Культура козацького бароко

Бароко — це стиль європейського мистецтва, що панував від кінця XVI до середини XVIII ст. Його головні ознаки — динаміка, контрасти, пишність і театральна урочистість. В Україну бароко прийшло з другої половини XVII ст., але тут набуло власних, неповторних рис, які дослідники називають козацьким (або українським) бароко.

Замовниками барокових храмів і творів мистецтва виступали гетьмани, козацька старшина та вище духовенство. Окрему групу становлять споруди, зведені коштом гетьмана Івана Мазепи — їх традиційно називають мазепинським бароко. Мазепа витратив величезні кошти на будівництво й оздоблення церков по всій Гетьманщині, і ці храми стали символами доби.

Архітектурні риси козацького бароко

Козацьке бароко в архітектурі має кілька характерних ознак, які легко впізнати на фото чи за описом:

• хрестоподібний план храму — основа, яка нагадує хрест

• багатоглавість — три, п'ять або навіть дев'ять бань (купольних завершень) на одному храмі

• фігурні грушоподібні бані із заломами — баня звужується догори, нагадуючи грушу, а заломи (уступи) створюють кілька ярусів

• фронтони з вигнутими лініями — замість прямокутних або трикутних, як у класицизмі

• пишний ліпний декор — рослинні орнаменти, картуші, ангели

• білені стіни — храми зазвичай білили, що створювало ефект сяяння

Важливо: козацьке бароко поєднало європейські барокові форми з традицією українського дерев'яного будівництва. Саме звідти — багатоглавість і розташування бань в один ряд (як у дерев'яних тризрубних церквах).

Як відрізнити бароко від класицизму

На НМТ тобі можуть запропонувати порівняти бароковий храм із класицистичним. Ось головні відмінності:

Запам'ятай: якщо в описі храму згадано портик із колонами й трикутний фронтон — це класицизм, а не бароко. Бароковий храм має фігурні бані, багатоглавість і пишний декор.

Програма НМТ з теми 10 вимагає знати п'ять архітектурних пам'яток козацького бароко. Розгляньмо кожну з них докладно — запам'ятовуй не дати, а характерні ознаки, місто та замовника.

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові

Це великий мурований храм із фігурними банями, одна з найвідоміших пам'яток мазепинського бароко. Будівництво розпочав архієпископ чернігівський Лазар Баранович, а завершили за фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи. Собор має багатий ліпний декор, білені стіни й виразні барокові бані. Запам'ятай: Троїцький собор — Чернігів, пов'язаний із Л. Барановичем та І. Мазепою.

Покровський собор у Харкові

Покровський собор — трибанний мурований храм, у якому бані розташовані в ряд із заходу на схід. Таке розташування запозичене з традиції дерев'яних тризрубних церков. Собор двоповерховий: нижня церква — тепла (опалювана), верхня — холодна. Це одна з небагатьох збережених барокових пам'яток Слобожанщини. Запам'ятай: Покровський собор — Харків, три бані в ряд, двоповерховий.

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

Георгіївська церква — п'ятибанний храм, розташований на схилі над Дніпром у Видубицькому монастирі (Київ). Збудована коштом стародубського полковника Михайла Миклашевського. Це типовий зразок козацького бароко з п'ятьма грушоподібними банями. Не плутай її з собором святого Юра у Львові — це різні пам'ятки різних періодів. Запам'ятай: Георгіївська церква — Київ, Видубицький монастир, п'ять бань, коштом М. Миклашевського.

Преображенська церква у Великих Сорочинцях

Преображенська церква розташована в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Її збудували коштом гетьмана Данила Апостола, і вона стала його усипальницею — тут поховано гетьмана. Церква славиться пишним різьбленим бароковим іконостасом — справжнім шедевром дерев'яного різьблення. Запам'ятай: Преображенська церква — Великі Сорочинці, коштом Д. Апостола, пишний іконостас.

Оборонна синагога в Жовкві

Оборонна синагога в Жовкві (тепер Львівська область) — унікальна пам'ятка, що поєднує культову споруду з оборонними функціями. Вона має товсті муровані стіни й аттик (декоративний стінний парапет), придатні для захисту під час облог. Синагогу збудувала єврейська громада в 1692–1698 рр. за привілеєм короля Яна III Собеського, чиєю резиденцією була Жовква. Запам'ятай: синагога — Жовква, оборонна, 1692–1698 рр., Ян III Собеський.

Доба козацького бароко залишила не лише архітектурні пам'ятки, а й визначні твори образотворчого мистецтва: гравюри, ікони й портрети. На НМТ важливо вміти співвідносити твір із його автором.

Портрет Богдана Хмельницького — Вільгельм Гондіус

Прижиттєве гравюрне зображення гетьмана Богдана Хмельницького виконав голландський гравер Вільгельм (Вільям) Гондіус. На гравюрі гетьман зображений із булавою в руці, у козацькому вбранні, з латинським написом. Це одне з найвідоміших зображень Хмельницького, яке потім копіювали інші митці. Важливо: автор — не український маляр, а голландський гравер.

Ікона «Покров Богородиці» з портретом Б. Хмельницького

Це унікальна ікона, на якій під омофором (покровом) Богородиці зображено не лише святих, а й реальних історичних осіб — гетьмана Богдана Хмельницького, козацьку старшину й простих козаків. Поєднання релігійного сюжету з портретами сучасників — типова риса барокового живопису, який прагнув наблизити священне до реального життя.

Йов Кондзелевич — ікона «Вознесіння Христове»

Йов Кондзелевич — галицький іконописець, який керував майстрами, що створили Богородчанський іконостас для Манявського скиту. Його найвідоміший твір — ікона «Вознесіння Христове». У ній помітні риси бароко: об'ємні фігури, живі обличчя з емоціями, реалістичний пейзаж на тлі. Це вже не площинна середньовічна ікона, а твір, наближений до європейського живопису.

Іван Мигура — гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ»

Гравюра Івана Мигури — це алегоричний портрет гетьмана Мазепи, на якому він зображений в оточенні мініатюрних зображень храмів, збудованих його коштом. Назва твору промовиста: «добрі справи» — це будівництво церков, меценатство. Гравюра прославляє Мазепу як покровителя православ'я й будівничого.

Козацька парсуна

Парсуна (від латинського persona — особа) — це жанр портретного живопису, поширений у козацькій Україні. Парсуни зображували козацьку старшину: полковників, сотників, осавулів. Характерні риси парсуни: площинне (малооб'ємне) зображення, пишний парадний одяг, обов'язковий герб і напис з ім'ям та посадою зображеної особи. Парсуни поєднували традиції іконопису з реалістичними рисами обличчя.

Козацькі літописи — це історичні твори, написані наприкінці XVII — у XVIII ст. представниками козацької старшини або канцеляристами. Їхня центральна тема — Хмельниччина й козацька слава, а головна мета — обґрунтувати історичні права козацької України на автономію. На відміну від давньоруських літописів (які вели ченці й описували події від «сотворіння світу»), козацькі літописи писали світські автори-сучасники, зосереджені на недавній історії.

Три головні козацькі літописи

«Літопис Самовидця» — найцінніше джерело, оскільки його автор був безпосереднім учасником і свідком подій. Імовірним автором вважають Романа Ракушку-Романовського. Літопис Григорія Грабянки написаний урочистою, пишною мовою, прославляє козацтво. Літопис Самійла Величка — найбільший за обсягом, містить не лише авторський текст, а й копії справжніх документів тієї доби.

Києво-Могилянська академія

Києво-Могилянська академія була головним освітнім центром Гетьманщини. У 1701 році вона отримала статус академії (вищого навчального закладу). Її випускники очолювали церковну ієрархію та науку не лише в Україні, а й у Російській державі. Саме з академії вийшли найвідоміші діячі культури доби.

Провідні діячі культури

Феофан Прокопович — ректор Києво-Могилянської академії, прихильник реформ Петра I. Він автор «Духовного регламенту» (документа, що ліквідував патріаршество в Росії й запровадив Синод), трагікомедії «Володимир» (про хрещення Русі), а також курсів поетики й риторики. Прокопович — ключова постать, яку варто знати для НМТ.

Стефан Яворський — випускник і професор Києво-Могилянської академії, який став місцеблюстителем патріаршого престолу в Москві (фактично керував Російською православною церквою до створення Синоду). Він був противником протестантського впливу й писав полемічні твори.

Лазар Баранович — архієпископ чернігівський, письменник і проповідник. Він заснував друкарню в Чернігові, де видавав богословські та літературні твори. Саме за його сприяння почалося будівництво Троїцького собору в Чернігові.

Розгляньмо типові завдання НМТ, щоб закріпити знання й побачити, як їх правильно виконувати.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за описом фото

Завдання: «Розгляньте фотографію храму. Визначте, яку пам'ятку зображено. Храм трибанний, бані розташовані в ряд із заходу на схід, двоповерховий. Розташований у Харкові.»

Розв'язання крок за кроком:

1. Три бані в ряд — це ознака, запозичена з дерев'яних церков.

2. Двоповерховий храм — нижня (тепла) й верхня (холодна) церкви.

3. Місто — Харків.

4. Усі три ознаки збігаються з Покровським собором у Харкові.

Правильна відповідь: Покровський собор у Харкові.

Чому інші варіанти неправильні: Покровська церква в Києві — пам'ятка теми 11, стиль козацького бароко, але це не трибанний храм у Харкові. Троїцький собор у Новомосковську — дерев'яна церква, не мурована. Успенський собор Почаївської лаври — пізніша споруда, не в Харкові.

Приклад 2. Відповідність «твір — автор»

Завдання: установіть відповідність між твором та його автором.

Розв'язання: 1 — портрет Б. Хмельницького виконав голландський гравер В. Гондіус (1 → Г). 2 — ікона «Вознесіння Христове» належить пензлю Й. Кондзелевича (2 → А). 3 — гравюру про Мазепу створив І. Мигура (3 → Б). 4 — «Духовний регламент» написав Ф. Прокопович (4 → В). Й. Пінзель (Д) — скульптор другої половини XVIII ст., не стосується цього переліку.

Правильна відповідь: 1Г, 2А, 3Б, 4В.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді — риса стилю

Завдання: «Яка риса властива козацькому бароко?»

Варіанти: А) портик із колонами й трикутний фронтон; Б) фігурні грушоподібні бані із заломами; В) стрілчасті вікна й шпилі; Г) мозаїки й фрески в хрестово-купольному храмі XI ст.

Розв'язання: Портик із колонами й трикутний фронтон (А) — риса класицизму, а не бароко. Стрілчасті вікна й шпилі (В) — ознака готики. Мозаїки й фрески в хрестово-купольному храмі (Г) — риса давньоруської архітектури XI ст. Фігурні грушоподібні бані із заломами (Б) — саме те, що вирізняє козацьке бароко.

Правильна відповідь: Б — фігурні грушоподібні бані із заломами.

Приклад 4. Відповідність «пам'ятка — місто»

Завдання: установіть відповідність між пам'яткою та містом, у якому вона розташована.

Розв'язання: 1 — Троїцький собор у Чернігові (1 → Б). 2 — Георгіївська церква в Києві (2 → А). 3 — Преображенська церква у Великих Сорочинцях (3 → Г). 4 — оборонна синагога в Жовкві (4 → В). Батурин (Д) — зайвий варіант, гетьманська столиця, але з переліку теми 10 там немає пам'яток.

Правильна відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4В.

• Переплутати бароко з класицизмом. Бароко — це пишний декор, фігурні бані, багатоглавість. Класицизм — портик із колонами, трикутний фронтон, стриманість і симетрія. Якщо в описі згадано «портик» — це не бароко.

• Плутати Покровський собор у Харкові (тема 10) з Покровською церквою в Києві (тема 11, архітектор І. Григорович-Барський). Це різні пам'ятки в різних містах. Харківський собор — трибанний і двоповерховий.

• Плутати Георгіївську церкву Видубицького монастиря в Києві з собором святого Юра у Львові (тема 11). Перша — козацьке бароко, друга — пізнє бароко (архітектор Б. Меретин). Запам'ятай: Георгіївська — Київ, Видубицький монастир.

• Плутати Троїцький собор у Чернігові (козацьке бароко) зі Спасо-Преображенським собором у Чернігові (давньоруська архітектура XI ст.). Обидва в Чернігові, але різних епох. Троїцький — бароковий, Спасо-Преображенський — часів Русі.

• Заучувати дати будівництва замість ознак. Програма НМТ вимагає знати пам'ятку, її стиль, місто й пов'язаних діячів. Дати створення пам'яток знати необов'язково — це стосується всіх пам'яток, зокрема й синагоги в Жовкві.

• Приписувати портрет Б. Хмельницького українському маляреві. Гравюру виконав голландський гравер Вільгельм Гондіус. Це важливий нюанс: автор не українець, а західноєвропейський митець.

Тема 10 програми НМТ містить 9 пам'яток культури, які треба знати:

• портрет Б. Хмельницького (гравюра В. Гондіуса)

• Троїцький собор у Чернігові

• Покровський собор у Харкові

• ікона «Покров Богородиці»

• оборонна синагога в Жовкві

• Георгіївська церква Видубицького монастиря

• Преображенська церква у Великих Сорочинцях

• ікона «Вознесіння Христове» Й. Кондзелевича

• гравюра І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ»

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 6 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за фотографією пам'ятки з переліку теми 10. За нього дають 1 бал. Завдання перевіряє, чи впізнаєш ти пам'ятку за зовнішнім виглядом.

За пояснювальною запискою програми, знати дати створення пам'яток необов'язково. Головне — візуально розпізнавати й характеризувати пам'ятку: визначити стиль (козацьке бароко), назву, місто, можливо, замовника або автора.

Поняття «козацьке бароко» і «козацький літопис» — це поняття теми 10. Феофан Прокопович — персоналія теми 10. Завдання на відповідність (у тесті це завдання 21–24) можуть дати до 4 балів — по 1 балу за кожну правильно встановлену пару.

Стратегія підготовки: переглядай фото пам'яток, запам'ятовуй їхні характерні риси (скільки бань, де розташовані, чи є особливі ознаки). Тренуйся співвідносити твори з авторами. Для літописів запам'ятай, хто який написав.

• Козацьке бароко — фігурні грушоподібні бані, багатоглавість (3, 5, 9 бань), пишний декор, білені стіни. Мазепинське бароко — храми, збудовані коштом І. Мазепи.

• Архітектура теми 10: Троїцький собор (Чернігів, Л. Баранович, І. Мазепа), Покровський собор (Харків, три бані в ряд, двоповерховий), Георгіївська церква Видубицького монастиря (Київ, п'ять бань, М. Миклашевський), Преображенська церква (Великі Сорочинці, Д. Апостол, пишний іконостас), оборонна синагога (Жовква, 1692–1698, Ян III Собеський).

• Образотворче мистецтво: В. Гондіус — портрет Б. Хмельницького (гравюра); ікона «Покров Богородиці» (невідомий автор); Й. Кондзелевич — «Вознесіння Христове»; І. Мигура — гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ».

• Козацькі літописи: «Літопис Самовидця» (Р. Ракушка-Романовський), літопис Г. Грабянки, літопис С. Величка (найбільший, з документами).

• Діячі культури: Ф. Прокопович (ректор академії, «Духовний регламент», «Володимир»), С. Яворський (місцеблюститель патріаршого престолу), Л. Баранович (архієпископ чернігівський, засновник друкарні).

• Відрізняй бароко від класицизму: бароко — фігурні бані, багатоглавість, пишний декор; класицизм — портик, колони, трикутний фронтон, стриманість.