Києво-Могилянська колегія і культура першої половини XVII ст.

Києво-Могилянська колегія — православний навчальний заклад вищого рівня, що постав у 1632 р. й став провідним освітнім осередком православного світу Східної Європи. Її заснування тісно пов'язане з діяльністю митрополита Петра Могили, який прагнув підняти рівень православної освіти до європейського рівня.

Як постала колегія

1631 року Петро Могила заснував школу при Києво-Печерській лаврі — Лаврську школу. У ній навчали за програмою, наближеною до єзуїтських колегіумів: основою були латинська мова, риторика й діалектика. Уже 1632 року, після смерті короля Сигізмунда ІІІ й за сприяння нового короля Владислава IV, Могила домігся об'єднання Лаврської школи зі школою Київського братства, що діяла при Богоявленському монастирі на Подолі. Так постала Києво-Могилянська колегія. Її розмістили на Подолі, у приміщеннях братського монастиря.

Петро Могила утримував колегію власним коштом, заповів їй своє майно й бібліотеку. Він особисто добирав викладачів, багатьох із яких запросив з-за кордону. Колегія мала філії — Вінницьку й Гощанську колегії, які готували учнів до навчання в Києві.

Система навчання

Навчання в колегії будувалося за зразком європейських колегіумів і тривало 7–8 років. Учні вивчали чотири мови: латинську, грецьку, церковнослов'янську й польську. Класи мали назви: фара (початковий), інфима, граматика, синтаксима, поетика, риторика. Після цього найкращі учні переходили до вивчення філософії (логіка, фізика, метафізика) та богослов'я.

Особливу увагу приділяли латині — мові науки й дипломатії тогочасної Європи. Випускники колегії могли продовжити навчання в університетах Кракова, Падуї, Парижа. Колегія готувала не лише священників, а й державних діячів, дипломатів, учителів.

Від колегії до академії

1701 року, вже за гетьмана Івана Мазепи, колегія отримала статус академії з правом викладати богослов'я й присвоювати наукові ступені. Це стало визнанням її ролі як провідного освітнього центру православного світу. Подальша історія Києво-Могилянської академії пов'язана з добою Гетьманщини й виходить за межі цього уроку. Запам'ятай: 1632 рік — це рік утворення колегії, а не академії.

Перша половина XVII ст. — час бурхливого розвитку друкарства в Україні. Друкарні Києва й Львова видавали богослужбові книги, підручники, полемічні твори, панегірики. Саме завдяки друкованій книзі православна культура могла конкурувати з католицькою та унійною в освітній і богословській сферах.

Лаврська друкарня (1615)

1615 року архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький заснував при Лаврі друкарню — найбільшу в Україні того часу. Вона швидко стала головним осередком книговидання. Тут друкували богослужбові книги (Требники, Служебники, Євангелія), підручники для шкіл, полемічні твори на захист православ'я, а також панегірики. Лаврська друкарня відіграла ключову роль у поширенні освіти й православної культури.

«Лексикон славенороський» Памви Беринди (1627)

1627 року Памво Беринда, співробітник Лаврської друкарні, уклав «Лексикон славенороський» — словник, що пояснював близько 7 тисяч церковнослов'янських слів тогочасною українською (руською) мовою. Це був найповніший друкований словник свого часу; першою ж українською друкованою лексикографічною працею був «Лексис» Лаврентія Зизанія (1596). «Лексикон» допомагав учням і священникам розуміти церковнослов'янські тексти, сприяючи розвитку освіти.

«Граматика» Мелетія Смотрицького (1619)

1619 року Мелетій Смотрицький видав «Граматику словенську» — підручник церковнослов'янської мови. Ця книга стала універсальним посібником: за нею понад століття навчалися в Україні, Білорусі й Московії. «Граматику» Смотрицького використовував навіть Михайло Ломоносов. Вона заклала основи граматичного опису слов'янських мов.

«Вірші на жалісний погреб…» Касіяна Саковича (1622)

1622 року Касіян Сакович, викладач Київської братської школи, написав «Вірші на жалісний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного». Це панегірична поезія, яку декламували учні під час похорону гетьмана. У книзі вміщено гравійований портрет Петра Сагайдачного верхи на коні — один із перших реалістичних портретів в українському мистецтві.

Запам'ятай: «Лексикон» уклав Памво Беринда, а «Граматику» — Мелетій Смотрицький. Це різні автори, і їхні твори не можна плутати.

Перша половина XVII ст. залишила яскраві пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва. У цей час в Україні поєднувалися ренесансні форми з елементами бароко, а західноєвропейські впливи — з православною традицією. Розгляньмо найважливіші пам'ятки, які можуть зустрітися на НМТ.

Ансамбль Успенської церкви у Львові

Ансамбль Успенської церкви у Львові збудували коштом Львівського братства. До нього входять три споруди. Успенська церква — трибанна, з ренесансним декором. Вежа Корнякта — висока дзвіниця з аттиком, названа на честь купця Костянтина Корнякта, який фінансував її будівництво. Каплиця Трьох Святителів — невелика церква при ансамблі. Цей архітектурний комплекс — один із найкращих зразків ренесансу в Україні.

Каплиця Боїмів у Львові

Каплиця Боїмів — усипальниця купецької родини Боїмів, збудована на початку XVII ст. біля Латинського собору у Львові. Її фасад із темного каменю суцільно вкритий різьбленими рельєфами на біблійні сюжети. Купол із кесонами (заглибленнями) додає витонченості інтер'єру. Стиль — пізній ренесанс із переходом до бароко. Це одна з найвпізнаваніших пам'яток Львова: темний фасад із густим різьбленням одразу впадає в око.

Замок у Підгірцях

Замок у Підгірцях (Львівщина) — палац-резиденція коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, збудована в 1630–1640-х роках. Це італійська вілла в укріпленні: палац оточений бастіонами й терасами. Замок поєднує оборонну функцію з палацовою розкішшю. Його часто називають «Подільським Версалем». Важливо не плутати цю ренесансну резиденцію XVII ст. з фортецями часів Київської Русі.

Іллінська церква в Суботові

Іллінська церква в Суботові — кам'яний храм-фортеця з бійницями, збудований коштом Богдана Хмельницького. Це одночасно культова й оборонна споруда. У ній поховано гетьмана Богдана Хмельницького (1657). Церкву зображено на відомому малюнку Тараса Шевченка «Богданова церква в Суботові». Запам'ятай: Іллінська церква пов'язана з Богданом Хмельницьким, а не з Петром Сагайдачним.

Портрет Петра Сагайдачного (1622)

Портрет Петра Сагайдачного з «Віршів на жалісний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622) — гравюра, на якій гетьман зображений верхи на коні з булавою в руці. На тлі — штурм фортеці Кафа, що нагадує про морський похід козаків 1616 року, коли Сагайдачний здобув цю турецьку фортецю. Це один із перших реалістичних портретів в українському мистецтві й важливе візуальне джерело для НМТ.

Культура українських земель першої половини XVII ст. розвивалася в умовах релігійного протистояння між православ'ям, католицтвом та унією, а також під впливом західноєвропейського ренесансу й бароко. Саме в цей період закладалися основи нової української культури, що поєднувала православну традицію з європейськими освітніми й мистецькими здобутками.

Перехід від ренесансу до бароко

У першій половині XVII ст. в українській архітектурі та мистецтві відбувався поступовий перехід від ренесансу до бароко. Ренесансні риси — чіткі пропорції, симетрія, стриманий декор — поступово поступалися бароковій пишності, динаміці, контрастам світла й тіні. Це добре видно на прикладі каплиці Боїмів, де ренесансна основа вже доповнена бароковою експресією різьблення. Бароко прийшло в Україну через Польщу, і перші його зразки з'явилися саме в західноукраїнських землях.

Поєднання західних впливів і православної традиції

Характерною рисою культури цього часу було поєднання західноєвропейських форм із православним змістом. Наприклад, Успенська церква у Львові має ренесансний декор, але зберігає традиційну трибанну форму православного храму. Києво-Могилянська колегія навчала за єзуїтською програмою, але готувала православних діячів. Це поєднання стало основою української культури ранньомодерної доби.

Меценатство й козацька тематика

Пам'ятки культури цього періоду будувалися й фінансувалися різними верствами: братствами (ансамбль Успенської церкви коштом Львівського братства), магнатами (замок у Підгірцях коштом С. Конецпольського), духовенством (Лаврська друкарня Є. Плетенецького) та козацькою старшиною (Іллінська церква коштом Б. Хмельницького). Козацька тематика вперше з'явилася в літературі й мистецтві: панегірик Сагайдачному, портрет гетьмана верхи на коні — усе це свідчило про зростання ролі козацтва в суспільстві.

Розвиток освіти й друкарства

Освіта переживала піднесення: братські школи діяли у Львові, Києві, Луцьку, інших містах; Києво-Могилянська колегія стала зразком вищої школи. Латина була мовою науки — через неї українці долучалися до європейської вченості. Друкарні Києва й Львова видавали підручники, словники, полемічні твори, панегірики. «Лексикон» Беринди й «Граматика» Смотрицького стали настільними книгами для кількох поколінь.

На НМТ дати створення пам'яток знати не обов'язково. Головне — запам'ятати вигляд, місце розташування та замовника (або особу, з якою пов'язана пам'ятка).

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему культури першої половини XVII ст. і навчімося їх правильно розв'язувати.

Приклад 1. Розпізнавання пам'ятки за описом

Завдання: Розгляньте зображення фасаду споруди з темного каменю, суцільно вкритого різьбленими рельєфами на біблійні сюжети. Яку пам'ятку зображено?

• Чорна кам'яниця

• Каплиця Боїмів у Львові

• Каплиця Трьох Святителів

• Іллінська церква в Суботові

Розв'язання: Опис точно відповідає каплиці Боїмів у Львові — усипальниці купецької родини Боїмів. Її фасад із темного каменю повністю вкритий різьбленими рельєфами. Чорна кам'яниця — це житловий будинок на площі Ринок у Львові, вкритий рустом (не рельєфами). Каплиця Трьох Святителів входить до ансамблю Успенської церкви, але не має суцільного різьблення. Іллінська церква — кам'яний храм-фортеця в Суботові, без рельєфів.

Відповідь: Каплиця Боїмів у Львові.

Приклад 2. Відповідність «діяч — твір»

Завдання: Установіть відповідність між діячем (1–4) і твором (А–Д).

Розв'язання: Памво Беринда уклав «Лексикон славенороський» (1627). Касіян Сакович написав «Вірші на жалісний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622). Мелетій Смотрицький — автор «Граматики словенської» (1619). Петро Могила видав «Требник» — богослужбову книгу. «Апостол» 1574 р. — це книга Івана Федорова, яка не належить до цього переліку.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 3. Утворення Києво-Могилянської колегії

Завдання: Києво-Могилянська колегія постала 1632 р. внаслідок…

• перенесення Острозької академії до Києва

• об'єднання Лаврської і Київської братської шкіл

• реформ Стефана Баторія

• рішення Берестейського собору

Розв'язання: 1631 р. Петро Могила заснував Лаврську школу. 1632 р. її об'єднали зі школою Київського братства — так постала Києво-Могилянська колегія. Острозька академія не переносилася до Києва. Реформи Стефана Баторія стосувалися адміністративного устрою Речі Посполитої (1570-ті рр.). Берестейський собор 1596 р. ухвалив унію, а не створення колегії.

Відповідь: об'єднання Лаврської і Київської братської шкіл.

Приклад 4. Відповідність «пам'ятка — місце»

Завдання: Установіть відповідність між пам'яткою (1–4) і місцем (А–Д).

Розв'язання: Вежа Корнякта — дзвіниця ансамблю Успенської церкви у Львові. Палац-резиденція С. Конецпольського — замок у Підгірцях. Іллінська церква — храм-фортеця в Суботові. Кругла (Нова) вежа — оборонна споруда Острога. Батурин — гетьманська столиця часів Мазепи, не пов'язана з цими пам'ятками.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

На НМТ з історії України чимало помилок пов'язано з плутаниною пам'яток, діячів та дат. Ось найпоширеніші пастки цієї теми.

• Плутати вежу Корнякта (дзвіниця Успенської церкви) з будинком Корнякта на площі Ринок. Вежа Корнякта — це дзвіниця, частина ансамблю Успенської церкви. Будинок Корнякта — житлова кам'яниця на площі Ринок, пам'ятка ренесансної архітектури Львова. Вежа належить до пам'ятки теми 7 (ансамбль Успенської церкви), а будинок Корнякта — до ансамблю площі Ринок (тема 6), тож розрізняй обидві.

• Плутати каплицю Боїмів (рельєфи на темному фасаді) з Чорною кам'яницею (руст). Каплиця Боїмів має суцільне різьблення на біблійні сюжети, а Чорна кам'яниця — це житловий будинок, фасад якого вкритий рустом (грубо обтесаним каменем).

• Вважати, що академію засновано 1632 р. Насправді 1632 р. утворено колегію, а статус академії вона отримала лише 1701 р. за гетьмана Івана Мазепи.

• Пов'язувати Іллінську церкву в Суботові із Сагайдачним. Її збудував Богдан Хмельницький, який там і похований (1657). Сагайдачний помер 1622 р., коли церкви ще не існувало.

• Приписувати «Лексикон» Мелетію Смотрицькому. «Лексикон славенороський» уклав Памво Беринда (1627). Мелетій Смотрицький — автор «Граматики словенської» (1619). Це різні люди й різні твори.

• Вважати замок у Підгірцях фортецею часів Русі. Це ренесансна палац-резиденція XVII ст., збудована для коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Вона не має стосунку до Київської Русі.

Розуміння того, як саме тему перевіряють на НМТ, допомагає правильно розставити акценти під час підготовки.

• 1632 р. — Київська колегія — дата теми 7 програми (разом із «Пунктами для заспокоєння руського народу»).

• Тема 7 має 5 пам'яток: ансамбль Успенської церкви у Львові (церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів), каплиця Боїмів, портрет П. Сагайдачного з «Віршів на жалісний погреб…» 1622 р., замок у Підгірцях, Іллінська церква в Суботові. Програма вимагає розпізнавати й характеризувати їх.

• У демоваріанті 2026 пам'ятки за фото чи репродукцією перевіряють завдання 6 і 17 (теми 10 і 27), а візуальне розпізнавання загалом — 4 завдання з 30. Дати створення пам'яток знати не обов'язково.

• Відповідність (завдання 21–24): по 1 балу за пару, до 4 балів. Пари «діяч — твір» і «пам'ятка — місце» розв'язуємо, починаючи з тих, у яких ви впевнені найбільше. Зайвий варіант допомагає перевірити себе: якщо ви використали всі варіанти й залишився саме зайвий — усе правильно.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час вивчення теми.

• 1632 — Києво-Могилянська колегія: об'єднання Лаврської і братської шкіл; з 1701 р. — академія

• 1615 — Лаврська друкарня Є. Плетенецького; 1627 — «Лексикон» П. Беринди

• Львів: ансамбль Успенської церкви (вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів), каплиця Боїмів

• Замок у Підгірцях — резиденція С. Конецпольського; Іллінська церква в Суботові — храм Б. Хмельницького

• Портрет Сагайдачного 1622 р. — гравюра з «Віршів на жалісний погреб…» К. Саковича

• Культура доби — перехід від ренесансу до бароко