Родинно-побутові пісні: колискові, весільні, про кохання

~15 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Усна народна творчість

Українська література НМТ

весільні пісні: Пісні, що супроводжують кожен етап традиційного українського весілля: сватання, випікання короваю, розплітання коси, прощання нареченої з родиною, величання молодих. Настрій змінюється від урочистого до сумного.
жартівливі пісні: Група родинно-побутових пісень, які висміюють людські вади й комічні ситуації: лінощі, пияцтво, нерівний шлюб, невмілого парубка. Виконували розважальну й повчальну функцію.
зменшувально-пестливі слова: Слова із суфіксами, що надають значення зменшеності й лагідності (серденько, рученьки, колисонька, голубонька). У родинно-побутових піснях передають ніжність, любов і турботу героїв.
колискова: Жанр лірики, пісня, яку мати співає над колискою дитини, щоб заколисати її. Характерні ознаки: звертання до дитини, спокійна мелодійна інтонація, повтори, побажання долі. Вірш Симоненка «Лебеді материнства» має жанрові ознаки колискової.
пісні про кохання: Група родинно-побутових пісень, які відображають любовні переживання: зустрічі, освідчення, розлуку, чекання, тугу, зраду, нерівний шлюб. Характерна ознака — ліризм, емоційність, увага до внутрішнього світу героїв.
родинно-побутові пісні: Твори усної народної творчості, у яких зображено особисте й родинне життя людини: кохання, шлюб, стосунки в сім'ї, виховання дітей. Герой такої пісні — просто людина, а не представник суспільного стану (козак, чумак, наймит).
фольклорний символ: Сталий образ у народній творчості, який має закріплене традицією значення. Наприклад, калина — дівоча краса й кохання, барвінок — вірність, зозуля — туга й самотність.