Зборівський і Білоцерківський договори (1649, 1651)

~20 хв · 9 розділів · 11 тестових запитань

Козацька доба і Гетьманщина

Хронологія, карта й історичні джерела

Історія України НМТ

автономія: Форма самоврядування частини території держави, яка має власні представницькі й виконавчі органи, але не має державного суверенітету. В Україні автономією є Автономна Республіка Крим.
Білоцерківський договір: Угода між Б. Хмельницьким і польським урядом, укладена у вересні 1651 р. в Білій Церкві після поразки під Берестечком. Скорочувала реєстр до 20 тис. козаків, обмежувала козацьку територію Київським воєводством, забороняла зовнішні зносини й підпорядковувала гетьмана коронному гетьманові.
гатка: Тимчасова дорога з колод, хмизу або соломи, насипана через болото чи річку. Іван Богун використав гатки під час Берестецької битви 1651 р., щоб вивести козаків з оточення через болотисту заплаву річки Пляшівки.
Зборівський договір: Угода між Б. Хмельницьким і королем Яном II Казимиром, укладена в серпні 1649 р. під Зборовом. Встановлювала реєстр 40 тис. козаків, козацьку територію в межах Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, резиденцію гетьмана в Чигирині та амністію учасникам повстання.
королівські комісари: Представники короля Речі Посполитої, уповноважені вести переговори з козацькою стороною. У лютому 1649 р. комісію очолював Адам Кисіль, який зустрівся з Б. Хмельницьким у Переяславі.
сепаратна угода: Окрема домовленість однієї зі сторін союзу з ворогом за спиною союзника. У контексті Національно-визвольної війни кримський хан Іслам-Гірей III двічі укладав сепаратні угоди з польським королем — під Зборовом (1649) і Жванцем (1653), а під Берестечком (1651) зрадив козаків, утікши з поля бою.