Велике переселення народів і давні слов’яни: венеди, анти, склавини

~20 хв · 9 розділів · 9 тестових запитань

Давня й середньовічна історія України

Історія України НМТ

автохтонна теорія: Теорія походження слов'ян, яка стверджує, що прабатьківщина слов'ян — землі між Віслою й Дніпром, зокрема частина сучасної України, де слов'яни жили споконвічно.
анти: Слов'янські племена IV–VII ст., які жили між Дністром і Дніпром; утворювали антський союз; згадуються Йорданом і Прокопієм Кесарійським; 602 р. розгромлені аварами.
Велике переселення народів: Масові переміщення германських, тюркських і слов'янських племен територією Європи в IV–VII ст., які зруйнували Західну Римську імперію й змінили етнічну карту Північного Причорномор'я.
Велике розселення слов'ян: Масштабне переміщення слов'янських племен з прабатьківщини (між Віслою й Дніпром) у другій половині V – VII ст. у трьох напрямках: на південь (Балкани), на захід (до Ельби), на північ і схід (Подніпров'я).
венеди: Найдавніша назва слов'ян у писемних джерелах I–II ст. (Пліній Старший, Тацит, Птолемей); розміщувалися на схід від германців, між Віслою й Дніпром.
міграційна теорія: Теорія походження слов'ян, яка стверджує, що слов'яни прийшли на територію України з інших регіонів (Повіслення, Подунав'я) під час Великого розселення V–VII ст.
склавини: Слов'янські племена, які за повідомленням Йордана (VI ст.) жили на захід від Дністра, до Вісли й Дунаю; разом з антами становили дві гілки венедів.
черняхівська культура: Археологічна культура лісостепу й степу II/III – IV/V ст., названа за селом Черняхів на Київщині; поліетнічна — її творили готи, сармати, пізні скіфи й слов'яни.