниць ООН (конференція в Сан-Франциско)

  • 1951 — встановлення західного кордону УРСР (обмін ділянками з Польщею)

Формати завдань

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. Стимулом до такого завдання може бути картосхема, тож будь готовий до того, що картосхема територіальних змін УРСР може з'явитися в будь-якому з перших 20 завдань.

Завдання «3 з 7» (завдання 28–30): пропонують сім варіантів, серед яких три правильні. Ти отримуєш 1 бал за кожен правильно вказаний варіант — максимум 3 бали. Якщо позначив правильний варіант — отримуєш бал, якщо помилковий — бал не знімають, але й не додають.

Стратегія виконання

  • У завданнях з картосхемою спершу визнач, який регіон зображено: Закарпаття, західний кордон з Польщею чи Крим (але Крим — це 1954 р., не плутай).

  • У завданнях «3 з 7» уважно читай усі варіанти: серед них можуть бути правдоподібні, але хибні твердження (наприклад, «власні посольства УРСР» — звучить логічно, але це неправда).

  • Запам'ятай головні дати: 1945 (Закарпаття + ООН), 1951 (західний кордон). Не плутай 1945 і 1951 роки для польського кордону.

Питання й відповіді

Чому Закарпаття не увійшло до УРСР ще 1939 р., як Галичина й Волинь?

У 1939 р. до УРСР приєднали Галичину й Волинь, які до того входили до складу Польщі. Закарпаття ж у 1939 р. не належало Польщі — воно входило до складу Чехословаччини. У березні 1939 р. Карпатська Україна проголосила незалежність, але того ж місяця край окупувала Угорщина. Тому Закарпаття опинилося під угорською владою, а не під радянською, як Галичина й Волинь. До УРСР воно ввійшло лише після війни — за договором 29 червня 1945 р.

Навіщо Й. Сталіну були потрібні окремі місця УРСР і БРСР в ООН?

Сталін прагнув мати в ООН більше голосів, щоб посилити вплив СРСР у цій міжнародній організації. Якби в ООН входив лише СРСР як єдина держава, він мав би один голос у Генеральній Асамблеї. А з окремим членством УРСР і БРСР СРСР отримував три голоси. Союзники погодилися на це, визнаючи величезні втрати України та Білорусі у війні, але не дозволили включити всі 16 республік — лише дві.

Чи могла УРСР після вступу до ООН сама вирішувати, з якими країнами співпрацювати?

Ні. УРСР не мала власних посольств, не могла самостійно укладати міжнародні договори чи встановлювати дипломатичні відносини. Делегація УРСР в ООН завжди голосувала так само, як делегація СРСР. Усі зовнішньополітичні рішення ухвалювали в Москві. Членство в ООН було формальним — воно давало видимість суб'єктності, але реальної самостійності не означало.

Навіщо 1951 р. СРСР і Польща обмінялися ділянками кордону?

Обмін мав економічну причину. УРСР отримала землі з Белзом і Кристинополем (нині Шептицький), де були поклади кам'яного вугілля, потрібного для промисловості. Польща натомість отримала ділянку Дрогобицької області з Нижніми Устриками, де розташовувалися нафтові родовища. Обидві ділянки мали однакову площу — по 480 км². Мешканців обох ділянок примусово переселили.

Чому незалежна Україна не вступала до ООН удруге?

Незалежна Україна, проголосивши незалежність 24 серпня 1991 р., стала правонаступницею УРСР у міжнародних відносинах. Оскільки УРСР уже була державою-засновницею ООН і мала там постійне місце, Україні не потрібно було проходити процедуру вступу заново. Вона просто продовжила членство, змінивши назву з «Українська РСР» на «Україна». Це один із небагатьох випадків, коли формальний статус УРСР в ООН реально допоміг незалежній Україні.

Коротко: головне

  • 29 червня 1945 — договір СРСР і Чехословаччини: Закарпатська Україна у складі УРСР; 22 січня 1946 — Закарпатська область

  • 16 серпня 1945 — договір з Польщею: кордон по «лінії Керзона»; Холмщина, Підляшшя, Надсяння й Лемківщина — у Польщі

  • 15 лютого 1951 — обмін ділянками з Польщею: остаточне встановлення західного кордону УРСР

  • квітень — червень 1945 — конференція в Сан-Франциско: УРСР (делегація Д. Мануїльського) — співзасновниця ООН

  • 1948–1949 — УРСР непостійний член Ради Безпеки ООН

  • міжнародний статус УРСР формальний: без посольств і самостійної зовнішньої політики