Подовження м’яких приголосних

У цьому розділі розглянемо головне правило подовження м'яких приголосних — в іменниках на -я.

Які приголосні подовжуються?

Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш після голосного перед я, ю, і, є подовжуються. На письмі це передають двома однаковими буквами, а у вимові чуємо один довгий звук. Наприклад: знання [знан':а]. Це правило закріплене в § 30 Українського правопису 2019 року.

Важливо запам'ятати: подовження відбувається лише після голосного. Якщо перед м'яким приголосним стоїть інший приголосний, подовження немає.

Іменники середнього роду II відміни

Найбільша група слів, де діє це правило, — іменники середнього роду II відміни на -я. Ось найпоширеніші з них:

• знання, життя, збіжжя, обличчя, волосся

• гілля, знаряддя, сторіччя, піддашшя, узбережжя

Подвоєння зберігається в усіх відмінках: життя (Н. в.), життю (Д. в.), у житті (М. в.). Воно також зберігається в похідних словах: гіллястий, життєвий і життьовий (обидва варіанти правильні).

Іменники I відміни: суддя, стаття, рілля, Ілля

Окрема група — іменники I відміни чоловічого та жіночого роду, які теж мають подовження: суддя, стаття, рілля, Ілля. Подвоєння зберігається в усіх формах: судді, суддею, статтею, ріллею, Іллею.

Коли подовження немає

Якщо перед м'яким приголосним стоїть інший приголосний, подовження не відбувається. Найважливіші приклади:

• листя (перед т — приголосний с)

• щастя (перед т — приголосний с)

Ці слова часто плутають зі словами на кшталт «знання», тому їх варто окремо запам'ятати.

Іменники третьої відміни — це іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини: тінь, сіль, ніч, подорож, радість, матір. В орудному відмінку однини вони набувають закінчення -ю, і саме тут часто виникає питання: чи треба подвоювати букву?

Подовження після голосного

Якщо основа іменника в називному відмінку закінчується одним м'яким або шиплячим приголосним (д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш) і перед цим приголосним стоїть голосний, то в орудному відмінку однини цей приголосний подовжується. На письмі — дві однакові букви.

Без подвоєння після двох приголосних

Якщо основа іменника в називному відмінку закінчується двома приголосними, подовження не відбувається. Пишемо одну букву:

Губні та р: апостроф замість подвоєння

Губні приголосні (б, п, в, м, ф) і р в українській мові не подовжуються. В орудному відмінку після них перед закінченням -ю ставимо апостроф:

• кров — кров'ю (губний в)

• любов — любов'ю (губний в)

• матір — матір'ю (р)

Як перевіряти: назви слово в називному відмінку однини й подивися, що стоїть перед останнім приголосним. Якщо голосний — подвоюємо (тінь → тінню). Якщо приголосний — не подвоюємо (радість → радістю). Якщо губний або р — пишемо апостроф (кров → кров'ю).

Подовження приголосних трапляється не лише в іменниках. Є кілька інших груп слів, де діє те саме правило, а також важливі випадки, коли подвоєння, навпаки, не пишеться.

Прислівники з подвоєнням

Подвоєння пишемо також у кількох прислівниках (§ 30 Правопису). Їх треба запам'ятати:

• зрання

• навмання

• спросоння

• попідтинню

• попідвіконню

Зверни увагу: написання цих прислівників не перевіриш правилом про іменники на -я, тому їх варто просто запам'ятати.

Форми дієслова «лити» та «литися»

Дієслово «лити» та його похідні мають подовження в особових формах теперішнього часу:

Так само пишуться похідні з префіксами: наллю, виллю, розіллється, заллє, переллєш. Подвоєння зберігається в усіх формах, де корінь поєднується із закінченням, що починається на голосний.

Родовий відмінок множини: подвоєння зникає

В іменниках середнього роду на -я в родовому відмінку множини з нульовим закінченням подовження зникає. Слово «знання» в родовому відмінку множини — «знань» (а не «знаннь»). Порівняй:

Але якщо родовий відмінок множини має закінчення -ів, подвоєння зберігається: почуттів, відкриттів, суддів. Тобто подвоєння зникає в родовому відмінку множини з нульовим закінченням (знань, знарядь), а також у формі статей.

Слова без подвоєння, які треба запам'ятати

Деякі слова на -я пишуться з однією буквою, хоча на перший погляд здаються схожими на «знання». Їх варто вивчити окремо:

• кутя (не куття)

• попадя (не попаддя)

• свиня (не свиння)

• третя, третє (не треття, треттє)

У цьому розділі розв'яжемо типові завдання НМТ на тему подовження м'яких приголосних. Кожен приклад супроводжується покроковим поясненням.

Приклад 1. У якому рядку в усіх словах на місці пропуску пишемо подвоєну букву?

Варіанти:

• А) збіж..я, щаст..я, сіл..ю

• Б) знан..я, облич..я, тін..ю

• В) питан..ь, волос..я, ніч..ю

• Г) суд..я, повіст..ю, навман..я

Розв'язання:

Перевіряємо кожен рядок по черзі.

Рядок А: збіжжя — подвоєння потрібне (перед ж — голосний і); щастя — подвоєння НЕ потрібне (перед т — приголосний с); сіллю — подвоєння потрібне (перед л — голосний і). Але в рядку є слово без подвоєння (щастя), тому рядок не підходить.

Рядок Б: знання — подвоєння потрібне (перед н — голосний а); обличчя — подвоєння потрібне (перед ч — голосний и); тінню — подвоєння потрібне (перед н — голосний і). Усі три слова з подвоєнням. Це правильний рядок.

Рядок В: питань — родовий відмінок множини, подвоєння НЕ потрібне; волосся — подвоєння потрібне; ніччю — подвоєння потрібне. Є слово без подвоєння (питань), тому рядок не підходить.

Рядок Г: суддя — подвоєння потрібне; повістю — орудний відмінок, основа на ст (два приголосні), подвоєння НЕ потрібне; навмання — подвоєння потрібне. Є слово без подвоєння (повістю), тому рядок не підходить.

Відповідь: Б (знання, обличчя, тінню).

Приклад 2. Помилку у формі орудного відмінка допущено в рядку

Варіанти:

• А) тінню, міццю, кров'ю

• Б) радісттю, сіллю, ніччю

• В) подорожжю, повістю, матір'ю

• Г) осінню, молодістю, міддю

Розв'язання:

Рядок А: тінню — правильно (перед н голосний і → подвоєння); міццю — правильно (перед ц голосний і → подвоєння); кров'ю — правильно (губний в → апостроф). Помилок немає.

Рядок Б: радісттю — помилка! Основа радість закінчується на ст (два приголосні), тому подвоєння не потрібне. Правильно: радістю. Сіллю — правильно, ніччю — правильно. У цьому рядку є помилка.

Рядок В: подорожжю — правильно; повістю — правильно (основа на ст); матір'ю — правильно (р → апостроф). Помилок немає.

Рядок Г: осінню — правильно; молодістю — правильно (основа на ст); міддю — правильно. Помилок немає.

Відповідь: Б (радісттю — треба радістю).

Приклад 3. Подвоєну букву НЕ пишемо на місці пропуску в слові

Варіанти:

• А) (багато) знан..

• Б) стат..ею

• В) почут..ів

• Г) суд..ів

• Д) розіл..ється

Розв'язання:

А) знань — родовий відмінок множини з нульовим закінченням, подвоєння НЕ пишемо. Це правильний варіант.

Б) статтею — орудний відмінок однини, подвоєння пишемо (стаття → статтею).

В) почуттів — родовий відмінок множини із закінченням -ів, подвоєння зберігається.

Г) суддів — родовий відмінок множини із закінченням -ів, подвоєння зберігається.

Д) розіллється — форма дієслова литися, подвоєння пишемо.

Відповідь: А (багато знань).

Приклад 4. У якому реченні немає орфографічних помилок?

Варіанти:

• А) Спросоня я нічого не зрозумів.

• Б) Навмання вибране питання виявилося найлегшим.

• В) У статях було багато цікавих фактів.

• Г) За густим листтям не було видно будинку.

Розв'язання:

А) «Спросоня» — помилка. Правильно: спросоння (прислівник, подвоєння потрібне).

Б) «Навмання» — правильно (прислівник з подвоєнням); «питання» — правильно (іменник на -я після голосного). Помилок немає.

В) «У статях» — помилка: пропущено подвоєння. Після прийменника «у» тут потрібен місцевий відмінок, а в ньому подовження зберігається (так само, як у всіх формах, крім Р. в. мн. статей). Правильно: у статтях.

Г) «За густим листтям» — помилка. Слово «листя» не має подовження (перед т — приголосний с). Правильно: за густим листям.

Відповідь: Б (Навмання вибране питання виявилося найлегшим).

Типові помилки трапляються там, де подовження зникає або де його не повинно бути. Ось основні пастки.

• «багато знаннь», «питаннь» — подвоєння в родовому відмінку множини. Правильно: знань, питань. Запам'ятай: у Р. в. множини з нульовим закінченням подвоєння зникає.

• «сілью», «тінью», «нічю» — пропущено подвоєння в орудному відмінку. Це типова помилка під впливом російських форм «солью», «ночью». Українською правильно: сіллю, тінню, ніччю.

• «радісттю», «повісттю» — зайве подвоєння після двох приголосних. Основа радість закінчується на ст, тому подовження немає. Правильно: радістю, повістю.

• «статтей», «лисття», «щасття» — подвоєння там, де його немає. Стаття → статей (у Р. в. мн. подовження зникає); листя (перед т — приголосний с); щастя (перед т — приголосний с).

• «навманя», «спросоня» — пропущено подвоєння в прислівниках. Правильно: навмання, спросоння.

Тема «Подовження м'яких приголосних» входить до розділу 1 програми НМТ з української мови. У змісті програми вона сформульована як «подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків».

У демоваріанті НМТ-2026 це правило перевіряють у завданні 8. Формат — орфографічні помилки в реченнях: серед чотирьох речень (варіанти А–Г) потрібно знайти те, у якому немає орфографічних помилок, або те, у якому помилку допущено. Серед орфограм, які можуть трапитися, — подвоєння букв. Завдання оцінюють у 0 або 1 бал.

Завдання 1–8 демоваріанта 2026 належать до розділу 1. Також можливий формат «у якому рядку в усіх словах на місці пропуску пишемо подвоєну букву?» — у таких завданнях потрібно перевірити кожне слово в рядку.

Стратегія виконання

1. Визнач форму кожного слова: називний відмінок однини, орудний відмінок однини, родовий відмінок множини, прислівник чи дієслівна форма.

2. Подивися, що стоїть перед сумнівним приголосним: голосний чи приголосний.

3. Якщо перед приголосним голосний — пиши подвоєння (крім випадків Р. в. множини з нульовим закінченням).

4. Якщо перед приголосним інший приголосний — подвоєння не пиши.

5. Перевір, чи не належить слово до винятків (листя, щастя, кутя, свиня, третя).

• Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш після голосного перед я, ю, є, і подовжуються — на письмі передаємо двома однаковими буквами.

• Іменники середнього роду на -я: знання, життя, збіжжя, обличчя, волосся, гілля, знаряддя, сторіччя, піддашшя, узбережжя. Подвоєння зберігається в усіх відмінках.

• Іменники I відміни: суддя, стаття, рілля, Ілля — пишемо з подвоєнням у всіх формах.

• Орудний відмінок III відміни: тінню, сіллю, ніччю, подорожжю (один приголосний після голосного → подвоєння).

• Після двох приголосних подвоєння немає: радістю, повістю, молодістю, честю, смертю, приязню.

• Губні (б, п, в, м, ф) і р не подовжуються — пишемо апостроф: кров'ю, любов'ю, матір'ю.

• Без подвоєння в родовому відмінку множини з нульовим закінченням: знань, питань, бажань, завдань; так само без подвоєння статей. Але почуттів, суддів (закінчення -ів) — подвоєння зберігаємо.

• Прислівники: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню — з подвоєнням.

• Форми дієслова лити: ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллється, наллю, виллю, розіллється.

• Слова без подвоєння, які треба запам'ятати: кутя, попадя, свиня, третя, третє, листя, щастя.