Демографічний перехід і демографічна політика

Демографічний перехід — це історичний процес зміни режиму відтворення населення від високих рівнів народжуваності й смертності до низьких, що відбувається разом із модернізацією суспільства. Теоретичну модель розробили американські демографи: у 1929 році Воррен Томпсон уперше описав перехід, а в 1945 році Френк Ноутстайн доопрацював її й популяризував. Модель поділяє еволюцію природного руху на чотири класичні фази, до яких сьогодні додають ще й п’яту — депопуляцію.

Фаза 1 — доіндустріальне суспільство

Коефіцієнти народжуваності (Кн) і смертності (Кс) однаково високі — 30–50 ‰. Через високу дитячу смертність, голод, епідемії та відсутність медицини природний приріст мізерний, а населення зростає дуже повільно. Нині жодна країна світу не перебуває в цій фазі: розвинені країни пройшли її у XVIII–XIX ст., а більшість країн Азії, Африки й Латинської Америки — протягом XX ст.

Фаза 2 — демографічний вибух

Смертність різко падає завдяки вакцинації, антибіотикам, поліпшенню гігієни та якості харчування. Натомість народжуваність залишається високою, бо соціальні норми й традиції ще не змінилися. Різниця між Кн і Кс дає величезний природний приріст — це й називають демографічним вибухом. Типові країни: Нігер (Кн ≈ 45 ‰, Кс ≈ 9 ‰), Чад, Сомалі, Демократична Республіка Конго.

Фаза 3 — перехідна

Народжуваність починає знижуватися під впливом урбанізації, поширення освіти, зайнятості жінок у виробництві та доступності контрацепції. Смертність уже низька, тому природний приріст сповільнюється, але залишається додатним. Приклади: Індія, Бангладеш, Єгипет.

Фаза 4 — завершальна

І народжуваність, і смертність низькі (≈ 8–12 ‰) і близькі одна до одної. Природний приріст наближається до нуля. Це характерно для розвинених країн: США, Франція, Велика Британія. Населення стабілізується або починає повільно скорочуватися.

П’ята фаза — депопуляція

Після завершення переходу в багатьох країнах смертність перевищує народжуваність, і населення природно скорочується. Цю стадію іноді називають п’ятою фазою. До неї належать Японія, Італія, Німеччина (з 1972 року), Болгарія, Україна, а з 2022 року — і Китай.

Відтворення населення — це безперервна зміна поколінь через народжуваність і смертність. Щоб зрозуміти, чи відтворює себе населення, демографи використовують сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) — середню кількість дітей, яку народжує одна жінка за репродуктивний період (15–49 років).

Рівень простого відтворення

Просте відтворення — це стан, за якого покоління дітей чисельно заміщує покоління батьків. Для цього потрібно, щоб СКН становив приблизно 2,1 дитини на жінку. Чому не рівно 2? Бо хлопчиків народжується трохи більше, ніж дівчаток (≈ 105 на 100), а не всі діти доживають до дорослого віку — надлишок у 0,1 компенсує переважання хлопчиків і смертність до репродуктивного віку. Якщо СКН нижчий за 2,1, населення за відсутності міграції починає скорочуватися.

СКН у різних країнах (округлені значення)

Традиційний тип відтворення

Традиційний тип відтворення характеризується високою народжуваністю за високої або вже зниженої смертності, високим природним приростом і молодою віковою структурою. Він притаманний країнам Африки на південь від Сахари, Південної Азії (Афганістан, Пакистан) та Південно-Західної Азії. У цих країнах СКН перевищує 3–4, а часто сягає 5–7 дітей на жінку.

Сучасний тип відтворення

Сучасний тип відтворення — це низькі народжуваність і смертність, малий або від’ємний природний приріст і старіюче населення. Він характерний для країн Європи, Японії, Північної Америки, Австралії. СКН тут зазвичай нижчий за 2,1, а в багатьох країнах — нижчий за 1,5.

Демографічний вибух

Демографічний вибух — це різке прискорення зростання населення, яке відбувається у фазі 2 демографічного переходу. Його спричиняє не зростання народжуваності, а швидке падіння смертності за збереження високої народжуваності. У світі демографічний вибух почався із середини XX століття. Нині він триває в Африці на південь від Сахари, в Афганістані та Пакистані. Наслідки: молоде населення (діти до 15 років — понад 40 %), нестача робочих місць, шкіл і продовольства, хибна урбанізація (зростання нетрів). У глобальному вимірі демографічний вибух загострює продовольчу проблему людства.

Старіння населення

Старіння населення — це зростання частки людей похилого віку (65 років і старше) у загальній чисельності. Воно спричинене двома чинниками: низькою народжуваністю (мало дітей) і збільшенням тривалості життя (люди довше живуть). Найвищі частки осіб 65+ — у Японії, Італії, Португалії, Фінляндії, Німеччині; Україна (≈ 17 % до 2022 р.) також має старе населення. Наслідки: нестача працівників, зростання навантаження на пенсійну систему й медицину. Як вимірюють старіння — докладно розглянуто в уроці про статево-вікову піраміду.

Демографічна політика — це система заходів держави, спрямованих на зміну народжуваності, а також смертності й міграцій відповідно до демографічної ситуації. Її напрям залежить від типу відтворення населення: країни з демографічним вибухом намагаються стримувати народжуваність, а країни з депопуляцією — стимулювати її.

Стримування народжуваності: Китай

Найвідоміший приклад політики стримування — Китай. У 1979–1980 роках уряд запровадив політику «одна сім’я — одна дитина», щоб зупинити демографічний вибух. Вона діяла до 2015 року. З 2016 року дозволили двох дітей, з 2021 року — трьох, а згодом обмеження скасували повністю. Наслідки політики: перевага хлопчиків серед новонароджених (через селективні аборти), швидке старіння населення та скорочення чисельності населення з 2022 року.

Стримування народжуваності: Індія

Індія стала першою країною у світі, яка запровадила національну програму планування сім’ї — у 1952 році. Заходи включали пропаганду малодітної сім’ї, поширення контрацепції та підвищення мінімального віку шлюбу. У 1975–1977 роках уряд провів кампанію примусової стерилізації, яка викликала масовий спротив і політичну кризу. Нині СКН Індії близький до рівня простого відтворення (≈ 2,0), тому жорсткі заходи більше не застосовують.

Стимулювання народжуваності: Франція

Франція має одну з найстаріших і найефективніших систем стимулювання народжуваності в Європі. Держава надає сімейні допомоги, податкові пільги для сімей з дітьми, оплачувані відпустки по догляду за дитиною та доступні ясла. Завдяки цьому СКН Франції (≈ 1,6–1,7) — один із найвищих у Європейському Союзі.

Стимулювання народжуваності: Польща та Угорщина

Польща з 2016 року запровадила програму «Родина 500+» — щомісячну виплату на кожну дитину (з 2024 року — 800+). Угорщина пропонує пільгові кредити для молодих сімей і податкові пільги для матерів. Обидві країни намагаються подолати депопуляцію та підвищити народжуваність.

Демографічна політика України

Україна також належить до країн, що стимулюють народжуваність. Основні заходи: допомога при народженні дитини, «пакунок малюка» (з 2018 року), а також Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року (ухвалена 2024 року). Стратегія передбачає подолання депопуляції, підтримку сімей з дітьми та повернення громадян з-за кордону.

Якість життя — доходи, безпека, житло, медицина — є головною умовою і вищої народжуваності, і повернення мігрантів. Жодні грошові виплати не дадуть тривалого ефекту, якщо люди не відчувають упевненості в майбутньому.

Приклад 1. Визначення завершальної фази демографічного переходу

У таблиці наведено округлені коефіцієнти народжуваності (Кн) і смертності (Кс) чотирьох країн (у проміле). Яка з них перебуває на завершальній (четвертій) фазі демографічного переходу?

Розв’язання. Завершальна фаза (фаза 4) характеризується низькими й близькими Кн і Кс (≈ 8–12 ‰) та природним приростом, близьким до нуля. Порівнюємо:

• Нігер: Кн 45 ‰, Кс 9 ‰ — величезний розрив, фаза 2 (демографічний вибух).

• Єгипет: Кн 20 ‰, Кс 6 ‰ — розрив значний, фаза 3.

• Франція: Кн 10 ‰, Кс 9 ‰ — обидва низькі й майже однакові, фаза 4.

• Бангладеш: Кн 18 ‰, Кс 5 ‰ — Кн ще помірно високий, фаза 3.

Відповідь: Франція.

Чому інші варіанти неправильні. Бангладеш має найнижчий Кс (5 ‰), що може створити хибне враження «завершальної» фази. Однак Кн 18 ‰ ще вдвічі вищий за Кс, тому природний приріст додатний і значний — це фаза 3. Нігер і Єгипет мають ще більший розрив.

Приклад 2. Заходи політики стимулювання народжуваності

Оберіть три заходи, які належать до політики стимулювання народжуваності.

• щомісячна виплата на кожну дитину

• оплачувана відпустка по догляду за дитиною

• пільговий кредит на житло для сімей з дітьми

• штраф за народження другої дитини

• підвищення мінімального віку шлюбу

• безоплатна стерилізація

• пропаганда малодітної сім’ї

Розв’язання. Політика стимулювання народжуваності застосовується в країнах із низькою народжуваністю та депопуляцією. Її мета — збільшити кількість дітей у сім’ях. Заходи, що заохочують народження дітей: матеріальна підтримка (щомісячна виплата), створення умов для догляду (оплачувана відпустка) та вирішення житлового питання (пільговий кредит).

Відповідь: щомісячна виплата на кожну дитину, оплачувана відпустка по догляду за дитиною, пільговий кредит на житло для сімей з дітьми.

Чому інші варіанти неправильні. Штраф за народження другої дитини, безоплатна стерилізація та пропаганда малодітної сім’ї — це заходи стримування народжуваності. Підвищення мінімального віку шлюбу також зменшує народжуваність, оскільки відкладає початок репродуктивного періоду.

Приклад 3. Країна з політикою «одна сім’я — одна дитина»

Яка країна з 1980 до 2015 року обмежувала сім’ї однією дитиною?

• Індія

• Китай

• Японія

• Бангладеш

Розв’язання. Політика «одна сім’я — одна дитина» діяла в Китаї з 1979–1980 років до 2015 року. Її запровадили для стримування демографічного вибуху. Індія мала програму планування сім’ї, але без жорсткого ліміту в одну дитину. Японія та Бангладеш ніколи не запроваджували такого обмеження.

Відповідь: Китай.

Чому інші варіанти неправильні. Індія запровадила національну програму планування сім’ї ще 1952 року, але вона не передбачала ліміту в одну дитину — лише пропаганду малодітної сім’ї та контрацепцію. Японія та Бангладеш не мали державної політики обмеження кількості дітей.

Приклад 4. Ознаки країни у фазі демографічного вибуху

Оберіть три ознаки, характерні для країни, що перебуває у фазі демографічного вибуху.

• СКН понад 4 дитини на жінку

• діти до 15 років — понад 40 % населення

• швидке зростання міст і нетрів

• природне скорочення населення

• частка осіб 65+ понад 20 %

• політика стимулювання народжуваності

• Кс вищий за Кн

Розв’язання. Демографічний вибух (фаза 2) характеризується високою народжуваністю при різко зниженій смертності. Ознаки: дуже високий СКН (понад 4), молоде населення (діти до 15 років — понад 40 %) та стрімка хибна урбанізація (люди їдуть до міст, але робочих місць бракує, утворюються нетрі).

Відповідь: СКН понад 4 дитини на жінку; діти до 15 років — понад 40 % населення; швидке зростання міст і нетрів.

Чому інші варіанти неправильні. Природне скорочення населення та Кс вищий за Кн — ознаки депопуляції (п’ятої фази). Частка осіб 65+ понад 20 % — ознака старіння населення, характерна для сучасного типу відтворення. Політика стимулювання народжуваності застосовується в країнах із депопуляцією, а не з демографічним вибухом.

• Помилка: вважають, що демографічний вибух спричинило зростання народжуваності.

• Як правильно: демографічний вибух спричиняє різке падіння смертності за високої народжуваності. Народжуваність не зростає — вона лишається такою самою, але смертність стрімко знижується, тому приріст різко збільшується.

• Помилка: визначають фазу демографічного переходу лише за коефіцієнтом народжуваності, не порівнюючи його з коефіцієнтом смертності.

• Як правильно: фазу визначають за співвідношенням Кн і Кс. Наприклад, Кн 12 ‰ може бути і у фазі 3 (якщо Кс 4 ‰), і у фазі 4 (якщо Кс 11 ‰). Завжди порівнюй обидва показники.

• Помилка: приписують політику «одна сім’я — одна дитина» Індії або вважають, що Китай досі обмежує кількість дітей.

• Як правильно: політика однієї дитини діяла в Китаї з 1980 до 2015 року. Індія мала програму планування сім’ї без жорсткого ліміту. Китай уже скасував обмеження: з 2016 року дозволено двох дітей, з 2021 — трьох, а згодом — без обмежень.

• Помилка: вважають, що народжуваність стимулюють країни з демографічним вибухом.

• Як правильно: стимулюють народжуваність країни з депопуляцією (низька народжуваність, старіння). Країни з демографічним вибухом, навпаки, намагаються стримувати народжуваність.

• Помилка: плутають сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) з коефіцієнтом народжуваності (Кн).

• Як правильно: СКН — середня кількість дітей на одну жінку (наприклад, 2,1 дитини). Кн — кількість народжень на 1000 осіб населення за рік (наприклад, 10 ‰). Це різні показники, не плутай їх.

• Помилка: вважають, що в країнах сучасного типу відтворення найнижчий Кс у світі.

• Як правильно: через старіння населення в країнах сучасного типу (Європа, Японія) Кс часто вищий (10–12 ‰), ніж у молодих країнах Африки (5–9 ‰), де менше людей похилого віку. Низький Кс — не ознака розвиненості, а ознака молодої вікової структури.

Тема «Демографічний перехід і демографічна політика» входить до розділу 4.1 програми НМТ з географії. На іспиті перевіряють уміння пояснювати фази демографічного переходу, розуміння демографічного старіння, цілей демографічної політики в країнах з різним типом відтворення, а також якості життя як чинника природного руху населення.

Формати завдань

• Завдання 12 (демоваріант 2026): вибір однієї відповіді з чотирьох до таблиці демографічних коефіцієнтів (тема 4.1, 1 бал).

• Завдання 4 (демоваріант 2026): тема 4.1 із суміжною темою 6.1 (регіони світу), 1 бал.

• Завдання 25–30 (демоваріант 2026): вибір трьох відповідей із семи, 0–3 бали (по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант). У демоваріанті 2026 з теми 4.1 — завдання 26.

Стратегія виконання

У завданнях формату «3 з 7» правильні варіанти перевіряють розуміння причинно-наслідкових зв’язків, а не запам’ятовування фактів. Кожне твердження звіряй із логічним ланцюжком:

рівень розвитку країни → коефіцієнти народжуваності й смертності → вікова структура населення → тип демографічної політики

Наприклад, якщо в завданні йдеться про країну з високим СКН, це означає традиційний тип відтворення, молоде населення, демографічний вибух і політику стримування народжуваності. Якщо СКН низький — сучасний тип, старіння, депопуляція, політика стимулювання.

Порада: уважно читай таблиці з коефіцієнтами. Не роби висновку лише за одним показником — завжди порівнюй Кн і Кс. Країна з Кн 12 ‰ і Кс 11 ‰ перебуває в завершальній фазі, а країна з Кн 12 ‰ і Кс 4 ‰ — у фазі 3.

• Фаза 2 — смертність падає, народжуваність висока: демографічний вибух.

• Фаза 4 — низькі Кн і Кс, приріст ≈ 0; далі можлива депопуляція (Україна, Японія).

• Традиційний тип відтворення — Африка, Південна Азія; сучасний тип — Європа, Японія, Північна Америка.

• Просте відтворення — СКН ≈ 2,1 дитини на жінку.

• Стримування народжуваності: Китай (1980–2015), Індія; стимулювання: Франція, Польща, Угорщина, Україна.

• Демографічна політика діє лише разом із підвищенням якості життя.