Культура Галицько-Волинської держави

~15 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Давня й середньовічна історія України

Пам’ятки культури і візуальні джерела

Історія України НМТ

Галицько-Волинський літопис: Літопис, що охоплює події 1201–1292 рр., є продовженням «Повісті минулих літ» і Київського літопису в Іпатіївському зводі; має світський характер, складається з галицької (про Романа й Данила) та волинської (про Володимира Васильковича) частин.
Одигітрія: Тип ікон Богородиці, де вона тримає немовля Христа на лівій руці, а правою вказує на нього як на «шлях спасіння»; до цього типу належать Холмська й Дорогобузька ікони Богородиці.
плінфа: Тонка широка цегла (завтовшки 2,5–4 см), яку використовували в мішаному муруванні храмів Русі разом із каменем на рожевому цем'янковому розчині.
портал: Архітектурно оформлений вхід до будівлі; у галицькій архітектурі XII–XIII ст. поширений перспективний портал — з кількома уступами, колонками та різьбленими капітелями (романський вплив).
романський стиль: Стиль у західноєвропейській архітектурі XI–XIII ст., що в галицько-волинському будівництві проявився через тесаний білий камінь, перспективні портали з колонками та різьблені капітелі.
хрестово-купольний храм: Тип храму, поширений у Русі-Україні: план у вигляді хреста з куполом у центрі на чотирьох стовпах. Характерні риси: плінфа (тонка цегла), мішане мурування, мозаїки й фрески всередині. Приклади: Софійський собор у Києві, Спасо-Преображенський собор у Чернігові.