Наголос у дієсловах

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Фонетика й орфоепія

Українська мова НМТ

безособова форма на -но: Форма дієслова на -но, -то, яка виражає дію без указання на особу або виконавця. Вживається в безособових реченнях. Наприклад: дАно, напИсано, зрОблено.
дієприслівник: Незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію, яка супроводжує основну дію, виражену присудком. Відповідає на питання що роблячи? або що зробивши?. У реченні виконує роль обставини. Має ознаки дієслова (вид, перехідність, зворотність) і прислівника (незмінність).
доконаний вид: Вид дієслова, що означає завершену дію або її результат і відповідає на питання що зробити? (написати, прочитати, збудувати). Дієслова доконаного виду не мають форми теперішнього часу.
інфінітив: Незмінна початкова форма дієслова, що відповідає на питання що робити? або що зробити? й не має часу, особи, числа та роду (читати, нести, учитися).
особові форми дієслова: Форми дієслова в теперішньому або майбутньому часі, які змінюються за особами (1-ша, 2-га, 3-тя) і числами (однина, множина). Наприклад: прошУ (1 ос. одн.), прОсиш (2 ос. одн.), прОсимо (1 ос. мн.).
префіксальне дієслово: Дієслово, утворене додаванням префікса (від-, до-, за-, на-, пере-, при-, ви- тощо) до кореня або основи твірного дієслова. Наголос префіксального дієслова може збігатися з наголосом твірного або змінюватися залежно від префікса.