Задунайська Січ і доля запорозького козацтва після 1775 року

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Україна в XIX столітті

Історія України НМТ

Азовське козацьке військо: Козацьке військо, утворене 1832 р. на основі Окремого запорозького коша з козаків, що повернулися з-за Дунаю під проводом Й. Гладкого. Розташовувалося на узбережжі Азовського моря між Бердянськом і Маріуполем. Ліквідоване в 1860-х рр., козаків переселено на Кубань.
Задунайська Січ: Козацьке утворення в гирлі Дунаю (1775–1828) під зверхністю Османської імперії, засноване запорожцями після зруйнування Нової Січі. Зберігало запорозький устрій (кошовий отаман, курені, рада), але козаки мусили служити султанові й воювати проти православних народів.
кошовий отаман: Найвища посадова особа Запорозької Січі, яку щороку обирала військова рада. Зосереджував військову, адміністративну й судову владу, вів переговори з сусідніми державами.
ополчення: Тимчасове військове формування, створюване з цивільного населення для допомоги регулярній армії під час війни. У 1812 р. українські губернії формували ополчення для боротьби з армією Наполеона.
Чорноморське козацьке військо: Козацьке військо, сформоване 1787–1788 рр. з колишніх запорожців (спершу «Військо вірних запорожців»). 1792 р. отримало від Катерини II землі на Кубані, куди переселилося й заснувало Катеринодар. Стало основою Кубанського козацького війська.