Дієслово: інфінітив, вид, час і спосіб

~15 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Українська мова НМТ

дійсний спосіб: Спосіб дієслова, що описує реальну дію в теперішньому, минулому або майбутньому часі (читаю, читав, прочитаю, читатиму). Дієслова дійсного способу змінюються за часами, особами й числами, а в минулому часі — за родами й числами.
доконаний вид: Вид дієслова, що означає завершену дію або її результат і відповідає на питання що зробити? (написати, прочитати, збудувати). Дієслова доконаного виду не мають форми теперішнього часу.
інфінітив: Незмінна початкова форма дієслова, що відповідає на питання що робити? або що зробити? й не має часу, особи, числа та роду (читати, нести, учитися).
наказовий спосіб: Спосіб дієслова, що виражає спонукання до дії: наказ, прохання, пораду, заклик (пиши, пишіть, пишімо, хай пише). Не має часу.
недоконаний вид: Вид дієслова, що означає дію в процесі, без указівки на завершення, і відповідає на питання що робити? (писати, читати, будувати). Дієслова недоконаного виду мають форми всіх трьох часів.
складена форма майбутнього часу: Форма майбутнього часу, утворена поєднанням допоміжного дієслова буду, будеш, буде... та інфінітива недоконаного виду; пишеться двома словами (буду писати, будеш читати, будемо будувати).
складна форма майбутнього часу: Форма майбутнього часу, утворена від інфінітива недоконаного виду додаванням закінчень -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть; пишеться одним словом (писатиму, читатимеш, будуватиме).
умовний спосіб: Спосіб дієслова, що виражає бажану або можливу за певної умови дію; твориться формою минулого часу + частка би (б), яку пишемо окремо (прочитав би, зробила б). Не має часу.