Дієприслівник: творення і вид

~10 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Українська мова НМТ

дієприслівник: Незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію, яка супроводжує основну дію, виражену присудком. Відповідає на питання що роблячи? або що зробивши?. У реченні виконує роль обставини. Має ознаки дієслова (вид, перехідність, зворотність) і прислівника (незмінність).
дієприслівник доконаного виду: Дієприслівник, що означає завершену додаткову дію, яка передує основній. Утворюється від основи інфінітива (або минулого часу) дієслова доконаного виду за допомогою суфіксів -вши (після голосного) або -ши (після приголосного, з чергуванням о, е → і). Відповідає на питання що зробивши?.
дієприслівник недоконаного виду: Дієприслівник, що означає незавершену додаткову дію, одночасну з основною. Утворюється від основи 3-ї особи множини теперішнього часу: для I дієвідміни за допомогою суфіксів -учи (-ючи), для II дієвідміни — -ачи (-ячи). Відповідає на питання що роблячи?.
додаткова дія: Дія, що супроводжує основну дію, виражену присудком. Виражається дієприслівником. Додаткова дія може бути одночасною з основною (для недоконаного виду) або передувати їй (для доконаного виду). У реченні не є присудком, а виступає обставиною.