Вигнання нацистських окупантів з України (1942–1944)

Вигнання нацистських окупантів з України розпочалося не з гучних перемог під Києвом чи Харковом, а з маленького села на Луганщині. Щоб зрозуміти логіку подій, варто простежити їх від корінного перелому в ході війни.

Сталінградська битва — корінний перелом

Сталінградська битва тривала з 17 липня 1942 р. до 2 лютого 1943 р. Саме вона стала переломним моментом усієї Другої світової війни. Після оточення й розгрому 6-ї армії вермахту під Сталінградом Червона армія перехопила стратегічну ініціативу й розгорнула широкий контрнаступ.

Перший звільнений населений пункт України

18 грудня 1942 р., під час контрнаступу після оточення німецьких військ під Сталінградом, було звільнено село Півнівку на Луганщині. Це стало першим населеним пунктом України, звільненим після того, як уся територія УРСР опинилася під нацистською окупацією. Саме тому програма НМТ визначає грудень 1942 р. як початок вигнання окупантів з України.

Харків: звільнення і повторна втрата

У лютому 1943 р. радянські війська вперше звільнили Харків. Однак у березні 1943 р. вермахт провів контрнаступ, і місто знову опинилося під окупацією. Цей епізод показує, що вигнання не було безперервним тріумфальним маршем — воно супроводжувалося важкими боями й тимчасовими невдачами.

Курська битва — остаточний перехід ініціативи

Курська битва (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила стратегічну перевагу Червоної армії. Після неї вермахт уже не міг проводити масштабних наступальних операцій на Східному фронті. 23 серпня 1943 р. Харків було звільнено остаточно й назавжди.

Звільнення Донбасу й Лівобережжя

У вересні 1943 р. Червона армія розгорнула наступ на Донбас. 8 вересня було звільнено місто Сталіно (нині Донецьк). До кінця вересня 1943 р. під контролем радянських військ опинилася більша частина Лівобережної України; бої на півдні Лівобережжя (Мелітополь звільнили 23 жовтня) тривали до листопада. Вермахт поспішно відступав за Дніпро, сподіваючись закріпитися на його правому березі.

Після звільнення Лівобережжя Червона армія вийшла до Дніпра. Для вермахту ця потужна водна перешкода стала останньою надією зупинити радянський наступ.

«Східний вал» — оборона по Дніпру

Німецьке командування створило на правому березі Дніпра потужний оборонний рубіж, який назвали «Східним валом». Вважалося, що цю природну перешкоду, посилену фортифікаціями, Червона армія не зможе подолати. Однак радянські війська розпочали форсування Дніпра під щільним вогнем супротивника, використовуючи підручні засоби — човни, плоти, рибальські баркаси.

Битва за Дніпро (серпень — грудень 1943)

Битва за Дніпро — одна з наймасштабніших операцій Другої світової війни. Її ключовим елементом стало захоплення й утримання плацдармів на правому березі. Найвідоміші з них — Букринський (південніше Києва) і Лютізький (північніше Києва). Саме з Лютізького плацдарму згодом розпочався вирішальний наступ на Київ.

Звільнення Києва: 6 листопада 1943 р.

3–13 листопада 1943 р. 1-й Український фронт під командуванням генерала Миколи Ватутіна провів Київську наступальну операцію. Удар завдали з Лютізького плацдарму, що стало несподіванкою для німецького командування. 6 листопада 1943 р. Київ було звільнено.

Важливо розуміти: втрати під час Київської операції не слід ототожнювати з усіма втратами битви за Дніпро. Крім того, дата 6 листопада не пояснюється лише наближенням радянського свята 7 листопада — операція мала військову логіку й готувалася заздалегідь.

Звільнення Запоріжжя й Дніпропетровська

Ще до звільнення Києва, у жовтні 1943 р., Червона армія звільнила Запоріжжя (14 жовтня) і Дніпропетровськ (25 жовтня). Саме в жовтні 1943 р. фронти, що наступали в Україні, отримали назви 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські. Ці назви не означали національного складу — їх давали за напрямком наступу.

Після звільнення Києва

Звільнення Києва не означало завершення боїв на Правобережжі. У листопаді 1943 р. вермахт завдав потужного контрудару під Житомиром, і радянським військам довелося вести важкі оборонні бої. Це ще раз підкреслює, що вигнання окупантів було складним і кривавим процесом.

1944 рік став вирішальним для вигнання нацистських окупантів з України. Саме в цьому році відбулися наймасштабніші наступальні операції, які завершилися повним звільненням території УРСР.

Корсунь-Шевченківська операція (24 січня — 17 лютого 1944)

Це одна з найвідоміших операцій з оточення вермахту. 1-й Український фронт (М. Ватутін) і 2-й Український фронт (І. Конєв) завдали зустрічних ударів, замкнувши кільце навколо німецького угруповання в районі Корсуня-Шевченківського. Після запеклих боїв оточені німецькі війська були розгромлені. Програма НМТ фіксує дату: січень — лютий 1944 р.

Звільнення Правобережжя й Одеси

У березні — травні 1944 р. Червона армія звільнила Правобережну Україну. 10 квітня 1944 р. було звільнено Одесу. Кримська операція (квітень — травень 1944 р.) завершилася звільненням Севастополя 9 травня 1944 р.

Львівсько-Сандомирська операція (13 липня — 29 серпня 1944)

1-й Український фронт під командуванням І. Конєва провів операцію, у ході якої оточив і знищив німецьке угруповання під Бродами. 27 липня 1944 р. було звільнено Львів і більшу частину Західної України.

Карпатсько-Ужгородська операція і завершення вигнання

У вересні — жовтні 1944 р. відбувалася Карпатсько-Ужгородська операція. 27 жовтня 1944 р. було звільнено Ужгород. 28 жовтня 1944 р. — програмна й пам'ятна дата завершення вигнання нацистських окупантів з України. Однак бої біля Чопа тривали в листопаді 1944 р., тому ця дата не означає припинення всіх боїв у межах сучасної України. Важливо також пам'ятати, що в 1944 р. Закарпаття ще не входило до УРСР.

Опорний ряд дат

Запам'ятай хронологічний ряд ключових подій вигнання: 18 грудня 1942 — Півнівка; 6 листопада 1943 — Київ; січень–лютий 1944 — Корсунь; липень 1944 — Львів; 28 жовтня 1944 — програмна дата завершення вигнання.

Вигнання нацистських окупантів з України мало величезну ціну. Одним із найтрагічніших явищ цього періоду стали так звані «чорносвитники».

Хто такі чорносвитники

Чорносвитники — неофіційна назва частини мобілізованих на звільнених територіях України в 1943–1944 рр. Польові військкомати поспішно набирали чоловіків призовного віку й одразу кидали їх у бій без належної підготовки, часто в цивільному одязі — у чорних свитках, звідки й пішла назва. Важливо розуміти: чорносвитники — це не назва всіх призовників 1943–1944 рр. і не окремі штатні військові частини. Це неофіційне позначення тих, кого мобілізували й відправили на фронт без вишколу й обмундирування.

Свідчення й документи

Військові документи й свідчення очевидців фіксують недостатню підготовку, погане забезпечення та величезні втрати серед таких мобілізованих. Однак не варто поширювати твердження «всі без зброї» чи «всі штрафники» на кожного мобілізованого — це спрощення. Точної окремої кількості загиблих чорносвитників не встановлено.

Причини величезних втрат

Втрати зростали через кілька чинників. По-перше, поспішне поповнення частин — командування потребувало солдатів негайно, не чекаючи їхньої підготовки. По-друге, недостатня підготовка — мобілізовані часто не вміли поводитися зі зброєю. По-третє, складність наступу — форсування річок, штурм укріплень, наступ під щільним вогнем супротивника.

Повернення радянської влади

З поверненням радянської влади на звільнені території відновлювалися репресії. Перебування в окупації ставало підставою для підозр у колабораціонізмі. Багато людей, які пережили окупацію, зазнавали перевірок, а частина з них — репресій.

Запам'ятай для НМТ: чорносвитники — поняття програми. Визначальні ознаки: поспішна мобілізація на звільнених землях, недостатній вишкіл, цивільний одяг. Не плутай з остарбайтерами, бандерівцями чи похідними групами.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему вигнання нацистських окупантів з України. Кожен приклад містить покрокове пояснення.

Приклад 1. Послідовність подій

Завдання: Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А — Корсунь-Шевченківська операція

• Б — звільнення с. Півнівка

• В — програмна дата завершення вигнання окупантів з України — 28.10.1944

• Г — звільнення Києва

Розв'язання: Визначаємо дати кожної події. Б — грудень 1942 р. (найраніше). Г — 6 листопада 1943 р. А — січень — лютий 1944 р. В — 28 жовтня 1944 р. (найпізніше). Отже, правильна послідовність: Б, Г, А, В.

Пастка: Дехто ставить завершення вигнання (В) перед Корсунем (А), сплутавши жовтень 1944 р. з листопадом 1943 р. Пам'ятай: 28 жовтня 1944 — це найпізніша дата з перелічених.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді — дата завершення

Завдання: Яку дату завершення вигнання нацистських окупантів з України називає програма НМТ?

• А — 6 листопада 1943 р.

• Б — 28 жовтня 1944 р.

• В — 9 травня 1945 р.

• Г — 2 вересня 1945 р.

Розв'язання: Програма НМТ називає 28 жовтня 1944 р. датою завершення вигнання окупантів з України. Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: 6 листопада 1943 р. — це дата звільнення Києва, а не завершення вигнання. 9 травня 1945 р. — капітуляція Німеччини, завершення війни в Європі. 2 вересня 1945 р. — завершення Другої світової війни в цілому. Програмна дата завершення вигнання (28 жовтня 1944 р.) не означає припинення всіх боїв — бої біля Чопа тривали в листопаді 1944 р.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за описом картосхеми

Завдання: На картосхемі зображено січень — лютий 1944 р., оточення угруповання в районі Корсуня-Шевченківського, стрілки зустрічних ударів біля Звенигородки. Визнач операцію.

• А — Львівсько-Сандомирська

• Б — Корсунь-Шевченківська

• В — Карпатсько-Ужгородська

• Г — Київська

Розв'язання: Опис точно відповідає Корсунь-Шевченківській операції: січень — лютий 1944 р., район Корсуня-Шевченківського, зустрічні удари 1-го й 2-го Українських фронтів, оточення угруповання вермахту. Відповідь: Б.

Чому інші варіанти неправильні: Львівсько-Сандомирська (липень — серпень 1944, Західна Україна), Карпатсько-Ужгородська (вересень — жовтень 1944, Закарпаття), Київська (листопад 1943, звільнення Києва).

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — чорносвитники

Завдання: Восени 1943 р. частину мобілізованих польовими військкоматами на звільнених землях кидали в бій без належного вишколу, у цивільному одязі. Як називали таких мобілізованих?

• А — остарбайтери

• Б — бандерівці

• В — чорносвитники

• Г — похідні групи

Розв'язання: Опис точно відповідає поняттю «чорносвитники»: поспішна мобілізація, відсутність вишколу, цивільний одяг. Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: остарбайтери — цивільні особи, вивезені на примусові роботи до Німеччини; бандерівці — учасники ОУН(б) та УПА; похідні групи — організовані ОУН групи, що йшли на схід України в 1941 р.

Ось типові пастки теми «Вигнання нацистських окупантів з України».

• Плутати 6 листопада 1943 р. (звільнення Києва) і 28 жовтня 1944 р. (програмна дата завершення вигнання). Запам'ятай: Київ — 1943 рік, завершення вигнання — 1944 рік.

• Вважати, що вигнання окупантів почалося з Києва чи Харкова. Насправді початок кампанії вигнання після повної окупації УРСР пов'язують із Півнівкою на Луганщині (грудень 1942 р.).

• Відносити Корсунь-Шевченківську операцію до 1943 р. Пам'ятай: січень — лютий 1944 р.

• Думати, що назви «Українські фронти» означали національний склад. Насправді їх давали за напрямком наступу — вони не були національними за складом.

• Плутати 9 травня 1945 р. (капітуляція Німеччини) з датою звільнення України. Україну звільнили 28 жовтня 1944 р., а війна в Європі завершилася 8–9 травня 1945 р.

• Ототожнювати чорносвитників з усіма мобілізованими 1943–1944 рр. або з окремими штрафними частинами. Визначальні ознаки опису — поспішна мобілізація, недостатній вишкіл, цивільний одяг.

Типова пастка: у завданні на послідовність поставити 28 жовтня 1944 р. перед Корсунь-Шевченківською операцією, сплутавши жовтень 1944 р. з листопадом 1943 р.

Тема «Вигнання нацистських окупантів з України (1942–1944)» входить до теми 26 програми НМТ з історії України. Ось як її перевіряють.

Обов'язкові дати теми 26

• Грудень 1942 р. — початок вигнання окупантів

• 6 листопада 1943 р. — вигнання окупантів з Києва

• Січень — лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська операція

• 28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання окупантів з України

Поняття

Обов'язкове поняття теми — «чорносвитники». Його можуть перевірити в завданні на вибір однієї відповіді.

Картосхема

Картосхема теми 26 відображає початок і завершення вигнання окупантів. У демоваріанті НМТ 2026 р. завдання 16 — за картосхемою з теми 26.

Формати завдань

У демоваріанті 2026 р. завдання 26 — послідовність плакатів тем 21–22, 23, 24 і 26. Тема 26 (вигнання окупантів) може бути представлена плакатом чи ілюстрацією.

• Грудень 1942 — початок вигнання: с. Півнівка на Луганщині

• 1943 — Курська битва, битва за Дніпро; 6 листопада 1943 — звільнення Києва

• Січень — лютий 1944 — Корсунь-Шевченківська операція; липень — серпень 1944 — Львівсько-Сандомирська

• 28 жовтня 1944 — дата завершення вигнання в програмі НМТ; бої біля Чопа тривали в листопаді 1944 р.

• Чорносвитники — частина мобілізованих, кинутих у бій без належного вишколу й форми; великі втрати, без достовірного окремого підрахунку