Неосталінізм: П. Шелест і В. Щербицький

~20 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Радянська Україна 1945–1985 рр.

Історія України НМТ

економічний націоналізм: Звинувачення, висунуте П. Шелесту після виходу його книги «Україно наша Радянська» (1970); означало, що керівник надто дбав про економічні інтереси УРСР, а не про «єдність» з центром; супроводжувало усунення Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ (1972) і відправлення на пенсію (1973).
Конституція УРСР 1978 р.: Четверта радянська конституція Української РСР, ухвалена 20 квітня 1978 р.; повторила Конституцію СРСР 1977 р.: закріпила керівну роль КПРС (стаття 6), концепцію «розвиненого соціалізму» та формальне право виходу республіки з СРСР; не проголосила українську мову державною.
неосталінізм: Політичний курс в СРСР після усунення М. Хрущова (жовтень 1964), що згортав десталінізацію: припинення критики культу Сталіна, посилення КДБ, цензури й переслідування інакодумців.
номенклатура: Перелік керівних посад, призначення на які затверджувала партія, і привілейована верства людей, що їх обіймали; символ системи «застою».
радянський народ: Поняття «нова історична спільність людей», запроваджене в пропаганді за Л. Брежнєва; слугувало ідеологічним прикриттям курсу на злиття націй СРСР і русифікації неросійських народів.
розвинений соціалізм: Офіційна ідеологічна концепція кінця 1960-х – 1970-х рр., згідно з якою СРСР нібито вже збудував зріле соціалістичне суспільство; використовувалася для виправдання відсутності реформ і відтермінування обіцянки побудувати комунізм.