Безособові дієслова та форми на -но, -то

Безособові дієслова — це окрема група дієслів, які означають дію або стан, що відбувається сам собою, без виконавця. Найважливіша їхня ознака: при них немає й не може бути підмета. Порівняй: «Хлопець читає» — є хто виконує дію (хлопець), а в реченні «Світає» немає того, хто світає, — це просто констатація процесу.

Безособові дієслова мають лише три форми:

• 3-тя особа однини теперішнього або майбутнього часу: світає, смеркає, дощить, похолодає, морозить, нудить, бракує, щастить

• Середній рід минулого часу: світало, смеркало, дощило, похолодало, морозило, нудило, бракувало, щастило

• Інфінітив: світати, смеркати, дощити, похолодати, морозити, нудити, бракувати, щастити

За особами й родами (крім минулого часу) ці дієслова не змінюються. Не можна сказати «я світаю» або «ти світаєш» — це граматична помилка.

Групи безособових дієслів за значенням

За значенням безособові дієслова поділяють на кілька груп:

Особове дієслово в безособовому значенні

Багато звичайних (особових) дієслів можуть уживатися безособово. У такому разі вони втрачають свій підмет і набувають значення стихійної дії. Наприклад:

• «Квіти пахнуть» — особове дієслово, є підмет квіти.

• «Пахне медом» — безособове вживання, підмета немає, дія відбувається сама собою.

• «Вітер зірвав дах» — особове, підмет вітер.

• «Вітром зірвало дах» — безособове, дію виконує стихія, підмета немає.

• «Його знудило» — безособове, стан виник сам собою.

Зверни увагу: в безособових реченнях іменник або займенник, що позначає особу, стоїть не в називному, а в знахідному або давальному відмінку: «Мене морозить» (кого? — мене, З. в.), «Мені не спиться» (кому? — мені, Д. в.). Це додаток, а не підмет.

Форми на -но, -то — це незмінні дієслівні форми, які передають дію, виконану невизначеною особою, і наголошують на результаті. Їх часто називають безособовими формами на -но, -то. Вони дуже поширені в діловому й публіцистичному мовленні, бо дають змогу стисло й безособово повідомити про завершену дію.

Як творити форми на -но, -то

Форми на -но, -то утворюють від пасивних дієприкметників (переважно доконаного виду) заміною закінчення:

Як бачиш, закінчення дієприкметника (-ий, -а, -е, -і) замінюється на -но (якщо основа закінчується на -н-) або на -то (якщо основа закінчується на -т-).

Ознаки форм на -но, -то

• Незмінні: не мають роду, числа, відмінка. Форма одна для всіх контекстів.

• Мають вид — переважно доконаний (зроблено, написано), рідше недоконаний (читано, ношено).

• Мають минулий час: написано, зроблено. Зі словом було утворюють давноминулий час: було написано, було зроблено. Зі словом буде — майбутній: буде написано, буде зроблено.

Керування знахідним відмінком

Форми на -но, -то керують знахідним відмінком без прийменника. Іменник, що називає об'єкт дії, завжди стоїть у знахідному відмінку:

• роботу виконано (роботу — З. в.)

• книжку прочитано (книжку — З. в.)

• двері відчинено (двері — З. в.)

• листи надіслано (листи — З. в.)

Граматична помилка: «робота виконано», «задача розв'язано». Іменник має стояти в знахідному відмінку: роботу, задачу.

Виконавець дії

Форми на -но, -то зосереджують увагу на результаті, а не на виконавцеві. Тому виконавця з ними зазвичай не називають. Стилістично невдало: «Лист написано мною». Краще: «Я написав лист» або просто «Лист написано». У діловому мовленні форма на -но, -то доречна замість пасивної конструкції з дієприкметником: замість «Наказ був підписаний» краще сказати «Наказ підписано».

Одна з найскладніших тем для учнів — розрізнити форму на -но, -то та пасивний дієприкметник. Вони звучать майже однаково, але належать до різних типів речень і мають різні граматичні ознаки.

Дієприкметник-присудок у двоскладному реченні

Пасивний дієприкметник (наприклад, відчинений, прочитана, розв'язане) узгоджується з підметом у роді, числі й відмінку. Разом із дієсловом-зв'язкою (є, був, була, було, були) він є присудком двоскладного речення. Підмет при ньому є й стоїть у називному відмінку:

• Двері відчинені. (двері — Н. в., відчинені — дієприкметник)

• Книжка прочитана. (книжка — Н. в., прочитана — дієприкметник)

• Задача розв'язана. (задача — Н. в., розв'язана — дієприкметник)

Форма на -но, -то в безособовому реченні

Форма на -но, -то — це головний член безособового речення. Підмета в такому реченні немає, а іменник стоїть у знахідному відмінку:

• Двері відчинено. (двері — З. в., відчинено — форма на -но)

• Книжку прочитано. (книжку — З. в., прочитано — форма на -но)

• Задачу розв'язано. (задачу — З. в., розв'язано — форма на -но)

Перевірка: підстав іменник жіночого роду

Найпростіший спосіб перевірити, яку форму маєш перед собою, — підставити іменник жіночого роду однини (наприклад, книжка). Якщо в реченні вжито форму книжку (знахідний відмінок), то маєш справу з формою на -но, -то. Якщо книжка (називний відмінок) — це дієприкметник.

Межа теми: докладніше про типи односкладних речень — в уроці «Безособові й називні речення», а про творення пасивних дієприкметників — в уроці «Дієприкметник: активні й пасивні».

Розгляньмо типові завдання, які можуть трапитися на НМТ. Уважно читай умову й перевіряй кожен варіант.

Приклад 1. Безособове дієслово вжито в реченні

Завдання: вибери рядок, у якому вжито безособове дієслово.

• А Сонце сідає за обрій.

• Б Учні вивчають вірш.

• В Двері зачинені на ключ.

• Г Надворі швидко смеркає.

• Д Птахи летять на південь.

Розв'язання: Перевіряємо кожен варіант.

• А — «Сонце сідає»: є підмет сонце, дієслово сідає особове.

• Б — «Учні вивчають»: є підмет учні, дієслово вивчають особове.

• В — «Двері зачинені»: дієприкметник зачинені узгоджується з підметом двері (Н. в.).

• Г — «Надворі швидко смеркає»: підмета немає, смеркає — безособове дієслово явища природи.

• Д — «Птахи летять»: є підмет птахи, дієслово летять особове.

Відповідь: Г.

Чому інші варіанти неправильні: у варіанті А дієслово сідає має підмет сонце; у Б — учні; у Д — птахи. У варіанті В ужито дієприкметник зачинені, а не дієслово.

Приклад 2. Форму на -но, -то вжито в реченні

Завдання: вибери рядок, у якому вжито форму на -но, -то.

• А Нова школа збудована за рік.

• Б Нову школу збудовано за рік.

• В Поле засіяне пшеницею.

• Г Будівельники збудували школу.

• Д Мені сьогодні не спиться.

Розв'язання: Шукаємо слово, що закінчується на -но або -то, і перевіряємо, чи стоїть іменник у знахідному відмінку.

• А — «школа збудована»: школа (Н. в.), збудована — дієприкметник.

• Б — «школу збудовано»: школу (З. в.), збудовано — форма на -но.

• В — «поле засіяне»: поле (Н. в.), засіяне — дієприкметник.

• Г — «будівельники збудували»: особове дієслово, є підмет.

• Д — «не спиться»: безособове дієслово, а не форма на -но, -то.

Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: у варіанті А вжито дієприкметник збудована (узгоджується зі школою); у В — дієприкметник засіяне; у Г — особове дієслово з підметом; у Д — безособове дієслово, а не форма на -но, -то.

Приклад 3. Граматично правильно побудовано речення

Завдання: вибери граматично правильне речення.

• А Стаття надруковано в шкільній газеті.

• Б Статтю надрукована в газеті.

• В Статтю надруковано в шкільній газеті.

• Г Задача розв'язано правильно.

• Д Квитки було продані заздалегідь.

Розв'язання: Перевіряємо, чи правильно вжито форму на -но, -то (іменник у З. в.) і чи не змішано конструкції.

• А — «Стаття надруковано»: стаття (Н. в.) не може стояти при формі надруковано; має бути статтю.

• Б — «Статтю надрукована»: змішано конструкції — статтю (З. в.) вимагає надруковано, а стоїть надрукована.

• В — «Статтю надруковано»: статтю (З. в.), надруковано — форма на -но. Правильно.

• Г — «Задача розв'язано»: задача (Н. в.) при формі розв'язано; має бути задачу.

• Д — «Квитки було продані»: змішано конструкції — було вимагає продано, а стоїть продані.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: у варіанті А іменник у Н. в. замість З. в.; у Б змішано форму на -но і дієприкметник; у Г іменник у Н. в.; у Д змішано було (допоміжне слово для форми на -но) з дієприкметником продані.

Приклад 4. Дієприкметник, а не форму на -но, -то, ужито в реченні

Завдання: вибери рядок, у якому вжито дієприкметник, а не форму на -но, -то.

• А Двері до зали відчинено.

• Б Двері до зали відчинені.

• В Вікно зачинено.

• Г Урок закінчено.

• Д Вірш вивчено напам'ять.

Розв'язання: Шукаємо речення, де слово на -но, -то узгоджується з підметом (Н. в.).

• А — «Двері відчинено»: двері (З. в.), відчинено — форма на -но.

• Б — «Двері відчинені»: двері (Н. в.), відчинені — дієприкметник.

• В — «Вікно зачинено»: вікно (З. в.), зачинено — форма на -но.

• Г — «Урок закінчено»: урок (З. в.), закінчено — форма на -но.

• Д — «Вірш вивчено»: вірш (З. в.), вивчено — форма на -но.

Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: у варіантах А, В, Г, Д ужито форму на -но, -то (іменник у З. в.), а завдання вимагає знайти дієприкметник. Лише в Б слово відчинені узгоджується з підметом двері (Н. в.).

Під час виконання тестових завдань на безособові дієслова та форми на -но, -то учні найчастіше припускаються таких помилок:

• Ставлять іменник у називному відмінку замість знахідного. Пишуть «Робота виконано», «Задача розв'язано» замість правильних варіантів роботу виконано, задачу розв'язано. Запам'ятай: форма на -но, -то завжди вимагає знахідного відмінка.

• Плутають форму на -но, -то з дієприкметником середнього роду. Наприклад, «відчинено» (форма) і «відчинене вікно» (дієприкметник). Перевіряй за іменником: якщо вікно (Н. в.) — це дієприкметник; якщо вікно (З. в.) — форма на -но.

• Називають виконавця в орудному відмінку. Конструкції на кшталт «Лист написано мною», «Роботу перевірено вчителем» — стилістично невдалі. Форми на -но, -то наголошують на результаті, а не на виконавцеві. Краще: «Я написав лист», «Учитель перевірив роботу».

• Змішують конструкції. Пишуть «Квитки було продані» (було + дієприкметник) або «Роботу виконана» (З. в. + дієприкметник). Пам'ятай: було + форма на -но, -то (було продано); іменник у З. в. + форма на -но, -то (роботу виконано).

• Шукають підмет у реченні з безособовим дієсловом. У реченні «Мене морозить» слово мене — це додаток (З. в.), а не підмет. Підмета в безособовому реченні немає й бути не може.

У програмі НМТ з української мови розділ 4.5 «Дієслово» містить у змісті пункти «безособове дієслово» та «безособові форми на -но, -то». У вимогах до знань зазначено: «розпізнавати … безособові дієслова» та «доцільно вживати дієприкметникові звороти й форми на -но, -то».

У демоваріанті НМТ-2026 розділ 4.5 представлено завданнями 11 і 19 (вибір однієї з п'яти, А–Д, 1 бал). У завданні 27 серед частин мови є дієприкметник. Окремого завдання на форми на -но, -то в карті демоваріанта немає, однак ця тема може з'явитися в завданнях на граматичну норму.

У завданнях на граматичну норму речення з формою на -но, -то можна перевірити на керування (знахідний відмінок) і на змішування з дієприкметником.

Стратегія виконання

Коли бачиш слово, що закінчується на -но або -то, виконай два кроки:

1. Подивися на закінчення. Слово на -но, -то — завжди безособова форма, а не дієприкметник: дієприкметник має родові закінчення (-ий, -а, -е, -і) й узгоджується з підметом у називному відмінку (двері відчинені).

2. Перевір, у якому відмінку стоїть іменник при формі на -но, -то. Він має бути в знахідному відмінку (кого? що?): статтю надруковано, а не «стаття надруковано». У неістот знахідний збігається з називним (мікрорайон збудовано), тому не сприймай такий іменник за підмет.

Ця проста стратегія допоможе уникнути типових помилок на НМТ.

• Безособові дієслова (світає, морозить, не спиться) не мають підмета й не змінюються за особами.

• Форми на -но, -то творимо від пасивних дієприкметників: написаний — написано, розбитий — розбито.

• Форми на -но, -то незмінні й керують знахідним відмінком: роботу виконано.

• Двері відчинені — дієприкметник у двоскладному реченні; двері відчинено — форма на -но в безособовому реченні.

• Виконавця дії з формою на -но, -то не називаємо.