Зоровий аналізатор: будова ока і порушення зору

~20 хв · 10 розділів · 10 тестових запитань

Організм людини

Біологія НМТ

акомодація: Здатність ока чітко бачити предмети на різній відстані завдяки зміні кривизни кришталика. Для близьких предметів війковий м'яз скорочується, кришталик стає опуклішим; для далеких — м'яз розслаблений, кришталик сплощений.
аналізатор: Сенсорна система, що складається з трьох відділів: периферичного (рецептори), провідникового (нерви й шляхи) і центрального (структури обробки в мозку, зокрема кора великих півкуль). Термін запровадив І. П. Павлов.
жовта пляма: Ділянка сітківки навпроти зіниці з високою щільністю колбочок. У центрі жовтої плями (центральній ямці) паличок немає — тут найвища гострота зору.
колбочки: Фоторецептори сітківки (близько 6–7 млн), що працюють за яскравого світла, забезпечують кольоровий зір і гостроту зору. Існує три типи колбочок, чутливих до червоного, зеленого й синього світла.
короткозорість: Порушення зору, при якому очне яблуко видовжене або кришталик надто опуклий, тому зображення фокусується перед сітківкою. Людина погано бачить далекі предмети. Корекція — розсіювальні (двоввігнуті, «мінусові») лінзи.
палички: Фоторецептори сітківки (близько 120–130 млн), дуже чутливі до слабкого світла, забезпечують сутінковий чорно-білий зір. Містять пігмент родопсин, для відновлення якого потрібен вітамін A.
сенсорна адаптація: Зміна чутливості сенсорної системи за тривалої дії подразника. Наприклад, звикання до сталого запаху в кімнаті, дотику одягу або поступове зростання чутливості ока в темряві (темнова адаптація). Больові рецептори майже не адаптуються.
сітківка: Внутрішня оболонка ока, що містить фоторецептори (палички й колбочки) і нейрони. Перетворює світлову енергію на нервові імпульси.