Індустріалізація в УСРР: курс 1925 р. і перші п’ятирічки

У грудні 1925 р. XIV з'їзд ВКП(б) проголосив курс на соціалістичну індустріалізацію. Це рішення стало поворотним моментом: відтепер головним завданням радянської економіки визначалося форсоване створення важкої та оборонної промисловості. Офіційне гасло — «перетворити СРСР з країни, яка ввозить машини й устаткування, на країну, яка їх виробляє». Мета полягала в тому, щоб за кілька років подолати технічне відставання від провідних капіталістичних держав і забезпечити «економічну незалежність від капіталістичного оточення». Для УСРР, яка мала потужний промисловий потенціал Донбасу й Придніпров'я, індустріалізація означала перетворення на головний індустріальний полігон СРСР.

Соціалістична індустріалізація: визначення

Соціалістична індустріалізація — це форсоване державне будівництво насамперед важкої промисловості методами директивної економіки за рахунок перерозподілу ресурсів з інших галузей, насамперед із сільського господарства. На відміну від класичної індустріалізації Заходу, яка спиралася на приватний капітал, ринкові механізми й зовнішню торгівлю, радянський варіант був цілковито державним, плановим і надзвичайно жорстким за методами.

Джерела коштів

Оскільки іноземних кредитів і приватних інвестицій у СРСР майже не було, більшовики мусили знайти внутрішні джерела фінансування. Основним джерелом стало село. Держава вилучала ресурси через так звані «ножиці цін» — штучне завищення цін на промислові товари й заниження закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. Крім того, запроваджувалися прямі податки, обов'язкові поставки зерна, а згодом — примусова колективізація.

УСРР була одним із головних регіонів новобудов — Донбас, Придніпров'я, Харківщина стали основними майданчиками. Однак союзний центр вилучав з республіки значно більше коштів, ніж вкладав у її розвиток. Українське село платило найвищу ціну за індустріалізацію всього СРСР.

1927 року радянська влада зіткнулася з несподіваною проблемою: селяни відмовлялися продавати зерно державі за заниженими цінами. Хлібозаготівлі різко впали — за перші два місяці 1928 р. держава змогла зібрати лише 60 % запланованого обсягу. Це явище дістало назву хлібозаготівельної кризи 1927–1928 рр.

Причина кризи була простою: непівські ринкові механізми давали селянинові змогу продавати хліб там, де ціна вища, — на вільному ринку, а не державі за фіксованими низькими цінами. Держава ж потребувала дешевого зерна для експорту (щоб отримати валюту на імпорт устаткування) і для постачання міст.

Надзвичайні заходи

У відповідь на кризу влада вдалася до надзвичайних заходів, які фактично означали повернення до методів продрозкладки часів «воєнного комунізму». У села виїжджали спеціальні бригади, які проводили обшуки, конфісковували «надлишки» хліба, притягували селян до суду за «приховування» зерна. Ці дії отримали назву «надзвичайщина».

Згортання непу (1928–1929)

Хлібозаготівельна криза стала безпосередньою причиною згортання нової економічної політики. У 1928–1929 рр. радянське керівництво ліквідувало приватну торгівлю, витіснило непманів, закрило приватні підприємства. У 1929 р. було запроваджено карткову систему на продукти харчування, яка проіснувала до 1935 р.

Директивна економіка

На зміну непівській ринковій моделі прийшла директивна (командно-адміністративна) економіка. Її ознаки:

• п'ятирічні плани розвитку народного господарства мали силу закону

• державна власність на засоби виробництва

• централізоване управління з Москви — Держплан СРСР визначав, що, скільки і де виробляти

• ціни й зарплати встановлювала держава, а не ринок

• скасування вільної торгівлі, запровадження карток

Таким чином, хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр. стала каталізатором, який прискорив відмову від непу й перехід до директивної економіки, що проіснувала в СРСР до кінця 1980-х рр.

П'ятирічка — це п'ятирічний план розвитку народного господарства, який мав силу закону. Перша п'ятирічка тривала з 1928/1929 до 1932 р. (офіційно оголошена виконаною за 4 роки 3 місяці). Друга п'ятирічка охопила 1933–1937 рр., а третя розпочалася 1938 р. і була перервана Другою світовою війною.

Новобудови перших п'ятирічок

УСРР стала головним майданчиком індустріалізації СРСР. Найважливіші об'єкти, які варто знати для НМТ:

• ДніпроГЕС (Запоріжжя, 1927–1932) — найбільша гідроелектростанція Європи на той час

• Харківський тракторний завод (ХТЗ, 1931) — перший тракторний завод в УСРР

• Запоріжсталь (Запоріжжя) — металургійний гігант

• Азовсталь (Маріуполь) — металургійний комбінат

• Криворіжсталь (Кривий Ріг) — металургійний комбінат

• Новокраматорський машинобудівний завод (Краматорськ, 1934)

• Харківський турбінний завод

Промислові райони

Основні промислові райони УСРР, задіяні в індустріалізації:

За обсягом промислового виробництва УСРР стала однією з провідних республік СРСР, поступаючись лише Російській РФСР.

Плакати 1930-х рр. як джерело

Радянські плакати доби перших п'ятирічок — важливе історичне джерело. Вони несли пропагандистські гасла, зокрема «П'ятирічку — за чотири роки!», і зображували доменні печі, трактори, греблю ДніпроГЕСу, колони робітників. Мета плакатів — мобілізувати населення на трудові подвиги, створити образ успішної індустріалізації та сформувати культ праці. На НМТ можуть запропонувати за описом плаката визначити, якій кампанії він присвячений.

Картосхема новобудов перших п'ятирічок в УСРР

Соціалістичне змагання й ударництво

Для прискорення темпів виробництва радянська влада запровадила соціалістичне змагання — форму трудової конкуренції між робітниками, бригадами й цілими підприємствами. Робітники-«ударники» брали підвищені зобов'язання, складали «зустрічні плани» (вищі за державні). Замість матеріальних стимулів використовували моральні: дошки пошани, грамоти, значки «ударник», безплатні путівки. Ударництво стало масовим явищем уже в роки першої п'ятирічки.

Стахановський рух

31 серпня 1935 р. шахтар Олексій Стаханов на шахті «Центральна-Ірміно» в Донбасі за одну зміну (5 год. 45 хв.) видобув 102 т вугілля при нормі 7 т. Цей рекорд ліг в основу стахановського руху — масового перевиконання норм виробітку. Наслідком стало підвищення норм для всіх робітників, що знецінювало рекорди й погіршувало умови праці.

Відомі послідовники стахановського руху:

• Петро Кривоніс — машиніст паровоза, рекорд швидкості на залізниці

• Марія Демченко — ланкова колгоспу, рекорд урожайності цукрових буряків

• Прасковія Ангеліна — трактористка, ініціаторка жіночих тракторних бригад

Примусова праця

Індустріалізація значною мірою спиралася на примусову працю в'язнів таборів ГУТабу, спецпоселенців і розкуркулених селян. Вони працювали на будівництві ДніпроГЕСу, Біломорсько-Балтійського каналу, заводів і шахт. Суворі закони про трудову дисципліну (1938–1940) запровадили кримінальну відповідальність за запізнення на роботу й самовільне звільнення.

Наслідки індустріалізації

Підсумки індустріалізації в УСРР були суперечливими:

Головна ціна індустріалізації — розорення українського села, яке стало головним джерелом коштів для будівництва заводів.

Приклад 1. Джерела коштів індустріалізації (3 з 7)

Завдання: «Що було джерелами коштів радянської індустріалізації? Оберіть три правильні відповіді з семи.»

Крок 1. Згадаймо, що СРСР не мав доступу до іноземних кредитів (капіталістичні країни відмовили більшовикам у позиках). Тому кошти брали всередині країни.

Крок 2. Основним джерелом було село: держава вилучала ресурси через податки, низькі закупівельні ціни та «ножиці цін». Другим джерелом — державні позики в населення (фактично примусові). Третім — експорт зерна, лісу й сировини за кордон.

Крок 3. Відкидаємо дистрактори: кредити за планом Маршалла (план Маршалла стосувався післявоєнної Європи, а не СРСР 1920–1930-х рр.), приватизація державних підприємств (у СРСР усе було державним), продподаток непу (це податок часів непу, а не джерело індустріалізації), контрибуції з Німеччини (контрибуції сплачувала переможена Німеччина після Першої світової, але СРСР їх не отримував).

Відповідь: вилучення коштів із села через податки й низькі ціни; державні позики в населення; експорт зерна.

Приклад 2. Плакат новобудови

Завдання: «Розгляньте опис плаката 1930-х рр.: колона нових тракторів виїжджає з воріт заводського цеху, на плакаті гасло «Трактори — на колгоспні лани!». Продукцію якої новобудови перших п'ятирічок показано на плакаті?»

Крок 1. Ключові слова: «трактори», «заводський цех», «Трактори — на колгоспні лани!». Це вказує на тракторний завод.

Крок 2. З новобудов перших п'ятирічок тракторний завод був у Харкові — Харківський тракторний завод (ХТЗ), збудований 1931 р.

Крок 3. Чому не ДніпроГЕС? ДніпроГЕС — гідроелектростанція, вона не виробляє тракторів. Чому не Держпром? Держпром — адміністративна будівля в Харкові, не завод. Чому не Запоріжсталь? Запоріжсталь — металургійний завод, виробляє метал, а не трактори.

Відповідь: Харківського тракторного заводу.

Приклад 3. Причина згортання непу

Завдання: «Що стало безпосередньою причиною згортання непу?»

Крок 1. Згадаймо хронологію: неп діяв з 1921 р. У 1927–1928 рр. виникла хлібозаготівельна криза — селяни відмовлялися продавати зерно державі за низькими цінами.

Крок 2. У відповідь влада запровадила надзвичайні заходи (обшуки, конфіскації), а потім у 1928–1929 рр. почала згортати неп — ліквідувала приватну торгівлю, витіснила непманів.

Крок 3. Дистрактори: голод 1921–1923 рр. став причиною запровадження непу, а не його згортання; утворення СРСР (1922) не пов'язане зі згортанням непу; Голодомор 1932–1933 рр. став наслідком колективізації, яка відбувалася вже після згортання непу.

Відповідь: хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр.

Приклад 4. Стахановський рух

Завдання: «Прочитайте уривок з газетної замітки 1935 р.: «Шахтар за одну зміну видобув 102 т вугілля при нормі 7 т. Цей рекорд став початком масового руху». Як назвали рух, що почався з цього рекорду?»

Крок 1. Ключові дані: 1935 р., шахтар, 102 т вугілля за зміну, рекорд.

Крок 2. Саме 31 серпня 1935 р. шахтар Олексій Стаханов на шахті «Центральна-Ірміно» (Донбас) установив цей рекорд, що започаткувало стахановський рух.

Крок 3. Дистрактори: рух «двадцятип'ятитисячників» — це міські комуністи, направлені в село для колективізації (1930); лікнеп — кампанія ліквідації неписьменності (1920-ті); українізація — політика коренізації 1920-х рр. Жоден з них не пов'язаний з рекордом шахтаря.

Відповідь: стахановський рух.

• Плутати дати: 1925 — курс на індустріалізацію, 1928/1929 — початок першої п'ятирічки. Запам'ятай: XIV з'їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. проголосив курс, а перший п'ятирічний план стартував восени 1928 р.

• Вважати, що індустріалізацію фінансували іноземні кредити. Насправді головне джерело — вилучення коштів із села через «ножиці цін», податки та примусові позики. Іноземних кредитів СРСР майже не отримував.

• Розташовувати ДніпроГЕС у Дніпрі чи Києві. Запам'ятай: ДніпроГЕС збудовано в Запоріжжі (1927–1932).

• Думати, що індустріалізація підвищила рівень життя. Насправді розвивалася важка промисловість, а товарів широкого вжитку бракувало. Люди жили в бараках, отримували продукти за картками.

• Приписувати стахановський рух 1920-м рр. Рекорд О. Стаханова — 1935 р., це вже доба другої п'ятирічки, а не 1920-ті.

• Вважати неп і п'ятирічки частинами однієї політики. Насправді п'ятирічки прийшли на зміну непу: неп — ринкова модель (1921–1928), п'ятирічки — директивна економіка (з 1928/1929).

Тема індустріалізації входить до теми 23 програми НМТ («Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні») і теми 24 («Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні»). Ось що варто знати про формат перевірки:

• Тема 23: дата 1925 — курс на індустріалізацію, поняття «індустріалізація».

• Тема 24: дата 1928/1929–1932 — перша п'ятирічка, поняття «п'ятирічка», «соціалістична індустріалізація», уміння — називати джерела фінансування індустріалізації.

• Картосхема теми 24 — індустріальні об'єкти перших п'ятирічок: Запоріжжя (ДніпроГЕС, Запоріжсталь), Харків (ХТЗ), Маріуполь (Азовсталь), Кривий Ріг (Криворіжсталь), Краматорськ (Новокраматорський машинобудівний завод).

• У демоваріанті 2026 р. завдання 26 — послідовність чотирьох плакатів тем 21–22, 23, 24 і 26 (3 бали за весь ряд, 2 — за правильні першу й останню події, 1 — за одну з них). Плакат п'ятирічок датуй 1928–1937 рр.

• Завдання «3 з 7» (завдання 28–30): 1 бал за кожну правильну ознаку індустріалізації, до 3 балів. Наприклад, можуть запропонувати обрати три джерела коштів індустріалізації серед семи варіантів.

Порада: на НМТ звертай увагу на дати в завданнях. Якщо бачиш 1925 — це курс на індустріалізацію; 1928/1929 — початок першої п'ятирічки; 1935 — стахановський рух. Не плутай ці дати!

• 1925 — курс на індустріалізацію; головне джерело коштів — село

• 1927–1928 — хлібозаготівельна криза, згортання непу, директивна економіка

• перша п'ятирічка 1928/1929–1932: ДніпроГЕС, ХТЗ, Запоріжсталь, Краматорський завод

• соцзмагання, ударництво, стахановський рух (1935), праця в'язнів

• наслідки: зростання важкої промисловості, диспропорції, низький рівень життя