Лексичне значення слова в контексті

Кожне слово в мові має два тісно пов'язані, але різні типи значення: лексичне й граматичне. Розуміння цієї різниці — основа для правильної роботи з будь-яким текстом і для виконання завдань НМТ.

Лексичне значення

Лексичне значення — це індивідуальний зміст слова, його співвіднесеність із певним предметом, дією, ознакою чи абстрактним поняттям. Наприклад, слово береза називає конкретне листяне дерево з білою корою; читати — процес сприймання написаного тексту; зелений — колір, що відповідає певній ділянці спектра. Кожне з цих слів називає щось своє, відмінне від інших слів. Саме лексичне значення фіксують тлумачні словники, зокрема найавторитетніший «Словник української мови» в 11 томах (скорочено — СУМ-11). Якщо відкрити словник, то для слова береза там буде написано: «Білокоре листяне дерево родини березових із тоненьким довгим гіллям та серцеподібним листям». Це і є його лексичне значення.

Граматичне значення

Граматичне значення — це загальне значення, яке виражається формою слова й властиве цілому класу слів. Воно не називає окремого предмета чи дії, а вказує на відношення: рід, число, відмінок в іменників; особу, час, спосіб у дієслів. Наприклад, слова столи, ліси, книжки мають цілком різне лексичне значення (стіл — меблі, ліс — масив дерев, книжка — друкований виріб), але однакове граматичне значення: усі вони стоять у називному відмінку множини. Граматичне значення об'єднує слова в групи, тоді як лексичне — розрізняє їх.

Форми одного слова

Важливо розуміти: у різних формах того самого слова (стіл — стола — столом) лексичне значення не змінюється. Слово стіл завжди означає предмет меблів, незалежно від того, чи стоїть воно в називному, родовому чи орудному відмінку. Змінюється лише граматичне значення — відмінок, а з ним і синтаксична роль у реченні. Це ключовий момент: якщо перед вами форми одного слова, лексичне значення в них те саме.

Повнозначні й службові слова

Не всі слова мають лексичне значення. Повнозначні частини мови (іменники, прикметники, дієслова, прислівники, числівники, займенники) мають самостійне лексичне значення. Натомість службові слова — прийменники, сполучники, частки — самостійного лексичного значення не мають. Вони виражають лише відношення між словами (прийменник на вказує на поверхню, через — на причину або перешкоду) або відтінки змісту (частка би виражає умовність). Службові слова не можна тлумачити як окремі поняття — їхнє «значення» розкривається лише в сполученні з повнозначними словами.

Підсумуймо: лексичне значення — це те, ЩО означає слово, а граматичне — ЯК воно змінюється, щоб узгоджуватися з іншими словами в реченні. Це розрізнення знадобиться в усіх наступних темах курсу.

Щоб пояснити, що означає слово, мовознавці використовують кілька способів. Програма НМТ вимагає вміти пояснювати лексичні значення слів, і знання способів тлумачення допомагає це робити. Розгляньмо основні способи.

Описове тлумачення

Описове тлумачення будується за схемою «родове поняття + відмінні ознаки». Спочатку називають ширшу категорію, до якої належить предмет, а потім — те, чим він відрізняється від інших предметів цієї категорії. Наприклад: береза — листяне дерево з білою корою. Тут «дерево» — родове поняття, а «листяне» й «з білою корою» — відмінні ознаки. Ще приклад: кобза — український народний струнний щипковий музичний інструмент. Родове поняття — «музичний інструмент», а решта слів уточнюють, який саме це інструмент. Описове тлумачення — найточніший спосіб, саме його використовують у тлумачних словниках.

Тлумачення синонімом

Коли слово має близьке за значенням слово (синонім), його можна пояснити через нього. Наприклад: звитяга — перемога; чоло — лоб; вітчизна — батьківщина. Цей спосіб швидкий і зручний, але він не розкриває всіх відтінків значення. Тому в словниках синонімічне тлумачення часто доповнюють описовим.

Тлумачення спільнокореневим словом

Іноді значення слова можна передати через інше слово з тим самим коренем. Наприклад: вершник — той, хто їде верхи; читач — той, хто читає; учитель — той, хто вчить. Цей спосіб показує словотвірні зв'язки між словами й допомагає зрозуміти, як утворене слово.

Тлумачення через заперечення протилежного

Значення слова можна пояснити, заперечивши протилежне поняття. Наприклад: сухий — який не містить вологи; безпечний — який не загрожує небезпекою; сміливий — який не боїться небезпеки. Цей спосіб особливо зручний для слів із заперечними префіксами (без-, не-).

Як перевірити правильність тлумачення

Найнадійніший спосіб перевірити, чи правильне тлумачення ви дібрали, — підставити його в речення замість слова. Якщо зміст речення не змінився, тлумачення правильне. Наприклад: «Звитяга воїнів увійшла в історію» → «Перемога воїнів увійшла в історію» — зміст збережено. Натомість тлумачення, яке повторює саме слово («читання — коли читають»), нічого не пояснює й називається тавтологічним. Таке тлумачення не приймається як правильне.

Багато слів української мови мають не одне, а кілька значень, зафіксованих у тлумачному словнику. У словнику ці значення пронумеровані. У реальному мовленні — в реченні — реалізується лише одне з них. Яке саме — підказують сусідні слова, тобто контекст.

Як контекст визначає значення

Розгляньмо слово гострий. У різних словосполученнях воно набуває різних відтінків:

Так само слово легкий:

А тепер слово поле:

Алгоритм роботи з багатозначним словом

Щоб правильно визначити, у якому значенні вжите слово в реченні, дотримуйся такого алгоритму:

Наприклад, у реченні «Над селом пропливав легкий туман» слово легкий не може означати «нескладний» (туман не буває складним чи нескладним) і не може означати «невеликий за вагою» (туман не зважують). Правильне значення — «слабкий, ледь помітний».

Незнайоме слово: як здогадатися

Якщо слово незнайоме, а словника під рукою немає, значення підказують контекст і спільнокореневі слова. Наприклад, слово безхмарний складається з префікса без- і кореня -хмар-, тож означає «без хмар, ясний». А в реченні «Він мав безхмарний настрій» контекст підкаже, що йдеться про спокійний, безтурботний стан.

Види переносних значень і омоніми — теми наступних уроків. Тут ми зосереджуємося на тому, як контекст допомагає обрати правильне тлумачення серед кількох словникових.

Розгляньмо чотири типові завдання на лексичне значення слова в контексті. Кожне з них перевіряє одну з навичок, передбачених програмою НМТ.

Приклад 1. Визначення значення слова в реченні

Завдання:

У реченні «Мисливець мав гострий зір і першим помітив лисицю» слово гострий означає

• добре наточений

• здатний добре бачити

• пекучий на смак

• дуже сильний (про біль)

Розв'язання:

1. Читаємо все речення: ідеться про мисливця, який когось першим помітив.

2. Подумки називаємо значення: зір — це здатність бачити, тож «гострий зір» — це здатність добре, пильно бачити.

3. Підставляємо варіанти: «мисливець мав добре наточений зір» — безглуздо (зір не наточують); «мисливець мав здатний добре бачити зір» — зміст збережено; «мисливець мав пекучий на смак зір» — безглуздо; «мисливець мав дуже сильний (про біль) зір» — безглуздо.

4. Відповідь: здатний добре бачити.

Чому інші варіанти неправильні: «добре наточений» пасує до ножа, а не до зору; «пекучий на смак» — до страви; «дуже сильний (про біль)» — до болю. Кожен дистрактор узято з іншого словосполучення з тим самим прикметником.

Приклад 2. Пошук речення із заданим значенням

Завдання:

Слово легкий ужито в значенні «нескладний» у реченні

• Він ніс легку валізу.

• Учитель дав легке завдання.

• Повіяв легкий вітерець.

• Її легка хода зачаровувала.

• Вона прокинулась від легкого сну.

Розв'язання:

1. Читаємо кожне речення й подумки визначаємо значення слова «легкий».

2. Легка валіза — «невелика за вагою», не те значення.

3. Легке завдання — «нескладне». Це те, що шукаємо.

4. Легкий вітерець — «слабкий, несильний».

5. Легка хода — «плавна, граційна».

6. Легкий сон — «неглибокий, чуйний».

Відповідь: «Учитель дав легке завдання.»

Пастка: слово «легкий» має багато значень, і лише контекст (слово «завдання» вказує на навчальну ситуацію) дає змогу обрати правильне.

Приклад 3. Розрізнення лексичного й граматичного значення

Завдання:

Однакове граматичне, але різне лексичне значення мають слова рядка

• стіл, стола, столом

• столи, ліси, книжки

• вода, воді, водою

• читаю, читаєш, читає

Розв'язання:

1. Аналізуємо перший рядок: стіл, стола, столом — це форми одного слова (називний, родовий, орудний відмінки). Лексичне значення однакове, а граматичне — різне. Не підходить.

2. Другий рядок: столи, ліси, книжки — це різні слова (різне лексичне значення), але всі стоять у називному відмінку множини (однакове граматичне значення). Підходить.

3. Третій рядок: вода, воді, водою — форми одного слова. Не підходить.

4. Четвертий рядок: читаю, читаєш, читає — форми одного дієслова (1-ша, 2-га, 3-тя особа однини). Не підходить.

Відповідь: столи, ліси, книжки.

Пояснення: ключ — усі три слова мають форму називного відмінка множини, але називають різні предмети. Форми одного слова не підходять, бо в них лексичне значення не змінюється.

Приклад 4. Контекст і багатозначне слово

Завдання:

У реченні «Учень записав зауваження на полях зошита» слово поле має значення

• безлісна рівнина

• засіяна ділянка

• чиста смуга вздовж краю сторінки

• сфера діяльності

Розв'язання:

1. Читаємо речення: учень, записав зауваження, поля зошита.

2. Подумки: ідеться про те, де саме записано — на сторінці зошита.

3. Підставляємо кожен варіант: «на безлісній рівнині зошита» — безглуздо; «на засіяній ділянці зошита» — безглуздо; «на чистій смузі вздовж краю сторінки зошита» — має сенс; «у сфері діяльності зошита» — безглуздо.

4. Відповідь: чиста смуга вздовж краю сторінки.

Пастка: найуживаніше значення слова «поле» — «безлісна рівнина», тому багато хто обирає його автоматично, не перевіривши контекст. Але слово «зошита» вказує на зовсім інше значення — смуга на сторінці.

Під час виконання завдань на лексичне значення слова в контексті учні найчастіше припускаються таких помилок. Розгляньмо кожну, щоб ти міг їх уникнути.

• Обирають перше або найуживаніше словникове значення, не перевіривши контекст. Наприклад, у словосполученні «поля зошита» слово «поле» найчастіше асоціюється з «безлісною рівниною», але контекст (зошит) вказує на інше значення — «чиста смуга вздовж краю сторінки». Завжди аналізуй усе речення, а не окреме слово.

• Вважають форми одного слова (стіл — столом) словами з різним лексичним значенням. Це груба помилка. Форми одного слова (відмінкові, часові, особові) змінюють лише граматичне значення, а лексичне залишається незмінним. Щоб перевірити, чи це різні слова, спробуй поставити їх у початкову форму: якщо вона збігається — це те саме слово.

• Обирають тлумачення, що пасує до іншого словосполучення з тим самим словом. Наприклад, у реченні «Він відчув гострий біль» слово «гострий» означає «дуже сильний, різкий», а не «добре наточений» (це значення пасує до ножа). Не переноси значення з одного контексту в інший автоматично.

• Обирають тлумачення за співзвучністю, а не за змістом. Наприклад, слово «сумлінний» дехто помилково тлумачить як «сумний», хоч насправді воно означає «чесний, старанний, добросовісний». Співзвучність може ввести в оману — завжди перевіряй зміст речення.

• Не підставляють тлумачення в речення й не помічають, що зміст зруйновано. Найнадійніший спосіб перевірки — замінити слово в реченні на обране тлумачення. Якщо речення втратило сенс або звучить безглуздо — тлумачення неправильне. Не лінуйся зробити цю перевірку подумки.

Розуміння лексичного значення слова в контексті — одна з ключових навичок, яку перевіряє НМТ з української мови. Ось що тобі варто знати про те, як цю тему представлено в тесті.

Програма НМТ

Розділ 2 програми «Лексикологія. Фразеологія» називає лексичне значення слова серед ключових понять і вимагає вміння «пояснювати лексичні значення слів». Це означає, що ти маєш не просто знати визначення, а вміти практично застосовувати це знання: визначати, у якому значенні слово вжите в конкретному реченні.

Формат завдань

У демоваріанті НМТ-2026 окремого завдання на тлумачення слова немає. Однак розділ 2 програми представлено іншими завданнями: завдання 10 і 14 (лексична помилка), завдання 15 (синонім до слова) і завдання 26 (фразеологізм — контекст). Разом ці завдання дають 7 із 45 балів усього тесту.

Завдання з вибором однієї відповіді (номери 1–25) мають 4 варіанти (1–10, позначення А–Г) або 5 варіантів (11–25, позначення А–Д) і коштують 1 бал. Довідкових матеріалів, зокрема словників, під час тестування немає.

Що каже статистика

Звіт УЦОЯО про результати НМТ-2026 зазначає: «активний словник тестованих досить обмежений», і частина завдань потребує лексичного запасу, сформованого читанням. Це означає, що саме навичка тлумачити слова в контексті допоможе тобі впоратися навіть з незнайомими словами.

Стратегія виконання

1. Прочитай усе речення повністю — не виривай слово з контексту.

2. Назви значення подумки до того, як переглядатимеш варіанти відповідей.

3. Підстав кожен варіант тлумачення в речення — відкинь ті, що руйнують зміст.

4. Обери той варіант, що зберігає зміст речення незмінним.

Пам'ятай: на НМТ перевіряють не заучені визначення, а вміння міркувати й аналізувати мовний матеріал. Найкраща підготовка — свідоме читання різноманітних текстів.

• Лексичне значення — індивідуальний зміст слова, його співвіднесеність із предметом, дією чи ознакою; граматичне — загальне значення форми слова (рід, число, відмінок, особа, час).

• У різних формах того самого слова (стіл — стола — столом) лексичне значення однакове, змінюється лише граматичне.

• Способи тлумачення слова: опис (родове поняття + відмінні ознаки), синонім, спільнокореневе слово, заперечення протилежного.

• У реченні реалізується одне з кількох словникових значень слова; яке саме — визначають сусідні слова, тобто контекст.

• Тлумачення перевіряємо підстановкою в речення: якщо зміст не змінився, тлумачення правильне; якщо зруйновано — неправильне.