Григорій Сковорода «Всякому місту — звичай і права…»

~15 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Давня українська література

Українська література НМТ

анафора: Анафора — стилістична фігура, повтор слів або словосполучень на початку кількох рядків чи речень. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» анафора створює ритмічний вступ: «Всякому… всяка… всякому… всякеє».
вірш-пісня: Вірш-пісня — жанр лірики, призначений для співу: має строфічну будову, ритмічну повторюваність, часто — рефрен. «Всякому місту — звичай і права…» є віршем-піснею, оскільки входить до збірки «Сад божественних пісень» і співався лірниками й кобзарями.
ліричний герой: Ліричний герой — образ людини в ліричному творі, чиї думки й почуття виражає автор. У вірші «Всякому місту — звичай і права…» ліричний герой протиставлений натовпові: він не женеться за чинами й багатством, а прагне вмерти з ясним розумом і чистою совістю.
сатира: Сатира — різновид комічного в літературі, що висміює негативні явища дійсності, суспільні вади або людські пристрасті. У вірші Сковороди «Всякому місту — звичай і права…» сатира спрямована на кар'єризм, обман, жадобу й марноту світських розваг; у комедії Куліша «Мина Мазайло» — на малоросійство, кар'єризм, міщанство й великодержавний шовінізм.
філософська лірика: Філософська лірика — тематичний різновид лірики, у якому автор розмірковує про сенс буття, життя і смерть, добро і зло, моральні цінності. Вірш «Всякому місту — звичай і права…» належить до філософської лірики, оскільки його центральна тема — людські пристрасті й чиста совість перед смертю.