Іменник: власні й загальні назви, істоти й неістоти

~10 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Українська мова НМТ

власна назва: Назва, що виділяє один окремий предмет серед однорідних: імена, прізвища, по батькові, псевдоніми, географічні назви, назви установ, творів. Пишеться з великої букви.
загальна назва: Назва, що позначає цілий клас однорідних предметів, явищ або понять (місто, річка, письменник, стіл, радість). Пишеться з малої букви.
іменник: Самостійна частина мови, що означає предмет у широкому розумінні (людей, тварин, речі, явища, дії та ознаки, названі як предмет) і відповідає на питання хто? або що?. Має рід, число, відмінок; у реченні найчастіше виступає підметом або додатком.
назва істоти: Іменник, що означає людину або тварину. Граматична ознака: у знахідному відмінку множини форма збігається з родовим відмінком (бачу учнів, сестер, птахів).
назва неістоти: Іменник, що означає предмет, рослину, явище або поняття. Граматична ознака: у знахідному відмінку множини форма збігається з називним відмінком (бачу столи, книжки, дуби).