Звукове значення букв у слові

~15 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Фонетика й орфоепія

Українська мова НМТ

глухий приголосний: Приголосний звук, що вимовляється без участі голосових зв'язок: к, п, т, ф, х, с, ш, ц, ч та інші. В українській мові префікс з- змінюється на с- лише перед глухими к, п, т, ф, х.
голосний звук: Звук мовлення, що утворюється за допомогою голосу без участі шуму. В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
дзвінкий приголосний: Шумний приголосний звук, який утворюється шумом за участю голосу (шум переважає над голосом). В українській мові дзвінкі шумні мають глухі пари: [б]—[п], [д]—[т], [з]—[с] тощо. Сонорні [в], [м], [н], [л], [р], [й] теж дзвінкі, але в них голос переважає над шумом, і глухих пар вони не мають.
звук: Найменша неподільна одиниця мовлення, яку ми чуємо й вимовляємо. На письмі звуки позначають буквами, а в мовознавчих записах — квадратними дужками: [а], [б], [с].
м'який приголосний: Приголосний звук, під час вимови якого середня частина язика піднімається до твердого піднебіння. В українській мові м'які: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [дз'], [л'], [н'], [р'] і завжди м'який [й]. М'якість на письмі позначають ь, і, я, ю, є.
напівпом'якшений приголосний: Твердий приголосний, який перед голосним [і] вимовляється з легким пом'якшенням, але не стає м'яким. Напівпом'якшеними бувають губні [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] і [г], [ґ], [к], [х] перед [і]. На письмі позначають знаком [·].
приголосний звук: Звук мовлення, що утворюється за допомоги голосу й шуму або лише шуму. В українській мові 32 приголосні звуки, які поділяють на дзвінкі, глухі й сонорні, а також на тверді, м'які й напівпом'якшені.
сонорний приголосний: Дзвінкий приголосний, у якому голос значно переважає над шумом. Сонорні не мають глухої пари. До них належать [в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й].