Рухомий наголос у відмінкових формах іменників
~15 хв · 9 розділів · 11 тестових запитань
Рухомий наголос у відмінкових формах іменників: жіночого роду на -а (сестрА — сЕстри, дочкА — дОчки), середнього (веслО — вЕсла, джерелО — джерЕла) та односкладових чоловічого (кІт — котА, мІст — мостИ). Як не помилитися в завданні 2 НМТ.
В українській мові наголос вільний — він може падати на будь-який склад слова. Але коли слово змінюється за відмінками чи числами, місце наголосу може залишатися незмінним (нерухомий наголос) або переходити з одного складу на інший (рухомий наголос). Саме рухомий наголос часто стає пасткою на НМТ, бо ти звик до форми називного відмінка однини й автоматично переносиш наголос на інші форми.
Нерухомий наголос
Якщо наголос у слові нерухомий, він лишається на тому самому складі в усіх відмінкових формах однини й множини. Наприклад:
кулінАрія — кулінАрії — кулінАрією — кулінАрій (наголос завжди на третьому складі)
квартАл — квартАлу — квартАлом — квартАли (наголос завжди на складі -тА-)
зАгадка — зАгадки — зАгадці — зАгадок (наголос завжди на першому складі)
Із нерухомим наголосом проблем майже не виникає: запам'ятав місце в початковій формі — і воно таке саме в усіх формах.
Рухомий наголос
Рухомий наголос — це наголос, який під час відмінювання або зміни числа переходить з однієї морфеми на іншу: із закінчення на основу або з основи на закінчення. Ти маєш навчитися помічати ці переходи, бо в різних відмінках наголос може опинитися на різних складах.
Два напрямки руху
Напрямок | Приклад | Пояснення |
|---|---|---|
Із закінчення на основу | сестрА → сЕстри | в однині наголос на -а, у множині переходить на корінь |
Із закінчення на основу | веслО → вЕсла | в однині наголос на -о, у множині на перший склад |
Із закінчення на основу | джерелО → джерЕла | в однині наголос на -о, у множині на другий склад основи |
З основи на закінчення | мІст → мостИ | в однині наголос на корені, у множині на -и |
З основи на закінчення | вІтер → вітрИ | в однині на першому складі, у множині на закінченні |
Наголос розрізняє однаково написані форми
Це найцікавіша особливість рухомого наголосу. Деякі форми різних відмінків або чисел пишуться абсолютно однаково, але вимовляються по-різному. На НМТ тобі треба вміти за контекстом визначити, чи це родовий відмінок однини, чи називний множини.
сестрИ (Р. в. однини: «лист від сестрИ») — сЕстри (Н. в. множини: «сЕстри приїхали»)
дочкИ (Р. в. однини: «подарунок для дочкИ») — дОчки (Н. в. множини: «дОчки прийшли»)
Прийом перевірки
Щоб визначити, чи рухомий наголос у слові та куди він переходить, постав слово в чотири ключові форми:
Називний відмінок однини (хто? що?) — сестрА
Родовий відмінок однини (кого? чого?) — сестрИ
Називний відмінок множини (хто? що?) — сЕстри
Родовий відмінок множини (кого? чого?) — сестЕр
Порівняй місце наголосу в цих формах. Якщо воно змінюється — маєш справу з рухомим наголосом.
Слова з переліку НМТ, пов'язані з рухомим наголосом
У додатку «Перелік слів із нормативним наголосом» до програми НМТ є кілька важливих слів, чий наголос рухається у відмінкових формах:
дочкА — у множині дОчки
джерелО — у множині джерЕла
вАги — у множині (форма множини слова вагА, наголос на першому складі)
гальмО — у множині гАльма
Іменники жіночого роду на -а (перша відміна) — одна з найпоширеніших груп із рухомим наголосом. Типове явище: в однині наголос падає на закінчення, а в множині й кличному відмінку переходить на основу. Розберімо це на прикладі трьох слів, які варто запам'ятати: сестрА, веснА, дочкА.
Наголос в однині
В усіх відмінках однини, крім кличного, наголос падає на закінчення. Розгляньмо повну парадигму слова сестрА:
Відмінок | Форма | Наголос |
|---|---|---|
Н. в. (хто? що?) | сестрА | на закінченні |
Р. в. (кого? чого?) | сестрИ | на закінченні |
Д. в. (кому? чому?) | сестрІ | на закінченні |
Зн. в. (кого? що?) | сестрУ | на закінченні |
Ор. в. (ким? чим?) | сестрОю | на закінченні |
М. в. (на/у кому? чому?) | (на) сестрІ | на закінченні |
Кл. в. (звертання) | сЕстро | на основі |
Зверни увагу: кличний відмінок — єдиний в однині, де наголос переходить на перший склад. Так само: веснА — вЕсно, дочкА — дОчко. Тому не кажи «сестрО!» чи «дочкО!», правильно — «сЕстро!», «дОчко!»
Наголос у множині
У множині наголос в усіх відмінках падає на основу. Виняток — родовий відмінок множини (і знахідний, що з ним збігається), де наголос повертається на закінчення або на останній склад основи. Розгляньмо:
Відмінок | Форма | Наголос |
|---|---|---|
Н. в. | сЕстри | на основі |
Р. в. | сестЕр | на закінченні / останньому складі основи |
Д. в. | сЕстрам | на основі |
Зн. в. | сестЕр | на останньому складі основи (як у Р. в.) |
Ор. в. | сЕстрами | на основі |
М. в. | (на) сЕстрах | на основі |
Так само відмінюється веснА: множина — вЕсни, вЕснам, вЕснами, (на) вЕснах, а в родовому відмінку множини — вЕсен.
Повна парадигма слова дочкА
Слово дочкА — одне з ключових у переліку НМТ. Запам'ятай його форми:
Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
Н. в. | дочкА | дОчки |
Р. в. | дочкИ | (дочОк / дОчок — у завданнях не використовують) |
Д. в. | дочцІ | дОчкам |
Зн. в. | дочкУ | (дочОк / дОчок) |
Ор. в. | дочкОю | дОчками |
М. в. | (на) дочцІ | (на) дОчках |
Кл. в. | дОчко | дОчки |
Важливо: словники подають родовий і знахідний відмінки множини слова дочкА по-різному (дочОк і дОчок). Тому в завданнях НМТ цих форм уникають, і тобі не варто на них покладатися. Зосередься на формах, які мають однозначну норму.
Особливість: перехід у Зн. в. однини
У деяких іменниках жіночого роду на -а наголос переходить на основу вже в знахідному відмінку однини. Це не стосується слів сестрА, веснА, дочкА, але важливо для інших слів, що можуть трапитися в завданнях:
водА — вОду (а не «водУ»)
ногА — нОгу (а не «ногУ»)
зимА — зИму (а не «зимУ»)
горА — гОру (а не «горУ»)
У переліку НМТ є слово вАги — це форма множини (вагА — вАги). Тут наголос переходить на основу в множині.
Іменники середнього роду — друга велика група з рухомим наголосом. Тут картина схожа на жіночий рід: в однині наголос часто на закінченні, а в множині переходить на основу. Однак є свої нюанси й винятки, які треба запам'ятати.
Основний тип: із закінчення на основу в множині
Багато іменників середнього роду із закінченням -о в називному відмінку однини переносять наголос на основу в множині:
Однина | Множина | Примітка |
|---|---|---|
веслО | вЕсла | наголос переходить на перший склад |
селО | сЕла | наголос переходить на перший склад |
вікнО | вІкна | наголос переходить на перший склад |
крилО | крИла | наголос переходить на перший склад |
гальмО | гАльма | слово з переліку НМТ |
джерелО | джерЕла | слово з переліку НМТ, наголос на другому складі |
Зверни увагу на слово джерелО: у множині наголос падає не на перший склад (джЕрела), а на другий — джерЕла. Це поширена помилка!
Виняток: числівники два, три, чотири
Коли слово джерелО стоїть після числівників два, три, чотири, наголос повертається на закінчення, як у родовому відмінку однини:
чисті джерЕла (Н. в. множини)
але: два джерелА, три джерелА, чотири джерелА
порівняй: з джерелА (Р. в. однини) — той самий наголос
Перехід усередині основи
У деяких іменниках середнього роду наголос не перескакує із закінчення на основу, а переміщується всередині самої основи — з одного складу на інший:
Озеро — озЕра (з першого складу на другий)
кОлесо — колЕса (з першого складу на другий; у переліку НМТ — однина кОлесо)
Це ще один різновид рухомого наголосу: наголос не просто переходить на основу, а змінює позицію всередині неї.
Форми, які варто запам'ятати
Слово | Н. в. однини | Н. в. множини | Коментар |
|---|---|---|---|
весло | веслО | вЕсла | наголос на першому складі |
село | селО | сЕла | наголос на першому складі |
вікно | вікнО | вІкна | наголос на першому складі |
крило | крилО | крИла | наголос на першому складі |
гальмо | гальмО | гАльма | слово з переліку НМТ |
джерело | джерелО | джерЕла | слово з переліку НМТ (не джЕрела!) |
Загальне правило для середнього роду: якщо в однині наголос на закінченні (-о), у множині він майже завжди переходить на основу. Але на який саме склад основи — треба перевіряти за словником або запам'ятовувати, як у випадку джерелО — джерЕла.
Односкладові іменники чоловічого роду — третя велика група з рухомим наголосом. Тут напрямок руху зворотний: в однині наголос на основі (на єдиному складі-корені), а в непрямих відмінках і в множині переходить на закінчення. Однак є важливі винятки!
Основний тип: наголос на закінченні в непрямих відмінках
У багатьох односкладових іменниках чоловічого роду наголос у непрямих відмінках однини та в усій множині падає на закінчення. Розгляньмо найпоширеніші приклади:
Слово | Н. в. однини | Р. в. однини | Н. в. множини |
|---|---|---|---|
кіт | кІт | котА | котИ |
ніж | нІж | ножА | ножІ |
стіл | стІл | столА | столИ |
міст | мІст | мостА (і мОсту) | мостИ |
сніг | снІг | снІгу | снігИ |
Увага: слово міст має дві рівноправні форми родового відмінка однини — мостА і мОсту, а в місцевому відмінку — на мостУ і на мОсті. Значення слова від вибору форми не змінюється.
Слово снІг має наголос на корені в родовому відмінку однини (снІгу), але в місцевому — на снігУ, а в множині — снігИ.
Винятки: наголос лишається на основі в однині
Не всі односкладові іменники чоловічого роду переносять наголос на закінчення. Є група слів, у яких наголос в однині залишається на основі. Найважливіші з них:
дім — дОму (а не «домУ»)
хліб — хлІба (а не «хлібА»)
брат — брАта (а не «братА»)
Однак у множині наголос і в цих словах переходить на закінчення: домИ, братИ, хлібИ. Тому механічне правило «односкладовий — отже, наголос на закінченні» без перевірки не працює. Завжди перевіряй родовий відмінок однини!
Багатоскладові слова з переходом на закінчення в множині
Цікаво, що в множині наголос переходить на закінчення не лише в односкладових, а й у деяких багатоскладових іменниках чоловічого роду:
вІтер — вітрИ
Острів — островИ
лІкар — лікарІ
бАтько — батькИ
Ці слова варто запам'ятати окремо. Зверни увагу: в однині наголос падає на перший склад (вІтер, Острів, лІкар, бАтько), а в множині — на закінчення.
Як не помилитися?
Найкращий спосіб перевірити наголос односкладового іменника:
Постав слово в родовий відмінок однини (кого? чого?).
Якщо наголос на закінченні — маєш типовий зразок (кІт — котА).
Якщо наголос на основі — це виняток (дІм — дОму, хлІб — хлІба, брАт — брАта).
Перевір, чи слово є в переліку НМТ, і запам'ятай його форми.
Розгляньмо кілька типових завдань на рухомий наголос, які можуть трапитися на НМТ. Кожне з них перевіряє різні аспекти цієї теми.
Приклад 1. Наголос правильно позначено в усіх формах рядка
У якому рядку наголос правильно позначено в усіх формах слова дочкА?
А
(на) дочцІ, дОчки (Н. в. мн.), дочкАми
Б
(на) дочцІ, дОчки (Н. в. мн.), дОчками
В
(на) дочцІ, дОчці, дОчками
Г
(на) дочцІ, дОчки (Н. в. мн.), дочкО
Розв'язання
Згадаймо правильні форми слова дочкА: місцевий відмінок однини — (на) дочцІ (наголос на закінченні), називний множини — дОчки (на основі), орудний множини — дОчками (на основі). Кличний відмінок однини — дОчко (на основі).
Розгляньмо кожен варіант:
А
— дочкАми неправильно (має бути дОчками).
Б
— усі форми правильні: дочцІ, дОчки, дОчками.
В
— дОчці неправильно (має бути дочцІ — місцевий відмінок).
Г
— дочкО неправильно (кличний відмінок — дОчко).
Відповідь: Б.
Приклад 2. Виділене слово має наголос на закінченні в реченні
Познач речення, у якому виділене слово має наголос на закінченні.
А
Мої с
Е
стри зустрілися біля школи.
Б
Ранні в
Е
сни бувають дуже гарячі.
В
Я купив подарунок для дочк
И
.
Г
У хаті в
І
кна світилися теплим світлом.
Д
На столі стояли нові в
А
ги.
Розв'язання
Визначимо відмінок і місце наголосу в кожному слові:
А
сЕстри — Н. в. множини, наголос на основі.
Б
вЕсни — Н. в. множини, наголос на основі.
В
дочкИ — Р. в. однини (для кого? — для дочки), наголос на закінченні.
Г
вІкна — Н. в. множини, наголос на основі.
Д
вАги — Н. в. множини, наголос на основі.
Отже, лише в реченні В (подарунок для дочкИ) наголос падає на закінчення.
Відповідь: В.
Приклад 3. Наголос падає на закінчення у виділених словах усіх словосполучень рядка
У якому рядку наголос падає на закінчення в усіх виділених словах?
А
біля мостА, руді котИ, гострі ножІ, холодні вітрИ
Б
до дОму, шматок хлІба, наші сЕла, нові вЕсла
В
біля мостА, руді котИ, шматок хлІба, нові вЕсла
Г
до дОму, руді котИ, гострі ножІ, холодні вітрИ
Розв'язання
Перевіримо кожне слово в рядку А: мостА (на закінченні), котИ (на закінченні), ножІ (на закінченні), вітрИ (на закінченні). Усі слова мають наголос на закінченні.
В інших рядках є слова з наголосом на основі:
Б
дОму, хлІба, сЕла, вЕсла — на основі.
В
хлІба, вЕсла — на основі.
Г
дОму — на основі.
Відповідь: А.
Приклад 4. Наголос НЕПРАВИЛЬНО позначено в словосполученні
У якому словосполученні наголос позначено НЕПРАВИЛЬНО?
А
гАльма велосипеда
Б
на мостУ
В
зустріч із сЕстрами
Г
чисті джерелА
Д
нові вАги
Розв'язання
Перевіримо кожне словосполучення:
А
гАльма — Н. в. множини від гальмО, наголос на основі, правильно.
Б
на мостУ — М. в. однини від мІст, наголос на закінченні, правильно.
В
сЕстрами — Ор. в. множини від сестрА, наголос на основі, правильно.
Г
джерелА — неправильно, бо Н. в. множини від джерелО — джерЕла (наголос на другому складі основи).
Д
вАги — Н. в. множини від вагА, наголос на основі, правильно.
Отже, наголос неправильно позначено в словосполученні «чисті джерелА» — правильно «чисті джерЕла».
Відповідь: Г.
Розгляньмо найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях на рухомий наголос. Знаючи їх, ти зможеш свідомо уникати пасток.
Переносити наголос Н. в. однини на множину. Типове: сестрИ, дочкИ, веснИ у значенні називного відмінка множини. Правильно: сЕстри, дОчки, вЕсни. Запам'ятай: в однині наголос на закінченні, у множині — на основі.
У кличному відмінку наголошувати закінчення. Типове: сестрО!, дочкО! Правильно: сЕстро!, дОчко! Для слів сестрА, веснА, дочкА кличний відмінок — єдиний в однині, де наголос переходить на основу.
Не зважати на контекст. У реченні «лист від дочки» багато хто ставить дОчки замість дочкИ. Контекст підказує: «від кого?» — родовий відмінок однини, а отже, наголос на закінченні — дочкИ. Якщо ж «дОчки прийшли» — це називний множини, наголос на основі.
У множині середнього роду наголошувати закінчення. Типове: джерелА, веслА замість джерЕла, вЕсла. Пам'ятай: у середньому роді наголос у множині переходить на основу. Особливо пильнуй слово джерелО — джерЕла (не джЕрела і не джерелА).
У чоловічому роді наголошувати основу. Типове: кОти, нОжі, кОта замість котИ, ножІ, котА. Односкладові іменники чоловічого роду в непрямих відмінках і множині мають наголос на закінченні.
Вважати, що всі односкладові мають наголос на закінченні в однині. Типове: «домУ», «братА» (Р. в.) замість дОму, брАта. Слова дім, хліб, брат зберігають наголос на основі в родовому відмінку однини. Запам'ятай ці винятки!
Розуміння формату завдань допомагає ефективно розподілити час і сили на тесті. Ось що тобі треба знати про перевірку наголосу на НМТ.
Формат завдання
У демоваріанті НМТ-2026 завдання 2 перевіряє наголос. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох (А–Г). За правильну відповідь ти отримуєш 1 бал, за неправильну — 0 балів. Усі слова в завданні походять із додатка «Перелік слів із нормативним наголосом» до програми НМТ.
Розділ 1 програми (фонетика й орфоепія) у демоваріанті 2026 охоплює завдання 1–8, кожне по 1 балу. Довідкових матеріалів на тесті немає — ти не зможеш скористатися словником або таблицею.
Стратегія виконання
Коли в завданні трапляється іменник у непрямому відмінку або в множині, дотримуйся такого алгоритму:
Постав слово в початкову форму — називний відмінок однини.
Згадай, чи має це слово рухомий наголос. Якщо так — пригадай, куди він переходить у цій формі.
Лише після цього оцінюй, чи правильно позначено наголос у поданій формі.
Якщо сумніваєшся — перевір за контекстом: який це відмінок і число.
Пам'ятай: наголос може розрізняти однаково написані форми. Якщо бачиш слово «дочки» чи «сестри» без наголосу, спочатку визнач за контекстом, чи це родовий відмінок однини, чи називний множини.
На що звернути увагу
У завданні може бути слово в будь-якому відмінку — не тільки в називному.
Перевіряй кожне слово окремо, не перенось наголос із сусіднього слова.
Якщо слово має подвійний наголос (наприклад, міст — мостА і мОсту), обирай той варіант, який відповідає контексту.
Слова з переліку НМТ — твій головний орієнтир. Якщо слово є в переліку, його наголос треба знати точно.
Чому в однині «сестрА», а в множині «сЕстри»?
Це історично сформована особливість української мови. У давнину наголос у цих словах міг падати на різні склади залежно від форми. Сучасна літературна норма закріпила рухомий наголос для цілої групи іменників жіночого роду на -а: в однині наголос на закінченні (сестрА, веснА, дочкА), а в множині й кличному відмінку — на основі (сЕстри, вЕсни, дОчки, сЕстро, вЕсно, дОчко). Це треба просто запам'ятати, бо логічного «чому» тут немає — так склалася мовна традиція.
Як не сплутати «дочкИ» і «дОчки» в реченні?
Звертай увагу на контекст. Якщо слово дочкИ / дОчки стоїть у ролі підмета (відповідає на питання «хто?»), то це називний відмінок множини — наголос на основі: дОчки. Якщо ж слово залежить від іншого слова й відповідає на питання «кого?» або «чого?» (наприклад, «подарунок для кого?» — для дочки), то це родовий відмінок однини — наголос на закінченні: дочкИ. Так само з сестрИ — сЕстри: «лист від сестрИ» (Р. в. однини) проти «сЕстри прийшли» (Н. в. множини).
Чи всі односкладові іменники чоловічого роду мають наголос на закінченні?
Ні, не всі. Є важливі винятки: дім — дОму, хліб — хлІба, брат — брАта. У цих словах наголос в однині залишається на основі. Однак у множині наголос і в них переходить на закінчення: домИ, хлібИ, братИ. Тому не можна механічно застосовувати правило «односкладовий — отже, на закінченні». Завжди перевіряй родовий відмінок однини або звіряйся з переліком НМТ.
Чому джерелО, але джерЕла?
Слово джерелО належить до іменників середнього роду, у яких наголос у множині переходить із закінчення на основу. Однак він падає не на перший склад (як у вЕсла, сЕла, вІкна), а на другий — джерЕла. Це пов'язано з тим, що основа слова джерел- має два склади, і наголос «відступає» на один склад уліво від кінця, але не на самий початок. Запам'ятай: джерелО — джерЕла (не джЕрела і не джерелА). Після числівників два, три, чотири наголос повертається на закінчення: два джерелА.
Де перевірити наголос форми, якої немає в переліку?
Найнадійніше джерело — орфоепічні та академічні словники, зокрема словники Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (lcorp.ulif.org.ua). Для НМТ достатньо знати слова з додатка «Перелік слів із нормативним наголосом». Якщо в завданні трапилося слово, якого немає в переліку, застосуй прийом перевірки: постав слово в Н. в. однини, Р. в. однини, Н. в. множини й Р. в. множини та порівняй місце наголосу. Якщо наголос змінюється — слово має рухомий наголос, і треба запам'ятати, куди він переходить.
Рухомий наголос змінює місце у відмінкових формах, нерухомий — ні.
Жіночий рід на -а: в однині на закінченні (сестрА, дочкА), у множині й кличному — на основі (сЕстри, дОчки, сЕстро, дОчко).
Середній рід: веслО — вЕсла, селО — сЕла, гальмО — гАльма, джерелО — джерЕла.
Односкладові чоловічого роду часто мають наголос на закінченні в непрямих відмінках і множині (кІт — котА, котИ; мІст — мостА, на мостУ, мостИ), але в однині дОму, хлІба, брАта.
Наголос розрізняє однаково написані форми: сестрИ (Р. в. однини) — сЕстри (Н. в. множини).