Закономірності розподілу алелів у популяціях

~20 хв · 9 розділів · 8 тестових запитань

Систематика й еволюція органічного світу

Біологія НМТ

закон Гарді — Вайнберга: Фундаментальний закон популяційної генетики: в ідеальній популяції частоти алелів (p + q = 1) і генотипів (p² + 2pq + q² = 1) лишаються сталими з покоління в покоління. Сформульований 1908 року незалежно Г. Гарді й В. Вайнбергом.
ідеальна популяція: Теоретична популяція, яка задовольняє всі умови рівноваги Гарді — Вайнберга: дуже велика чисельність, вільне схрещування (панміксія), відсутність мутацій, міграцій і природного добору. У природі таких популяцій не буває.
панміксія: Вільне випадкове схрещування між усіма особинами популяції без обмежень, зумовлених ізоляцією, вибором партнера чи спорідненістю.
частота алеля: Частка певного алеля серед усіх алелів цього гена в популяції. Для гена з алелями A і a частоту A позначають p, частоту a — q, причому p + q = 1.
частота генотипу: Частка особин у популяції, які мають певний генотип. Наприклад, частота генотипу AA дорівнює кількості особин AA, поділеній на загальну кількість особин.