Зовнішня торгівля України: експорт та імпорт

Торгівля — це вид послуг, що належить до третинного сектору економіки. Її поділяють на внутрішню (оптову й роздрібну) і зовнішню. Внутрішня торгівля відбувається в межах однієї країни: оптова — продаж великих партій товарів між підприємствами, роздрібна — продаж кінцевому споживачеві. Зовнішня торгівля охоплює експорт (вивезення товарів і послуг за кордон) та імпорт (ввезення з-за кордону). Торгівлю товарами й послугами обліковують окремо, тому в статистиці ти побачиш два різні показники.

Ключові показники зовнішньої торгівлі

Щоб оцінити, як країна торгує зі світом, використовують три головні показники:

• Зовнішньоторговельний оборот — сума експорту й імпорту: оборот = експорт + імпорт.

• Сальдо торговельного балансу — різниця між експортом та імпортом: сальдо = експорт − імпорт. Якщо сальдо додатне (експорт більший за імпорт), це профіцит, або активний баланс. Якщо від'ємне — дефіцит, або пасивний баланс.

• Коефіцієнт покриття імпорту експортом — відношення експорту до імпорту: експорт : імпорт. Якщо коефіцієнт більший за 1, експорт перевищує імпорт; менший за 1 — імпорт перевищує експорт.

Наприклад, якщо країна експортує товарів на $40$ млрд дол., а імпортує на $68$ млрд дол., то:

• оборот = $40+68=108$ млрд дол.;

• сальдо = $40-68=-28$ млрд дол. — дефіцит;

• коефіцієнт покриття = $40:68\approx 0,59$ — імпорт майже вдвічі більший за експорт.

Частка товарної групи: як рахувати й не заплутатися

Частка окремої товарної групи в експорті (або імпорті) — це вартість цієї групи, поділена на загальний експорт (або імпорт) і помножена на $100$ %. Формула:

$$\text{частка}=\frac{\text{вартість групи}}{\text{увесь експорт}}\times 100\%$$

Важливо розрізняти два поняття:

Частка може зрости навіть тоді, коли вартість групи зменшилася. Як таке можливо? Уявімо: загальний експорт упав сильніше, ніж експорт цієї групи. Тоді група займає більшу частку в меншому «пирозі». Саме це сталося з агропродукцією України після 2022 року.

Чинники концентрації роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля зосереджена там, де є платоспроможні покупці. Головні чинники:

• кількість і густота населення — більше людей = більше покупців;

• доходи населення — вищі доходи = більші витрати;

• рівень урбанізації — міські жителі купують більше, ніж сільські;

• транспортна доступність — зручні під'їзди збільшують потік покупців;

• туристичні потоки — приїжджі теж витрачають гроші.

Тому найбільший роздрібний товарообіг в Україні — у Києві та обласних центрах. Торговельні центри будують біля великих транспортних розв'язок. Швидко зростає інтернет-торгівля з доставкою — вона долає обмеження відстані.

Світова торгівля — це гігантський потік товарів і послуг між країнами. За даними Світової організації торгівлі (СОТ), у 2023–2024 роках світова торгівля товарами становила приблизно 24 трлн дол. на рік, а торгівля послугами — близько 8 трлн дол. Товари досі переважають, але частка послуг поступово зростає.

Найбільші гравці на світовому ринку

Лідери світової торгівлі товарами — це переважно великі економіки з розвиненою промисловістю:

Найбільшим імпортером товарів у світі є США — вони купують більше, ніж продають, тому мають від'ємне сальдо торговельного балансу.

Регіони світової торгівлі

Обсяги зовнішньої торгівлі дуже нерівномірні між регіонами:

• Європа — найбільший торговельний регіон. Значна частина — це торгівля всередині Європейського Союзу, де немає митних бар'єрів.

• Східна Азія — другий за обсягом регіон завдяки Китаю, Японії та Південній Кореї.

• Північна Америка — США, Канада та Мексика активно торгують між собою (USMCA).

• Африка — найменша частка у світовій торгівлі, здебільшого експорт сировини.

Напрями торговельних зв'язків

Між розвиненими країнами переважає торгівля готовою продукцією: машини, хімічні товари, послуги. З країн, що розвиваються, розвинені країни імпортують переважно сировину, паливо, продовольство та одяг. Правила світової торгівлі встановлює Світова організація торгівлі (СОТ), а зони вільної торгівлі створюють інтеграційні угруповання (про це — окремий урок).

Торгівля послугами

У торгівлі послугами лідирують США та Велика Британія — вони експортують фінансові послуги, ІТ-рішення, туризм і транспорт. Частка послуг у світовій торгівлі поступово зростає, що відображає перехід розвинених економік до постіндустріальної моделі.

Товарна структура зовнішньої торгівлі України зазнала кардинальних змін після 2022 року. Щоб зрозуміти ці зміни, порівняймо показники 2021 року (рекордного за обсягами) і 2023–2024 років.

Загальні обсяги: 2021 vs 2023

Війна скоротила експорт майже вдвічі, водночас імпорт зменшився менше — через потребу в паливі, зброї, генераторах та гуманітарній допомозі. Тому дефіцит торговельного балансу зріс із $-5$ млрд до $-27$ млрд дол.

Що Україна експортує

Головні групи експорту:

• Продукція АПК і харчової промисловості — у 2021 році ≈ 41 % експорту, у 2023–2024 роках ≈ 3/5 (тобто ≈ 60 %). Основні товари: кукурудза, соняшникова олія, пшениця, ріпак, соя.

• Продукція металургії — у 2021 році ≈ 1/5 експорту (близько 20 %), після 2022 року — значно менше через окупацію Маріуполя та інших металургійних центрів.

• Залізна руда — традиційна стаття експорту, але її вивезення ускладнилося через блокаду портів.

• Машини та обладнання — зокрема кабельні мережі для автомобілів (Україна — важливий постачальник для європейських автозаводів).

• Деревина й меблі — менша, але стабільна група.

Що Україна імпортує

Найбільші групи імпорту:

• Мінеральне паливо — дизельне пальне, бензин, газ. Це найбільша група імпорту, оскільки власного видобутку нафти й газу не вистачає.

• Машини, обладнання й транспортні засоби — зокрема генератори (через удари по енергетиці), автомобілі, промислове обладнання.

• Хімічна продукція — ліки, пластмаси, добрива.

• Товари легкої промисловості — одяг, взуття, тканини.

Чому структура змінилася після 2022 року

Причини змін:

• Окупація Маріуполя та інших металургійних центрів — «Азовсталь» та інші комбінати зупинили роботу.

• Блокада й обстріли морських портів — метали й руду вивозити морем стало небезпечно й складно.

• Удари по енергетиці — зросли потреби в імпорті генераторів і пального.

• Зерно й олію продовжують вивозити морським коридором (Чорноморська зернова ініціатива, а потім власний коридор) і через ЄС автомобільним і залізничним транспортом.

Важливий нюанс: частка агропродукції в експорті зросла (з 41 % до ≈ 60 %), але її вартість не збільшилася. У 2021 році агроекспорт становив приблизно 28 млрд дол., у 2024 році — близько 24 млрд дол. Частка зросла, тому що загальний експорт упав сильніше, ніж агроекспорт.

Географічна структура зовнішньої торгівлі — це розподіл експорту й імпорту між країнами-партнерами. Для України вона суттєво змінилася після 2022 року.

ЄС — головний торговельний партнер

У 2023–2024 роках Європейський Союз став беззаперечним лідером: на нього припадає приблизно 60 % українського експорту й близько половини імпорту. Для порівняння: у 2021 році частка ЄС в експорті становила лише ≈ 40 %, а найбільшим окремим партнером України був Китай.

Хто купує українські товари

Серед найбільших покупців української продукції:

• Польща — найближчий сусід і ключовий логістичний хаб;

• Румунія — через порт Констанца;

• Туреччина — важливий торговельний партнер;

• Іспанія, Німеччина, Італія, Нідерланди — великі економіки ЄС;

• Китай — залишається значним покупцем, особливо агропродукції;

• Єгипет — великий імпортер українського зерна.

Хто постачає товари в Україну

Найбільші постачальники імпорту:

• Китай — найбільший постачальник (машини, хімія, товари легкої промисловості);

• Польща — пальне, машини, продукти;

• Німеччина — машини, обладнання, хімія;

• Туреччина — текстиль, продукти;

• США — паливо, зброя, гуманітарна допомога.

Чому Україна переорієнтувалася на ЄС

Причин кілька:

• Поглиблена й всеосяжна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС діє з 2016 року — вона поступово скасовувала мита.

• З червня 2022 року ЄС тимчасово скасував усі мита на українські товари — це зробило експорт до ЄС дешевшим.

• «Шляхи солідарності» — автомобільні й залізничні маршрути через Польщу, Румунію та інші країни ЄС, які замінили заблоковані морські порти.

• Розрив торговельних зв'язків із Росією та Білоруссю — до 2022 року вони були значними партнерами.

Як читати інфографіку на НМТ

Коли бачиш кругову діаграму, завжди звіряй:

• про що йдеться — експорт чи імпорт;

• товари чи послуги;

• який рік.

У стовпчикових діаграмах дивись на значення на початку й наприкінці періоду. Частку завжди рахуй від загального обсягу саме того року, а не від суми кількох років.

Приклад 1. Кругові діаграми товарної структури експорту

Умова: На двох кругових діаграмах показано товарну структуру експорту України у 2021 та 2024 роках. У 2021 році частка продукції АПК — 41 %, металургії — 20 %, інших груп — 39 %. У 2024 році частка АПК — 59 %, металургії — 8 %, інших — 33 %. Яке твердження правильне?

Розв'язання: Порівнюємо частки. Частка АПК зросла з 41 % до 59 %, тобто на 18 в. п. Це правильне твердження. Вартість агроекспорту при цьому зменшилася (з ≈ 28 млрд до ≈ 24 млрд дол.), тому твердження «вартість агроекспорту зросла» — хибне. Металургія не стала першою групою — її частка впала з 20 % до 8 %, а першою групою залишається АПК.

Відповідь: Частка продукції АПК зросла приблизно з 41 до 59 %.

Приклад 2. Обчислення сальдо торговельного балансу

Умова: Експорт товарів з України у 2024 році становив близько 42 млрд дол., імпорт — близько 70 млрд дол. Визнач сальдо торговельного балансу.

Розв'язання: Сальдо = експорт − імпорт = $42-70=-28$ млрд дол. Від'ємне значення означає дефіцит (пасивний баланс).

Відповідь: −28 млрд дол.

Чому інші варіанти хибні: +28 млрд — це результат, якщо рахувати імпорт − експорт (плутають знак); 112 млрд — це оборот (експорт + імпорт), а не сальдо; −70 млрд — це значення самого імпорту з мінусом.

Приклад 3. Товарні групи імпорту України

Умова: Вибери три товарні групи, що переважають в імпорті України, з-поміж семи: кукурудза; мінеральне паливо; соняшникова олія; машини й транспортні засоби; залізна руда; хімічна продукція; пшениця.

Розв'язання: Імпорт України — це переважно мінеральне паливо (дизель, бензин, газ), машини й транспортні засоби (генератори, автомобілі, обладнання) та хімічна продукція (ліки, пластмаси, добрива). Кукурудза, соняшникова олія, залізна руда та пшениця — це товари експорту, а не імпорту.

Відповідь: мінеральне паливо; машини й транспортні засоби; хімічна продукція.

Приклад 4. Географічна структура торгівлі 2023–2024 років

Умова: Вибери три правильні твердження про географічну структуру зовнішньої торгівлі України у 2023–2024 роках: ЄС — головний партнер України; Росія — головний покупець українських товарів; Китай — найбільший постачальник імпорту; частка ЄС в експорті зменшилася порівняно з 2021 роком; США купують половину українського експорту; частка ЄС в експорті вища, ніж у 2021 році; торгівля з Азією повністю припинилася.

Розв'язання: Правильні твердження: (1) ЄС — головний партнер (≈ 60 % експорту); (2) Китай — найбільший постачальник імпорту; (3) частка ЄС в експорті вища, ніж у 2021 році (зросла з ≈ 40 % до ≈ 60 %). Хибні: Росія більше не є головним покупцем; частка ЄС в експорті не зменшилася, а зросла (хоча вартість експорту до ЄС дещо скоротилася: ≈ 27 млрд дол. у 2021 р. проти ≈ 22 млрд дол. у 2023 р.); США не купують половину експорту; торгівля з Азією не припинилася — Китай залишається важливим партнером.

Відповідь: ЄС — головний партнер; Китай — найбільший постачальник імпорту; частка ЄС в експорті вища, ніж у 2021 році.

Приклад 5. Відсоткове скорочення експорту металургії

Умова: На стовпчиковій діаграмі показано експорт металургійної продукції України: у 2021 році — 14 млрд дол., у 2024 році — 4 млрд дол. На скільки відсотків скоротився експорт?

Розв'язання: Скорочення в абсолютних цифрах: $14-4=10$ млрд дол. Відсоток скорочення рахуємо від початкового значення: $(10:14)\times 100\%\approx 71\%$.

Відповідь: ≈ 71 %.

Чому інші варіанти хибні: 10 — це різниця в млрд дол., а не відсотки; 29 % — це частка, яка залишилася (4 : 14 × 100 %), а не скорочення; 250 % — результат ділення різниці (10) на кінцеве значення (4) замість початкового (14).

• Плутають оборот із сальдо. Оборот — це сума експорту й імпорту (експорт + імпорт). Сальдо — це різниця (експорт − імпорт). Дехто рахує сальдо як імпорт − експорт — це неправильно, знак виходить протилежний.

• Плутають зміну частки (в. п.) і зміну вартості (%). Частка агроекспорту зросла з 41 % до 59 % — це +18 в. п. Але вартість агроекспорту зменшилася з 28 млрд до 24 млрд дол. — це −14 %. Частка може зростати, навіть коли вартість падає, якщо загальний експорт падає ще сильніше.

• Не звіряють рік і назву діаграми. На НМТ можуть дати дві діаграми поруч — одну для експорту, іншу для імпорту. Якщо переплутати, усі відповіді будуть хибними. Завжди дивись на заголовок: «Експорт товарів» чи «Імпорт товарів», і на рік.

• Вважають головним партнером України Росію. До 2022 року Росія справді була великим партнером, але після повномасштабного вторгнення торгівля з нею та Білоруссю майже припинилася. Дехто також думає, що Китай — головний партнер за всіма показниками. Насправді Китай — найбільший постачальник імпорту, але ЄС — головний торговельний партнер загалом (≈ 60 % експорту).

• Вважають від'ємне сальдо завжди ознакою бідності. Це не так. США — найбагатша країна світу — має величезний дефіцит торговельного балансу, тому що багато імпортує. Від'ємне сальдо може свідчити про високий внутрішній попит, а не про слабкість економіки.

• Рахують частку від суми двох років або від імпорту замість експорту. Частка товарної групи в експорті — це вартість групи, поділена на загальний експорт саме того року. Не додавай експорт за два роки, не бери за основу імпорт. Якщо в задачі запитують частку в експорті, знаменник — це загальний експорт.

Тема «Зовнішня торгівля» входить до розділу 5.4.3 програми НМТ з географії. Програма передбачає, що ти:

• розумієш торгівлю як вид послуг, її форми й показники;

• знаєш світовий ринок товарів і послуг, напрями зовнішньоторговельних зв'язків;

• аналізуєш структуру експорту й імпорту України;

• називаєш чинники концентрації роздрібної торгівлі;

• знаходиш на карті регіони з найбільшою зовнішньою торгівлею.

У демоваріанті НМТ 2026 року стимули — це картосхеми, таблиці й діаграми зі свіжою статистикою 2020–2024 років. Програма вимагає саме аналізувати статистичні дані, а не просто відтворювати факти.

Важливо: у демоваріанті 2026 є кластери з трьох завдань до одного стимулу (наприклад, завдання 15–17, 18–20). Це означає, що помилка в читанні діаграми може коштувати одразу кількох балів. Окремого завдання з теми 5.4.3 немає — питання з цієї теми входять до різних частин тесту.

Форми завдань:

• Вибір однієї відповіді з чотирьох — 0 або 1 бал.

• Вибір трьох відповідей із семи — 0–3 бали (по 1 балу за кожну правильну відповідь).

Частки й сальдо рахуй на паперовій чернетці — її не перевіряють, але без обчислень легко помилитися.

• Оборот = експорт + імпорт; сальдо = експорт − імпорт; частка = вартість групи : увесь експорт × 100 %.

• Експорт України: продукція АПК (≈ 3/5 після 2022 року), метали, залізна руда, машини.

• Імпорт України: мінеральне паливо, машини й транспортні засоби, хімічна продукція.

• ЄС — головний торговельний партнер України (≈ 60 % експорту). Китай — найбільший постачальник імпорту.

• Сальдо України від'ємне: 2023 року ≈ −27 млрд дол. (дефіцит).

• Зміна частки вимірюється у відсоткових пунктах (в. п.), зміна вартості — у відсотках (%).

• У світовій торгівлі товарами лідирує Китай (експорт), у імпорті — США.

• Найбільший роздрібний товарообіг — у Києві та обласних центрах; торговельні центри — біля транспортних розв'язок.