Конституція УРСР 1937 р. і перенесення столиці до Києва

Від 1919 року столицею радянської України був Харків. Саме тут розташовувалися найвищі органи влади: Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), Рада Народних Комісарів (Раднарком) УСРР і Центральний Комітет КП(б)У. Архітектурним символом «пролетарської» столиці став Держпром — один із найвищих будинків у Європі на той час, зведений у стилі конструктивізму в 1925–1928 роках.

У січні 1934 року XII з’їзд КП(б)У ухвалив рішення перенести столицю до Києва. 24 червня 1934 року постанову оформив ВУЦВК, і влітку того самого року всі урядові установи переїхали. Це рішення мало глибокі причини.

Причини перенесення столиці

• Київ — історична столиця України й осередок українського національного життя. Режим прагнув підкорити це місто, розмістивши тут партійний і державний апарат, щоб контролювати культурне й політичне середовище.

• Посилення контролю над аграрним Правобережжям. Після Голодомору 1932–1933 рр. влада хотіла бути ближчою до сіл, які зазнали найбільших втрат.

• Прикордонне розташування Києва (неподалік від польського кордону) давало змогу краще контролювати західний напрямок.

Наслідки для Києва

Переїзд урядових установ докорінно змінив місто. Розпочалася «соціалістична реконструкція» центру: зводили нові адміністративні будівлі, розширювали вулиці. Водночас нищили історичні пам’ятки — храми й споруди, які, на думку більшовиків, не вписувалися в образ «соціалістичного» Києва. Ці руйнування стали однією з найпомітніших ознак перенесення столиці.

Перенесення столиці до Києва супроводжувалося масштабним знищенням історичних пам’яток. Радянська влада вела боротьбу з релігією та прагнула «соціалістичної реконструкції» міста, тому десятки храмів було зруйновано.

Знищені храми Києва

Найвідоміша втрата — Михайлівський Золотоверхий собор, збудований у XII ст. Його зруйнували в 1934–1936 рр. (відбудований 1997–2000 рр.). Разом із ним знищили Братський Богоявленський собор, Миколаївський військовий собор, церкву Богородиці Пирогощі та багато інших. Мотиви влади були подвійними: «реконструкція» центру міста й боротьба з релігією як «опіумом для народу».

Будівля Верховної Ради УРСР

На противагу знищеним храмам зводили нові адміністративні споруди. Будівля Верховної Ради УРСР у Києві (1936–1939, архітектор В. Заболотний) — яскравий зразок неокласицизму. Її фасад прикрашає колонада, а над залою засідань височить скляний купол. Сьогодні в цій будівлі працює Верховна Рада України.

Картина М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.»

Микола Самокиш — відомий український художник-баталіст. На початку 1930-х рр. він створив полотно, що зображує епізод Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького: козацька кіннота Івана Богуна відбиває польське військо Стефана Чарнецького. Хоча подія датується 1653 р., сама картина є пам’яткою 1930-х рр. і належить до теми 24 програми НМТ. Дату створення пам’ятки знати не обов’язково — розпізнавати її треба за зображенням і автором.

5 грудня 1936 року в СРСР ухвалили нову Конституцію, яку назвали «сталінською». На її основі 30 січня 1937 року Надзвичайний XIV Всеукраїнський з’їзд рад затвердив Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки (дата програми НМТ — 1937 р.). Цей документ закріпив низку важливих змін у державному устрої.

Нова назва республіки

Конституція змінила офіційну назву: замість «Українська Соціалістична Радянська Республіка» (УСРР) республіка стала називатися «Українська Радянська Соціалістична Республіка» (УРСР). Зверни увагу: переставлення слів «Радянська» й «Соціалістична» — це не просто косметична зміна, а важлива підказка для датування історичних документів на НМТ.

Органи влади

Найвищим органом державної влади замість Всеукраїнського з’їзду рад і ВУЦВК проголошувалася Верховна Рада УРСР. Між сесіями Верховної Ради діяла Президія Верховної Ради. Уряд — Раднарком УРСР — залишався виконавчим органом.

Виборча система

Конституція запроваджувала загальні, рівні, прямі вибори з таємним голосуванням. Перші вибори до Верховної Ради УРСР відбулися 26 червня 1938 року. Однак на практиці вибори були безальтернативними — в кожному окрузі висувався лише один кандидат від «блоку комуністів і безпартійних».

Декларовані права

Конституція проголошувала широкий перелік прав: право на працю, відпочинок, освіту, матеріальне забезпечення в старості; свободу слова, друку, зборів; недоторканність особи й житла; рівноправність незалежно від національності й статі. Водночас стаття закріплювала керівну роль Комуністичної партії (КП(б)У) як «керівного ядра» всіх організацій — і це робило всі декларовані права нездійсненними на практиці.

Запам’ятай: поява назви «УРСР» і згадка про «Верховну Раду» в тексті документа — головні ознаки того, що перед тобою Конституція 1937 року, а не, скажімо, Конституція УСРР 1919 року.

Радянська пропаганда називала Конституцію 1936–1937 рр. «найдемократичнішою у світі». Насправді проголошені права не мали жодних механізмів захисту: суди й позасудові «трійки» підпорядковувалися партії та НКВС, а не закону.

1937 рік — пік «Великого терору»

Саме 1937 року, коли ухвалили Конституцію УРСР, розгорнувся «Великий терор» — масова кампанія арештів і розстрілів. Було знищено майже весь уряд УРСР, сотні тисяч людей загинули в тюрмах і таборах, зокрема в Сандармоху. «Недоторканність особи», проголошена в Конституції, співіснувала з нічними арештами, тортурами й розстрілами без суду.

Безальтернативні вибори

Хоча Конституція декларувала загальне виборче право, на практиці вибори були безальтернативними. У кожному виборчому окрузі висували лише одного кандидата — від «блоку комуністів і безпартійних». Голосування було формальністю, а результати — наперед визначеними.

Як аналізувати уривок Конституції

Коли на НМТ тобі трапиться уривок із Конституції 1937 р., пам’ятай: декларація в тексті не дорівнює реальній політиці. Для порівняння використовуй факти репресій, Голодомору й русифікації 1930-х рр. Якщо в уривку йдеться про «недоторканність особи» чи «свободу слова», а в завданні питають про реальний стан — відповідь має спиратися на те, що ці права системно порушувалися.

Приклад 1. Послідовність подій

Розташуй події в хронологічній послідовності:

• А — перенесення столиці УСРР до Києва

• Б — затвердження Конституції УРСР

• В — перші вибори до Верховної Ради УРСР

• Г — утвердження Харкова столицею радянської України

Розв’язання:

Спочатку визнач дату кожної події. Харків став столицею УСРР 1919 р. (Г). Перенесення столиці до Києва відбулося 1934 р. (А). Конституцію УРСР затвердили 1937 р. (Б). Перші вибори до Верховної Ради УРСР провели 26 червня 1938 р. (В). Отже, правильна послідовність: Г — А — Б — В.

Відповідь: Г — А — Б — В (1919 → 1934 → 1937 → 1938).

Чому інші варіанти неправильні? Якщо поставити А (1934) перед Г (1919), хронологія порушиться. Якщо поставити В (1938) перед Б (1937), це теж помилка, бо вибори відбулися після ухвалення Конституції.

Приклад 2. Визначення документа за уривком

«Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістична держава робітників і селян… Найвищим органом державної влади УРСР є Верховна Рада УРСР.»

Коли ухвалено цей документ?

• А) 1919 р.

• Б) 1929 р.

• В) 1937 р.

• Г) 1996 р.

Розв’язання:

Зверни увагу на дві ключові підказки в тексті. По-перше, назва «Українська Радянська Соціалістична Республіка» (УРСР) — таку назву закріпила Конституція 1937 р., до того вживали УСРР. По-друге, згадка про Верховну Раду як найвищий орган влади — це теж новела 1937 р., адже раніше найвищим органом був Всеукраїнський з’їзд рад.

Відповідь: В) 1937 р.

Чому інші варіанти неправильні? 1919 р. — це Конституція УСРР, де назва була «Українська Соціалістична Радянська Республіка» (УСРР), а вищим органом — з’їзд рад. 1929 р. — рік затвердження попередньої Конституції УСРР, де назва ще не змінилася. 1996 р. — Конституція незалежної України, де назва «Україна», а не УРСР.

Приклад 3. Розпізнавання пам’ятки за описом

Неокласична будівля з колонадою на фасаді й скляним куполом, зведена в Києві 1936–1939 рр. Яку пам’ятку зображено?

• А) Держпром

• Б) Михайлівський Золотоверхий собор

• В) Будівлю Верховної Ради УРСР

• Г) Педагогічний музей (будинок Центральної Ради)

Розв’язання:

Опис містить три ключові ознаки: неокласичний стиль, колонада на фасаді, скляний купол. Усі вони відповідають будівлі Верховної Ради УРСР, зведеній за проєктом архітектора В. Заболотного. Держпром (А) — конструктивістський хмарочос у Харкові, без колонади й купола. Михайлівський Золотоверхий собор (Б) — храм XII ст., зруйнований 1934–1936 рр., а не зведений. Педагогічний музей (Г) — будинок у стилі українського модерну, де засідала Центральна Рада, але він не має скляного купола.

Відповідь: В) Будівлю Верховної Ради УРСР.

Приклад 4. Подія після перенесення столиці

Яка подія відбулася в Києві після перенесення столиці 1934 р.?

• А) Спорудження Держпрому

• Б) Будівництво ДніпроГЕСу

• В) Знищення Михайлівського Золотоверхого собору

• Г) Утворення Української Центральної Ради

Розв’язання:

Після перенесення столиці до Києва 1934 р. розпочалася «соціалістична реконструкція» міста, яка супроводжувалася знищенням історичних пам’яток. Михайлівський Золотоверхий собор зруйнували саме в 1934–1936 рр. Держпром (А) споруджували в Харкові 1925–1928 рр., ще до перенесення столиці. ДніпроГЕС (Б) будували 1927–1932 рр. у Запоріжжі. Українську Центральну Раду (Г) утворили 1917 р. в Києві, задовго до 1934 р.

Відповідь: В) Знищення Михайлівського Золотоверхого собору.

• Вважати, що Київ став столицею УСРР 1919 р. Насправді з 1919 р. столицею був Харків, а до Києва її перенесли лише 1934 р. Запам’ятай: Харків — столиця УСРР 1919–1934, Київ — з 1934.

• Плутати назви УСРР і УРСР. УСРР — «Українська Соціалістична Радянська Республіка» (до 1937), УРСР — «Українська Радянська Соціалістична Республіка» (з 1937). Якщо в уривку документа бачиш «УРСР» і «Верховна Рада» — це Конституція 1937 р.

• Приписувати Конституції 1937 р. багатопартійність. Вона закріпила керівну роль КП(б)У як «керівного ядра» всіх організацій. Жодна інша партія не допускалася.

• Вважати, що проголошені права діяли насправді. 1937 рік — це водночас рік ухвалення «найдемократичнішої» Конституції й пік «Великого терору» з масовими розстрілами. Права не мали механізмів захисту.

• Датувати картину М. Самокиша 1653 роком. 1653 — це рік події, яку зображено (бій під Монастирищем), а сама картина створена на початку 1930-х рр. і є пам’яткою теми 24.

• Плутати будівлю Верховної Ради УРСР з Держпромом. Будівля Верховної Ради (Київ, 1936–1939, архітектор В. Заболотний) — неокласична, з колонадою й куполом. Держпром (Харків, 1925–1928) — конструктивістський хмарочос без купола.

Матеріал цього юніта належить до теми 24 програми НМТ з історії України. Найважливіші дати, які треба знати:

• 1934 р. — перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва.

• 1937 р. — ухвалення Конституції УРСР.

Пам’ятки, які треба розпізнавати за зображенням:

• картина М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.»;

• будівля Верховної Ради УРСР (архітектор В. Заболотний).

Формат завдань

Завдання на послідовність (№ 25–27 у тесті) оцінюють так: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню події, 1 бал — якщо правильно визначено лише одну з них. У демоваріанті 2026 року завдання 25 і 27 побудовано на уривках джерел і документів.

Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (№ 1–20) за уривком документа оцінюють в 1 бал. Щоб визначити дату, звертай увагу на назву республіки (УСРР чи УРСР) і назву вищого органу влади (з’їзд рад чи Верховна Рада).

Завдання з вибором однієї відповіді за зображенням пам’ятки також оцінюють в 1 бал. Дати створення пам’яток знати не обов’язково — достатньо впізнати їх за зображенням і назвати автора чи архітектора.

• 1919–1934 — столиця УСРР у Харкові; 1934 — перенесення до Києва

• Знищення Михайлівського Золотоверхого собору; будівля Верховної Ради УРСР (В. Заболотний)

• 1937 — Конституція УРСР: нова назва УРСР, Верховна Рада, декларовані права

• Проголошені права не діяли: 1937–1938 — «Великий терор»

• Картина М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» — пам’ятка теми 24