Голокост в Україні

Голокост (з грецької — «всеспалення», на івриті — Шоа) — це систематичне переслідування й знищення євреїв нацистською Німеччиною, її союзниками й пособниками в 1933–1945 рр. За цей час загинуло близько 6 млн євреїв Європи. Це була не стихійна жорстокість, а спланована державна політика: євреїв убивали лише за походження, тому Голокост — це геноцид, тобто знищення народу за національною ознакою.

Ідеологічним підґрунтям Голокосту став антисемітизм — ворожість до євреїв. Нацистська расова теорія оголошувала євреїв «ворогом» німецької нації й виправдовувала їхнє знищення. Ця теорія не мала жодного наукового підґрунтя, але саме вона визначала практику: спочатку євреїв виключали з суспільного життя, а згодом — фізично знищували.

Масштаби трагедії на українських землях вражають: тут загинуло близько 1,5 млн євреїв. Україна стала одним із головних місць Голокосту в Європі, адже до війни тут мешкала величезна єврейська громада, а окупація тривала роками.

«Голокост від куль»

В Україні Голокост мав особливу форму, яку історики називають «Голокост від куль». На відміну від таборів смерті на окупованій території Польщі (Аушвіц, Треблінка), де людей знищували в газових камерах, більшість євреїв України розстріляли поблизу місць їхнього проживання. Вбивства здійснювали айнзацгрупи (спеціальні оперативні загони СС), поліцейські батальйони й допоміжна поліція, часто за участю місцевих колабораціоністів.

Форми переслідування наростали поступово: реєстрація євреїв, обов'язкові нашивки чи пов'язки із зіркою Давида, конфіскація майна, примусова праця, переселення в гетто й, нарешті, масові розстріли. Важливо розуміти: це не універсальна послідовність, яку застосовували скрізь. Не в кожному місті створювали гетто — часто людей розстрілювали одразу після реєстрації. Там, де гетто існували, вони були етапом до знищення: наприклад, Львівське гетто діяло з листопада 1941 до червня 1943 р., коли його ліквідували, а мешканців розстріляли чи депортували.

На півдні України діяла румунська окупаційна зона «Трансністрія» (між Дністром і Південним Бугом). Там румунська влада створювала табори й гетто, де тисячі євреїв гинули від голоду, хвороб і розстрілів. Особливо масовими були вбивства в Одесі та Богданівці.

Запам'ятай: в Україні переважав «Голокост від куль» — масові розстріли поблизу місць проживання, а не газові камери таборів смерті.

Найвідоміше місце масових убивств в Україні — Бабин Яр у Києві. 29–30 вересня 1941 р. нацисти розстріляли там 33 771 єврея — цю цифру навели самі окупанти у власному звіті. Приводом стали вибухи й пожежі на Хрещатику, у яких нацисти звинуватили євреїв: нібито вони мінували будівлі перед відступом Червоної армії. За наказом окупаційної влади євреї Києва мали з'явитися 29 вересня з документами, цінними речами й теплим одягом — нібито для переселення. Насправді їх зігнали до урочища Бабин Яр і розстріляли.

Трагедія Бабиного Яру не обмежилася двома днями. До 1943 р. там розстрілювали також ромів, військовополонених, в'язнів Сирецького табору, підпільників, членів ОУН, заручників, пацієнтів психіатричної лікарні. Загалом жертвами Бабиного Яру стали десятки тисяч людей різних національностей.

Інші місця масових убивств

Масові розстріли відбувалися по всій Україні. Одним із перших великих убивств став Кам'янець-Подільський: у серпні 1941 р. там розстріляли понад 23 тис. євреїв, зокрема депортованих з Угорщини. У Харкові нацисти знищували євреїв у Дробицькому Яру (грудень 1941 — січень 1942). У Львові діяв Янівський табір, де вбивали євреїв і військовополонених. У «Трансністрії» масові розстріли відбувалися в Богданівці.

1943 р., відступаючи, нацисти намагалися приховати сліди злочинів: спеціальні команди розкопували рови й спалювали тіла, щоб знищити докази масових убивств. Це робили і в Бабиному Яру, і в інших місцях страт.

Праведники народів світу — почесне звання, яке ізраїльський меморіал Яд Вашем надає неєвреям, що безкорисливо рятували євреїв під час Голокосту з ризиком для власного життя. В окупованій Україні ціна порятунку була надзвичайно високою: за переховування євреїв нацисти карали смертю — і рятівника, і його родину. Тому кожен акт порятунку був подвигом.

Україна — серед країн із найбільшою кількістю визнаних Праведників: понад 2,5 тис. українців отримали це звання. Один із відомих прикладів — родина київського православного священника Олексія Глаголєва, яка переховувала євреїв у Києві, зокрема під час трагедії Бабиного Яру.

Наймасштабнішу акцію порятунку в Україні організувала Українська греко-католицька церква. Митрополит Андрей Шептицький 1942 р. надіслав лист протесту проти вбивств євреїв рейхсфюреру СС Генріху Гіммлеру й оприлюднив пастирський лист «Не убий». Разом зі своїм братом, архимандритом Климентієм Шептицьким, він організував переховування сотень євреїв, зокрема дітей, у монастирях УГКЦ.

Яд Вашем надав звання Праведника народів світу Климентію Шептицькому (1995). Питання визнання самого митрополита Андрея досі обговорюється, але його вчинки — визнаний приклад порятунку, який наводять в історичних дослідженнях і підручниках.

Запам'ятай: звання Праведника народів світу Яд Вашем надав Климентію Шептицькому, а не митрополиту Андрею — хоча саме митрополит був організатором порятунку.

Євреї були не єдиним народом, який нацисти знищували за етнічною ознакою. Роми також стали жертвами геноциду: їх розстрілювали в Бабиному Яру, у Криму, депортували до «Трансністрії». На згадку про ці злочини 2 серпня відзначають День пам'яті жертв геноциду ромів.

Голокост був частиною ширшої політики масових убивств. Нацисти масово знищували радянських військовополонених (мільйони загинули від голоду, хвороб і розстрілів), пацієнтів психіатричних лікарень (програма «евтаназії»), заручників з мирного населення.

Пам'ять про жертв

Радянська влада довго замовчувала Голокост. Пам'ятник, відкритий у Бабиному Яру 1976 р., згадував «радянських громадян» — жертв нацизму, але не називав євреїв. Лише 1991 р., уже в незалежній Україні, там встановили пам'ятник-менору (семисвічник) — символ єврейських жертв Голокосту.

27 січня — день звільнення табору Аушвіц у 1945 р. — відзначають як Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. В Україні пам'ять про всіх жертв зберігає Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему Голокосту — від формату «3 з 7» до вибору однієї відповіді за описом зображення.

Приклад 1. «3 з 7»: ознаки Голокосту

Завдання: «Які три ознаки характеризують Голокост? Оберіть три правильні відповіді з семи запропонованих.»

• створення гетто для єврейського населення

• масові розстріли євреїв за національною ознакою

• примусове позначення євреїв зіркою Давида

• вивезення остарбайтерів до Німеччини

• депортація кримських татар

• розстріли в'язнів тюрем НКВС у 1941 р.

• «рейкова війна»

Розв'язання. Голокост — це систематичне знищення євреїв. Його ознаки: створення гетто (ізоляція перед знищенням), масові розстріли за національною ознакою (геноцид), примусове позначення зіркою Давида (виділення євреїв серед іншого населення).

Чому інші варіанти неправильні? Вивезення остарбайтерів — це примусова праця, а не знищення за національною ознакою. Депортація кримських татар — злочин сталінського режиму 1944 р., не нацистів. Розстріли в'язнів тюрем НКВС — злочини НКВС перед відступом 1941 р., не Голокост. «Рейкова війна» — партизанська операція з підриву залізниць, не політика знищення євреїв.

Відповідь: створення гетто, масові розстріли євреїв за національною ознакою, примусове позначення зіркою Давида.

Приклад 2. Меморіал «Менора»

Завдання: «На фото — бронзовий пам'ятник у вигляді семисвічника, встановлений на місці масових розстрілів у Києві. Жертвам якої трагедії присвячено цей меморіал?»

• Голокосту в Бабиному Яру

• Голодомору 1932–1933 рр.

• Великого терору в Биківні

• депортації кримських татар

Розв'язання. Семисвічник (менора) — єврейський релігійний символ. Пам'ятник-менора встановлено в Бабиному Яру 1991 р. на згадку про єврейські жертви Голокосту.

Чому інші варіанти неправильні? Голодомор — злочин сталінського режиму, його символ — колосся чи свічка, не менора. Биківня — місце розстрілів НКВС 1930-х рр., там інші пам'ятники. Депортація кримських татар — 1944 р., меморіали в Криму та Узбекистані.

Відповідь: Голокосту в Бабиному Яру.

Приклад 3. Бабин Яр 29–30 вересня 1941 р.

Завдання: «Що сталося в Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 р.?»

• масовий розстріл євреїв Києва

• розстріл Олени Теліги та членів ОУН(м)

• бій під час звільнення Києва

• підрив Хрещатика радянськими мінами

Розв'язання. 29–30 вересня 1941 р. — дата наймасовішого розстрілу євреїв Києва в Бабиному Яру (33 771 особа). Це центральна подія Голокосту в Україні.

Чому інші варіанти неправильні? Олену Телігу й членів ОУН(м) розстріляли в Бабиному Яру в лютому 1942 р., а не у вересні 1941 р. Звільнення Києва відбулося в листопаді 1943 р., і бої точилися не в Бабиному Яру. Підрив Хрещатика стався 24 вересня 1941 р., його здійснили радянські диверсанти, а не євреї, і це не розстріл.

Відповідь: масовий розстріл євреїв Києва.

Приклад 4. Праведники народів світу

Завдання: «Кому Яд Вашем надає звання Праведника народів світу?»

• неєвреям, які безкорисливо рятували євреїв під час Голокосту з ризиком для життя

• учасникам руху Опору, що загинули в боях

• євреям — в'язням концтаборів

• дипломатам країн антигітлерівської коаліції

Розв'язання. Згідно з визначенням Яд Вашем, Праведники народів світу — це неєвреї, які рятували євреїв під час Голокосту, ризикуючи власним життям, без будь-якої матеріальної винагороди.

Чому інші варіанти неправильні? Учасники руху Опору — ширша категорія, не всі вони рятували євреїв. Євреї не можуть отримати це звання — воно для неєвреїв. Дипломати могли рятувати євреїв, але звання надають не за професією, а за конкретні дії з порятунку.

Відповідь: неєвреям, які безкорисливо рятували євреїв під час Голокосту з ризиком для життя.

• Вважати, що в Бабиному Яру розстрілювали лише 29–30 вересня 1941 р. Насправді розстріли тривали до 1943 р., а жертвами стали не лише євреї, а й роми, військовополонені, підпільники, пацієнти психіатричної лікарні.

• Думати, що в Україні євреїв убивали переважно в газових камерах. Тут переважав «Голокост від куль» — масові розстріли поблизу місць проживання.

• Плутати Бабин Яр (Київ) і Дробицький Яр (Харків). Запам'ятай пари: Бабин Яр — Київ, Дробицький Яр — Харків, Янівський табір — Львів.

• Вважати митрополита Андрея Шептицького визнаним Праведником народів світу. Звання надано його братові Климентію Шептицькому (1995); питання визнання самого митрополита досі обговорюється.

• Думати, що радянська влада вшановувала єврейських жертв. Вона замовчувала Голокост: пам'ятник 1976 р. згадував «радянських громадян», а не євреїв.

• Змішувати Голокост із Голодомором. Це різні злочини: Голокост — нацистська політика знищення євреїв, Голодомор — штучний голод, організований сталінським режимом; різні режими, різні жертви.

Тема Голокосту входить до теми 26 програми НМТ: змістовий пункт «окупація, „новий порядок“, масове знищення мирного населення, Голокост». Обов'язкове для розуміння поняття — «Голокост».

Формат «3 з 7» (завдання 28–30): за кожну правильно вказану ознаку — 1 бал, максимум 3 бали. Стратегія: відрізняй злочини нацистів від злочинів сталінського режиму — депортації 1944 р., розстріли НКВС, Голодомор до Голокосту не належать.

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20) — 1 бал. У демоваріанті 2026 року стимул мають 19 завдань із 30, серед них — фото й інші зображення.

Пам'яток культури в темі 26 програма не називає, тож фото меморіалу в завданні — лише стимул, який треба пов'язати з подією (наприклад, менора в Бабиному Яру — Голокост).

• Голокост — систематичне знищення євреїв нацистами в 1933–1945 рр.; в Україні — близько 1,5 млн жертв, переважно розстріляних («Голокост від куль»).

• 29–30 вересня 1941 р. — Бабин Яр: понад 33 тис. розстріляних євреїв Києва.

• Інші місця: Кам'янець-Подільський, Дробицький Яр (Харків), Янівський табір (Львів), Богданівка («Трансністрія»).

• Праведники народів світу — рятівники євреїв: Климентій Шептицький, родина Олексія Глаголєва; порятунок організовував і митрополит Андрей Шептицький.

• Геноцид ромів; пам'ять — менора в Бабиному Яру (1991), 27 січня — Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.