Спрощення в групах приголосних

Ти вже знаєш, що в усному мовленні приголосні часто втрачають один звук, коли їх збігається три або більше поспіль. Це явище називають спрощенням у групах приголосних. Наприклад, слово «чесний» ми вимовляємо як [че́сний], а не [че́стний], хоча походить воно від іменника «честь». Збіг [стн] скорочується до [сн] — це й є спрощення.

Спрощення — це випадіння одного приголосного в групі з трьох (або більше) приголосних для полегшення вимови. На відміну від уподібнення, яке ти вивчив(ла) раніше, спрощення позначаємо на письмі. Тобто якщо звук не вимовляється, ми його й не пишемо: «чесний», а не «честний».

Як перевірити, чи відбувається спрощення? Знайди твірне слово — іменник або дієслово, від якого утворено прикметник чи інше слово. Додай суфікс -н-, -лив- або -ну- й подивися, чи виникла група з трьох приголосних. Якщо так — один із них випадає.

Запам'ятай: спрощення — не виняток, а закономірність. Ти завжди можеш перевірити себе твірним словом. Але є слова, які цьому правилу не підкоряються, — про них ітиметься в окремому розділі.

Найчастіше спрощення відбувається в групах, до яких входить звук [д] або [т]. Розгляньмо кожну групу окремо.

Група -ждн- → -жн-

Коли до кореня, що закінчується на -жд, додаємо суфікс -н-, звук [д] випадає. Найпоказовіший приклад — слово «тиждень». Від нього утворюємо прикметник «тижневий» (а не «тиждневий»). Так само в родовому відмінку однини: «тижня» (а не «тиждня»).

Група -здн- → -зн-

У словах, утворених від іменників на -зд, додавання суфікса -н- дає групу -здн-, з якої випадає [д]. Приклади:

• виїзд — виїзний (не «виїздний»)

• проїзд — проїзний (не «проїздний»)

• об'їзд — об'їзний (не «об'їздний»)

Група -стн- → -сн-

Це найпоширеніша група спрощення. Від іменників на -сть утворюємо прикметники за допомогою суфікса -н-, і звук [т] випадає. Запам'ятай ці пари:

• честь — чесний

• користь — корисний

• радість — радісний

• якість — якісний

• цілість — цілісний

• область — обласний

• захист — захисний

• вість — вісник

Група -стл- → -сл-

Коли до основи на -ст додаємо суфікс -лив-, утворюється група -стл-, з якої випадає [т]. Приклади:

• щастя — щасливий

• користь — корисливий

• совість — совісливий

• жалість — жалісливий

Порада: щоразу, коли сумніваєшся, чи писати т у прикметнику, знайди твірний іменник. Якщо в іменнику є -сть, а після додавання суфікса виникає збіг -стн- або -стл-, то т не пишемо.

Крім груп із [д] і [т], спрощення відбувається в групах, де випадає [л] або [к]. Розгляньмо їх.

Група -слн- → -сн-

Коли до основи на -сл додаємо суфікс -н-, утворюється група -слн-, з якої випадає [л]. Приклади:

• ремесло — ремісник (а не «ремеслник»)

• масло — масний (а не «маслний»)

• умисел — умисний (а не «умислний»)

Зверни увагу: у слові «ремісник» відбувається ще й чергування голосного [е] з [і] в корені, але спрощення групи -слн- до -сн- залишається незмінним.

Групи -скн- → -сн- та -зкн- → -зн- у дієсловах

У дієсловах із суфіксом -ну-, утворених від іменників або звуконаслідувальних основ на -ск або -зк, випадає [к]. Приклади:

• тиск — тиснути (а не «тискнути»)

• блиск — блиснути (а не «блискнути»)

• писк — писнути (а не «пискнути»)

• бризк — бризнути (а не «бризкнути»)

• брязк — брязнути (а не «брязкнути»)

Запам'ятай: у цих дієсловах ми НЕ пишемо -к- перед -ну-, хоча в іменнику (тиск, блиск) цей звук є. Спрощення позначаємо на письмі.

Не всі слова з групами -стн- і -стл- спрощуються. Існує кілька винятків, у яких букву т зберігаємо на письмі, хоча в деяких із них спрощення у вимові все одно відбувається: шістнадцять [ш'існа́дц'ат'], шістсот [ш'іс:о́т]. Їх треба знати напам'ять — на НМТ довідкових матеріалів не дають.

Слова, у яких т не випадає

Запам'ятай ці сім слів:

• кістлявий

• пестливий

• хвастливий

• хвастнути

• зап'ястний

• шістнадцять

• шістсот

Зверни увагу: у цих словах група -стл- або -стн- зберігається повністю. Наприклад, «пестливий» має твірне слово «пестити», але спрощення не відбувається. Так само «кістлявий» походить від «кість», однак т зберігається.

Прикметники від іншомовних іменників на -ст

Якщо прикметник утворено від іншомовного іменника, що закінчується на -ст, то т зберігається. Найпоширеніші приклади:

• баласт — баластний

• компост — компостний

• контраст — контрастний

• аванпост — аванпостний

• форпост — форпостний

Порівняй пари, щоб краще запам'ятати різницю:

Розгляньмо типові завдання НМТ на спрощення в групах приголосних. Кожен приклад містить покроковий розв'язок і пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. У якому рядку в усіх словах на місці пропуску треба писати т?

А. кіс..лявий, якіс..ний, облас..ний

Б. пес..ливий, щас..ливий, шіс..надцять

В. кіс..лявий, пес..ливий, шіс..надцять

Г. якіс..ний, щас..ливий, облас..ний

Розв'язок:

Спершу знайди винятки: «кістлявий», «пестливий», «шістнадцять» — у цих словах т зберігається. Отже, рядок, де всі три слова потребують т, — В. Перевірмо інші варіанти: «якісний» (якість — спрощення, т не пишемо), «щасливий» (щастя — спрощення, т не пишемо), «обласний» (область — спрощення, т не пишемо).

Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: А — «якісний» і «обласний» пишуться без т; Б — «щасливий» пишеться без т; Г — усі три слова пишуться без т.

Приклад 2. У якому рядку в жодному слові на місці пропуску не треба писати букву?

А. ціліс..ний, чес..ний, тиж..невий

Б. балас..ний, хвас..ливий, зап'яс..ний

В. радіс..ний, корис..ливий, хвас..ливий

Г. облас..ний, шіс..сот, пес..ливий

Розв'язок:

Перевіряємо кожне слово: «цілісний» (цілість — спрощення, т не пишемо), «чесний» (честь — спрощення, т не пишемо), «тижневий» (тиждень — спрощення, д не пишемо). У рядку А в жодному слові не треба писати букву — це ключ. У рядку Б: «баластний» (іншомовне слово, т пишемо), «хвастливий» (виняток, т пишемо), «зап'ястний» (виняток, т пишемо). У рядку В: «радісний» і «корисливий» — спрощення, але «хвастливий» — виняток, т пишемо. У рядку Г: «обласний» (спрощення), «шістсот» (виняток, т пишемо), «пестливий» (виняток, т пишемо).

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: Б — у всіх словах треба писати т; В — «хвастливий» потребує т (виняток); Г — «шістсот» і «пестливий» потребують т.

Приклад 3. У якому слові допущено орфографічну помилку?

А. виїзний

Б. хвастливий

В. компостний

Г. щастливий

Д. ремісник

Розв'язок:

Перевіряємо кожне слово: «виїзний» — правильно (виїзд → виїзний, спрощення -здн- → -зн-). «хвастливий» — правильно (виняток, т зберігаємо). «компостний» — правильно (іншомовне слово на -ст, т зберігаємо). «щастливий» — помилка! Правильно: «щасливий» (щастя → щасливий, спрощення -стл- → -сл-). «ремісник» — правильно (ремесло → ремісник, спрощення -слн- → -сн-).

Відповідь: Г (щастливий).

Чому інші варіанти правильні: А — виїзний (спрощення), Б — хвастливий (виняток), В — компостний (іншомовне), Д — ремісник (спрощення).

Приклад 4. У якому рядку правильно названо обидва слова без спрощення з ряду: ціліс..ний, якіс..ний, пес..ливий, кіс..лявий?

А. цілісний, якісний

Б. пестливий, кістлявий

В. цілісний, пестливий

Г. якісний, кістлявий

Д. цілісний, кістлявий

Розв'язок:

Визначаємо, які слова з ряду мають спрощення, а які — ні. «Цілісний» — спрощення (цілість → цілісний, т випадає). «Якісний» — спрощення (якість → якісний, т випадає). «Пестливий» — виняток, т зберігається. «Кістлявий» — виняток, т зберігається. Отже, слова без спрощення — «пестливий» і «кістлявий». Це рядок Б.

Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: А — обидва слова зі спрощенням; В — «цілісний» зі спрощенням; Г — «якісний» зі спрощенням; Д — «цілісний» зі спрощенням.

Приклад 5. Яке дієслово утворено зі спрощенням групи приголосних?

А. хвастнути

Б. стукнути

В. блиснути

Г. кинути

Д. гукнути

Розв'язок:

Спрощення відбувається, коли в твірному слові є група приголосних, яка скорочується. «Блиснути» походить від «блиск»: група -скн- спрощується до -сн- (к випадає). «Хвастнути» — виняток, т зберігається (спрощення не відбувається). «Стукнути» — твірне слово «стук», але тут немає групи з трьох приголосних (стук-ну-ти — лише [кн]). «Кинути» — твірне слово «кинути» не має групи приголосних. «Гукнути» — твірне слово «гук», групи з трьох приголосних немає.

Відповідь: В (блиснути).

Чому інші варіанти неправильні: А — виняток, т зберігається; Б, Г, Д — у твірних словах немає групи з трьох приголосних, тому спрощення не відбувається.

Найбільше помилок у завданнях на спрощення трапляється через те, що учні пишуть букви «за звичкою» — за аналогією з твірним словом. Ось найпоширеніші пастки.

• Пишуть т за аналогією з твірним словом. Наприклад, пишуть «якістний» замість «якісний» (бо є «якість»), «честний» замість «чесний» (бо є «честь»), «щастливий» замість «щасливий» (бо є «щастя»), «областний» замість «обласний» (бо є «область»). Запам'ятай: якщо в твірному слові є -сть, а після додавання суфікса виникає група -стн- або -стл-, то т випадає.

• Пишуть д у групах -ждн- і -здн-. Наприклад, «тиждневий» замість «тижневий», «виїздний» замість «виїзний». Пам'ятай: д випадає в обох групах.

• Спрощують винятки. Пишуть «кіслявий» замість «кістлявий», «песливий» замість «пестливий», «шіснадцять» замість «шістнадцять». Ці слова треба вивчити напам'ять.

• Спрощують прикметники від іншомовних слів на -ст. Пишуть «баласний» замість «баластний», «компосний» замість «компостний». Іншомовні основи на -ст зберігають т.

• Пишуть «тискнути», «блискнути» замість тиснути, блиснути. У дієсловах із суфіксом -ну- к випадає, тому пишемо «тиснути», «блиснути», «писнути», «бризнути», «брязнути».

Тему «спрощення в групах приголосних» включено до розділу 1 програми НМТ з української мови. У змісті програми зазначено «спрощення в групах приголосних», а у вимогах — «розпізнавати … спрощення приголосних».

Завдання з розділу 1 у демоваріанті НМТ-2026 мають форму вибору однієї правильної відповіді. Кожне правильне завдання оцінюють в 1 бал. Окремого завдання на спрощення в карті демоваріанта 2026 немає, але це не означає, що теми не буде на НМТ: спрощення може з'явитися в будь-якому варіанті.

Довідкових матеріалів на НМТ немає — список винятків треба знати напам'ять. Жодна таблиця чи підказка не допоможе, якщо ти не вивчив(ла) слів «кістлявий», «пестливий», «хвастливий», «хвастнути», «зап'ястний», «шістнадцять», «шістсот».

Стратегія виконання

Коли бачиш рядок зі словами, у яких пропущено букву, дій так:

1. Спершу знайди серед слів винятки й іншомовні слова на -ст. Якщо слово є в списку винятків або походить від іншомовного іменника на -ст, у ньому треба писати т.

2. Решту слів перевір за твірним словом. Знайди іменник, від якого утворено прикметник. Якщо в іменнику є -сть, а після додавання суфікса виникає група -стн- або -стл-, то т не пишемо.

3. Для дієслів на -нути перевір, чи є твірне слово на -ск або -зк. Якщо так — к випадає (тиснути, блиснути).

4. Для слів із групами -ждн- і -здн- перевір, чи є твірне слово на -жд або -зд. Якщо так — д випадає (тижневий, виїзний).

Пам'ятай: спрощення позначаємо на письмі. Якщо звук не вимовляється, його здебільшого й не пишемо. Винятки — це слова, які треба просто запам'ятати.

• -ждн- → -жн-, -здн- → -зн-, -стн- → -сн-, -стл- → -сл-, -слн- → -сн-

• У дієсловах на -нути: тиснути, блиснути, брязнути (к випадає)

• Винятки: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять, шістсот

• Іншомовні основи на -ст зберігають т: баластний, компостний, контрастний

• Спрощення, на відміну від уподібнення, позначаємо на письмі