Ненаголошений о та е чи о після шиплячих і й

Ненаголошений [о] в українській мові вимовляють чітко, на відміну від російської, де в ненаголошеній позиції він переходить в [а]. Проте є особливість: перед складом із наголошеним [у] або [і] ненаголошений [о] звучить близько до [у]. Це явище називають наближенням артикуляції, і воно часто спричиняє помилки на письмі.

Перевірка наголосом

Основний спосіб перевірити ненаголошений о — дібрати споріднене слово або форму слова, у якій сумнівний голосний опиниться під наголосом. Тоді чітко чуємо [о] й без вагань пишемо о.

Коли чуємо [у], а пишемо о

У словах, де ненаголошений [о] стоїть перед складом із наголошеним [у] або [і], він вимовляється нечітко, наближаючись до [у]. Проте за правописом завжди пишемо о. Запам'ятай ці слова:

• кожух [ко^ужух] — чується майже як «кужух», але пишемо о

• зозуля [зо^узул'а] — вимовляється близько до «зузуля», пишемо о

• голубка [го^лубка] — наближається до «гулубка», пишемо о

• тобі [то^уб'і] — чується як «тубі», пишемо о

Не плутай: чути [у] ≠ писати у! Якщо сумніваєшся, спробуй дібрати перевірне слово з наголосом на цьому складі.

Словникові слова, які треба запам'ятати

Деякі слова з ненаголошеним о не перевіряються наголосом — їхнє написання треба просто запам'ятати або звіряти з орфографічним словником. Найчастіше трапляються такі:

• товариш

• корова

• молоко

• лопух

• сокира

• союз

А замість о перед наголошеним а

У кількох словах української мови там, де за аналогією можна було б очікувати ненаголошений о, насправді пишемо а. Це відбувається перед складом із наголошеним [а]. Запам'ятай ці слова:

• багатий, багато, багаття, багач

• гарячий

• гаразд

• кажан

• калач

• качан

• хазяїн

Однак є й слова, у яких перед наголошеним а все ж пишемо о. Їх теж варто запам'ятати:

• гончар

• лопата

• поганий

• корявий

• товар

• солдат

Межа теми: чергування о — і (ніч — ночі) та о — а в дієслівних коренях (ломити — ламати) належить до окремого уроку «Чергування голосних звуків». Тут ми розглядаємо лише стабільний ненаголошений о.

Після шиплячих приголосних ж, ч, ш, щ (щ позначає звук [шч]), дж та після й вибір між е та о залежить від того, який приголосний стоїть далі — твердий чи м'який — і який голосний містить наступний склад. Це правило закріплене в § 10 Українського правопису 2019 року.

О перед твердим приголосним

Якщо після ж, ч, ш, щ, дж, й стоїть твердий приголосний або склад із голосними а, о, у, то пишемо о. Твердий приголосний не має після себе ь і не стоїть перед я, ю, є, і: л у слові бджола, р у слові чорний, к у слові щока.

Е перед м'яким приголосним і складом з е

Якщо після ж, ч, ш, щ, дж, й стоїть м'який приголосний або склад із голосним е або з и, що походить від давнього и (шести, щетина), то пишемо е. М'які приголосні — це ті, які пом'якшуються: дь, ть, зь, сь, ць, ль, нь, рь (м'який р буває рідко).

Як перевіряти: покроковий алгоритм

1. Визнач, чи є перед сумнівним голосним шиплячий (ж, ч, ш, щ, дж) або й.

2. Подивися, який приголосний стоїть одразу після сумнівного голосного — твердий чи м'який.

3. Якщо приголосний твердий — пиши о. Якщо м'який — пиши е.

4. Якщо наступний склад містить е — пиши е. Якщо містить а, о, у — пиши о. Якщо и — згадай пару (шести, але чотири).

5. Звір слово зі списком винятків (про них — у наступному розділі).

Порівняльні пари

Найкраще запам'ятовувати правило через пари слів, де зміна приголосного або складу змінює голосний:

Особливість: склад з и

Правило залежить від походження и: якщо и походить від давнього и, то перед таким складом пишемо е (шести, щетина); якщо и походить від давнього ы, то пишемо о (чотири, вечори). Оскільки на письмі походження и не видно, пари слів доводиться запам'ятовувати:

• чотири, чотирнадцять — пишемо о (далі твердий т і склад з и, що походить від давнього ы)

• четвер, четвертий — пишемо е (далі склад з е)

• шостий — о (перед твердим с), шести — е (далі склад з и, що походить від давнього и)

Основне правило «о перед твердим, е перед м'яким» має кілька груп винятків, які треба знати напам'ять. Ці винятки варто знати для завдань з орфографії.

О перед м'яким у суфіксі -ост(і)

У суфіксі -ост(і) іменників III відміни після шиплячих і й пишемо о, хоча далі стоїть м'який [с'] (с перед і пом'якшується). Так само о стоїть у формах радості, вічності (радість — радості). Ці написання треба запам'ятати (§ 10).

• свіжості

• меншості

• пекучості

• безкрайості

О в давальному й місцевому відмінках однини

У давальному та місцевому відмінках однини іменників після шиплячих пишемо о, хоча далі стоїть м'який приголосний (пом'якшений наступним і). Причина: в інших формах цей приголосний твердий.

• бджолі (давальний відмінок від бджола)

• щоці (давальний / місцевий відмінок від щока)

• (на) щоці

• вечорі (місцевий відмінок від вечір)

• пшоні (давальний відмінок від пшоно)

О в закінченнях -ої, -ою прикметників і займенників

У закінченнях -ої, -ою прикметників і займенників жіночого роду після шиплячих та й пишемо о, хоча далі стоїть м'який приголосний (й — завжди м'який). Це морфологічна норма.

• нашої, нашою

• гарячої, гарячою

• першої

• безкрайої

О в похідних словах, що зберігають о твірного

Якщо твірне слово має о після шиплячого, то похідні слова зберігають це о, навіть якщо далі з'являється м'який приголосний:

• вечоріти (від вечора) — о зберігається

• чорніти, чорнити, чорнило, чорниці (від чорний)

Е перед твердим ч у зменшених формах

У зменшених іменниках із суфіксом -ечок- після шиплячих пишемо е, хоча далі стоїть твердий ч:

• книжечка — книжечок (не «книжочок»)

• ложечка — ложечок (не «ложочок»)

Прислівники: е чи о?

У прислівниках після шиплячих у кінці слова пишемо то е, то о. Написання таких прислівників треба запам'ятати (§ 10, примітка):

• вороже, гаряче — е

• творчо, законодавчо, хижо — о

Розгляньмо типові завдання, які можуть трапитися на НМТ. Кожне розв'язуємо покроково.

Приклад 1. У якому рядку в усіх словах на місці пропуску пишемо о?

А) ч..тири, ч..твертий, ж..натий

Б) ш..стий, пш..но, ч..рнило

В) пш..ниця, ч..рний, бдж..ла

Г) щ..ка, ч..рнетка, ж..втий

Розв'язання: Перевіряємо кожен рядок.

• Рядок А: чотири — о (твердий т, склад з и з давнього ы), четвертий — е (склад з е), жонатий — о (перед твердим н). Не всі слова з о.

• Рядок Б: шостий — о (твердий с), пшоно — о (твердий н), чорнило — о (виняток, похідне від чорний). Усі три з о!

• Рядок В: пшениця — е (склад з и з давнього и), чорний — о (твердий р), бджола — о (твердий л). Не всі з о.

• Рядок Г: щока — о (твердий к), чернетка — е (склад з е), жовтий — о (твердий в). Не всі з о.

Відповідь: Б (шостий, пшоно, чорнило).

Приклад 2. Правильно написано всі слова в рядку

А) товариш, кожух, багаття, гончар

Б) корова, кужух, лопата

В) зозуля, богаття, калач

Г) голубка, лопух, ганчар

Розв'язання: Перевіряємо кожен рядок на наявність помилок.

• Рядок А: товариш — словникове слово (о), кожух — о (перед наголошеним у), багаття — а перед наголошеним а, гончар — о перед наголошеним а. Усі правильно!

• Рядок Б: корова — правильно (о), кужух — помилка, треба кожух, лопата — правильно (о). Є помилка.

• Рядок В: зозуля — правильно (о), богаття — помилка, треба багаття, калач — правильно (а). Є помилка.

• Рядок Г: голубка — правильно (о), лопух — правильно (о), ганчар — помилка, треба гончар. Є помилка.

Відповідь: А (товариш, кожух, багаття, гончар).

Приклад 3. Помилку в написанні слова допущено в рядку

А) четвертий, чотирнадцять, вечеря

Б) пшено, чорнило, щоці

В) свіжості, бджолі, книжечок

Г) шостий, шести, жонатий

Розв'язання: Шукаємо рядок, де хоча б одне слово написане з помилкою.

• Рядок А: четвертий — е (правильно), чотирнадцять — о (правильно), вечеря — е (правильно). Без помилок.

• Рядок Б: пшено — помилка! Правильно пшоно (перед твердим н). Чорнило — правильно (виняток, похідне від чорний). Щоці — правильно (давальний відмінок, виняток). Є помилка.

• Рядок В: свіжості — о (виняток, суфікс -ості), бджолі — о (давальний відмінок, виняток), книжечок — е (зменшена форма, виняток). Без помилок.

• Рядок Г: шостий — о (правильно), шести — е (правильно), жонатий — о (правильно). Без помилок.

Відповідь: Б (пшено — треба пшоно).

Приклад 4. На місці пропуску пишемо е в слові

А) ч..тирнадцять

Б) ч..твер

В) щ..ці

Г) веч..ріти

Д) наш..ї

Розв'язання: Перевіряємо кожне слово.

• А) чотирнадцять — пишемо о (твердий т, склад з и з давнього ы).

• Б) четвер — пишемо е (далі склад з е).

• В) щоці — пишемо о (давальний відмінок, виняток).

• Г) вечоріти — пишемо о (похідне від вечора, зберігає о).

• Д) нашої — пишемо о (закінчення -ої, виняток).

Відповідь: Б (четвер).

Розгляньмо найпоширеніші помилки, яких припускаються учні під час виконання завдань на ненаголошений о та е після шиплячих.

• «пшено» замість пшоно, «чотвертий» замість четвертий, «четирнадцять» замість чотирнадцять — помилка виникає, коли учень переносить голосний зі спорідненого слова: пшениця → «пшено» (має бути пшоно), чотири → «чотвертий» (має бути четвертий), четвер → «четирнадцять» (має бути чотирнадцять). Запам'ятовуй пари окремо.

• «кужух», «зузуля», «гулубка» — пишуть на слух [у] замість о. Насправді в усіх цих словах пишемо о: кожух, зозуля, голубка. Перевіряй наголосом, якщо сумніваєшся.

• «богатий», «горячий», «богаття» — пишуть о під впливом російської мови (богатый, горячий). Правильно: багатий, гарячий, багаття. Це слова з а перед наголошеним а.

• «ганчар», «лапата», «тавариш» — пишуть а замість о. Правильно: гончар, лопата, товариш. Це словникові слова, які треба запам'ятати.

• «свіжесті», «щеці», «чернило» — механічно застосовують правило «е перед м'яким» і не знають винятків. Правильно: свіжості (суфікс -ості), щоці (давальний відмінок), чорнило (похідне від чорний).

• «книжочок», «ложочок» — пишуть о за правилом «перед твердим», але в зменшених формах із суфіксом -ечок- після шиплячих пишемо е: книжечок, ложечок.

Програма НМТ з української мови передбачає в розділі 1 такі змістові лінії: «правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів» і «найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків». Саме до цих тем належить і наша — ненаголошений о та е чи о після шиплячих і й.

Завдання 1–8 демонстраційного варіанта НМТ-2026 належать до розділу 1. Форма завдань — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), оцінювання — 0 або 1 бал. Окреме завдання саме на о, е після шиплячих у карті демонстраційного варіанта 2026 не виокремлене, але вимога розділу 1 «знаходити й виправляти орфографічні помилки» безпосередньо стосується цих орфограм.

Стратегія виконання

1. Прочитай слово й визнач, чи є в ньому шиплячий (ж, ч, ш, щ, дж) або й перед сумнівним голосним.

2. Подивися, який приголосний стоїть після сумнівного голосного — твердий чи м'який.

3. Якщо приголосний твердий — пиши о; якщо м'який — пиши е.

4. Звір слово з переліком винятків: свіжості, щоці, нашої, чорнило, вечоріти, книжечок.

5. Якщо сумнівний голосний не після шиплячого — застосуй правило перевірки наголосом або згадай словникове слово.

• Ненаголошений о перевіряємо наголосом: голова — голови, гомоніти — гомін.

• Перед наголошеним у, і ненаголошений о звучить близько до [у], але пишемо о: кожух, зозуля, голубка, тобі.

• Словникові написання з о: товариш, корова, молоко, лопух, сокира, союз.

• А пишемо перед наголошеним а: багатий, багаття, гарячий, кажан, калач, качан, хазяїн.

• О пишемо перед наголошеним а: гончар, лопата, поганий, корявий, товар, солдат.

• Після ж, ч, ш, щ, дж, й: о перед твердим приголосним, е перед м'яким і складом з е чи давнім и (пшоно — пшениця, чорний — чернетка, шостий — шести).

• Запам'ятати пари: чотири, чотирнадцять (о) — четвер, четвертий (е); шостий (о) — шести (е).

• О перед м'яким у винятках: свіжості, щоці, вечорі, нашої, чорнило, вечоріти.

• Е перед твердим у винятках: книжечок, ложечок.