Українське питання на Тегеранській, Ялтинській і Потсдамській конференціях

28 листопада — 1 грудня 1943 року в Тегерані (Іран) відбулася перша зустріч лідерів антигітлерівської коаліції — «Великої трійки»: прем’єр-міністра СРСР Йосипа Сталіна, президента США Франкліна Рузвельта та прем’єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля. Це була перша особиста зустріч трьох лідерів, які координували спільні дії проти нацистської Німеччини.

Основні рішення Тегеранської конференції

Найважливішим військовим рішенням стала домовленість про відкриття другого фронту в Західній Європі. Союзники погодилися, що висадка англо-американських військ у Франції відбудеться в травні 1944 року (фактично — 6 червня 1944 року, операція «Оверлорд» у Нормандії). Сталін, своєю чергою, пообіцяв, що СРСР вступить у війну проти Японії після перемоги над Німеччиною.

Друге ключове рішення стосувалося майбутнього кордону між Польщею та СРСР. Союзники попередньо погодилися, що східний кордон Польщі проходитиме приблизно по так званій «лінії Керзона». Це означало, що західноукраїнські землі — Східна Галичина й західна Волинь, які СРСР анексував 1939 року, — залишаться у складі Радянського Союзу. Натомість Польща мала отримати компенсацію на заході за рахунок німецьких земель.

Що таке «лінія Керзона»?

«Лінія Керзона» — це демаркаційна лінія між Польщею та радянською Росією, яку країни Антанти запропонували 1919–1920 років. Назву вона отримала за прізвищем британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона. Лінія приблизно відповідала етнічній межі між польським і українським населенням і проходила по річці Західний Буг. Після радянсько-польської війни 1920 року за Ризьким мирним договором 1921 року кордон установили значно східніше, і західноукраїнські землі опинилися під владою Польщі. Тепер, у 1943 році, союзники повернулися до ідеї «лінії Керзона» як основи для майбутнього кордону.

Таким чином, уже в Тегерані лідери «Великої трійки» фактично вирішили долю західноукраїнських земель на користь СРСР, і це рішення було закріплено на наступних конференціях.

4–11 лютого 1945 року, коли розгром нацистської Німеччини був уже близьким, лідери «Великої трійки» зібралися в Лівадійському палаці поблизу Ялти (Крим). Учасники — Й. Сталін, Ф. Рузвельт і В. Черчилль — мали визначити повоєнний устрій світу. Для України рішення Ялтинської конференції мали доленосне значення.

Польське питання: східний кордон

У Ялті союзники остаточно затвердили східний кордон Польщі по «лінії Керзона» з невеликими відступами на її користь. Це означало, що Львів залишався у складі СРСР (а отже, УРСР). Водночас західні українські етнічні землі — Холмщина, Лемківщина та частини Підляшшя й Надсяння — відходили до Польщі. Таким чином, українські землі виявилися розділеними між двома державами.

Україна в ООН

Одним із найважливіших дипломатичних досягнень Сталіна стало погодження союзниками окремого членства Української РСР і Білоруської РСР серед засновників Організації Об’єднаних Націй. Установчу конференцію ООН вирішили скликати в Сан-Франциско в квітні 1945 року. Сталін домагався додаткових голосів у майбутній міжнародній організації, щоб посилити позиції СРСР. Ще 1944 року, після закону СРСР від 1 лютого 1944 року про повноваження союзних республік у зовнішніх зносинах, Верховна Рада УРСР утворила Наркомат закордонних справ УРСР — формально для підготовки до участі в міжнародних відносинах.

Німеччина та репатріація

Союзники домовилися про поділ Німеччини на чотири окупаційні зони (СРСР, США, Велика Британія, Франція), її демілітаризацію, денацифікацію та стягнення репарацій. Окремо ухвалили угоди про репатріацію — примусове повернення радянських громадян (остарбайтерів, військовополонених) на батьківщину, часто проти їхньої волі. СРСР також зобов’язався вступити у війну з Японією через 2–3 місяці після капітуляції Німеччини.

17 липня — 2 серпня 1945 року в Потсдамі (поблизу Берліна) відбулася третя й остання конференція «Великої трійки». Склад учасників змінився: США після смерті Ф. Рузвельта (квітень 1945) представляв новий президент Гаррі Трумен, а Велику Британію спочатку — В. Черчилль, якого після поразки консерваторів на виборах 5 липня (результати оголосили 26 липня) змінив лейборист Клемент Еттлі. Й. Сталін залишався єдиним лідером, який брав участь в усіх трьох конференціях від початку до кінця: В. Черчилль був присутній у Потсдамі лише до 25 липня.

Повоєнний устрій Німеччини

У Потсдамі підтвердили принципи повоєнного устрою Німеччини: демілітаризацію (ліквідацію збройних сил), денацифікацію (викорінення нацистської ідеології), демократизацію (відновлення демократичних інститутів) та декартелізацію (ліквідацію монополій). Країну поділили на чотири окупаційні зони, визначили репарації. Головних військових злочинців мали покарати — згодом відбувся Нюрнберзький процес (1945–1946).

Польське питання: західний кордон

Для українських земель ключовим стало рішення про західний кордон Польщі. Колишні німецькі землі на схід від річок Одер і Західна Нейсе передавали під польську адміністрацію до остаточного мирного врегулювання. Це означало, що Польща «пересувалася» на захід, втрачаючи східні території (які відходили до СРСР) і отримуючи німецькі землі. Союзники також погодили переселення німецького населення з Польщі, Чехословаччини та Угорщини та підтримали майбутню передачу Кенігсберга (нині Калінінград) СРСР.

Потсдамська декларація та Японія

26 липня 1945 року США, Велика Британія та Китай ухвалили Потсдамську декларацію, яка вимагала беззастережної капітуляції Японії. СРСР приєднався до неї пізніше, після завершення конференції. Це рішення безпосередньо не стосувалося України, але вплинуло на завершення Другої світової війни.

Рішення трьох конференцій «Великої трійки» та договори 1945 року визначили кордони України на десятиліття вперед. Розгляньмо, які землі опинилися в складі УРСР, а які — поза нею.

Українські землі в складі УРСР

До Української РСР увійшли: Галичина, Волинь, Північна Буковина, Південна Бессарабія, а згодом — Закарпаття. Таким чином, більшість українських етнічних земель опинилися в одній державі — УРСР. Однак це об'єднання відбулося під владою тоталітарного радянського режиму, який не визнавав самостійності України.

Українські землі поза УРСР

Поза межами УРСР залишилися: Холмщина, Лемківщина та частини Підляшшя й Надсяння (у складі Польщі) та Пряшівщина (у складі Чехословаччини). Ці території, населені українцями, не ввійшли до складу радянської України.

Договори 1945 року

Важливо пам'ятати: долю Закарпаття визначила не Ялтинська конференція, а окремий договір між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 року, за яким Закарпатська Україна передавалася до складу УРСР. Кордон із Польщею закріпив договір від серпня 1945 року. Детальніше про повоєнне облаштування України — у курсі «Радянська Україна (1945–1985)».

УРСР — співзасновниця ООН

УРСР стала однією з країн-засновниць Організації Об'єднаних Націй, що давало їй формальний міжнародний статус. Однак на практиці зовнішню політику УРСР визначала Москва, і самостійної ролі на міжнародній арені Україна не мала. Українське питання на всіх трьох конференціях вирішували без самостійного українського представництва — лідери «Великої трійки» керувалися інтересами СРСР і повоєнним балансом сил.

Приклад 1. Відповідність «зустріч чи договір — рішення»

Установи відповідність між подією та її рішенням.

Розв'язання: 1 — Тегеран (1943): головне військове рішення — відкриття другого фронту (А). 2 — Ялта (1945): союзники погодили членство УРСР в ООН (Б). 3 — Потсдам (1945): польська адміністрація на землях на схід від Одеру й Західної Нейсе (В). 4 — договір СРСР і Чехословаччини 29 червня 1945 р.: Закарпаття до УРСР (Г). Варіант Д — зайвий: розмежування сфер інтересів по Нареву, Віслі й Сяну визначив таємний протокол до пакту Молотова — Ріббентропа 23 серпня 1939 р., а не конференції 1943–1945 рр.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 2. Послідовність подій

Розташуй події в хронологічній послідовності.

• А Потсдамська конференція

• Б Тегеранська конференція

• В Капітуляція Японії

• Г Ялтинська конференція

Розв'язання: Тегеран — листопад–грудень 1943; Ялта — лютий 1945; Потсдам — липень–серпень 1945; капітуляція Японії — 2 вересня 1945. Отже, правильна послідовність: Б, Г, А, В.

Типова пастка: поставити Ялту після Потсдама, помилково вважаючи, що Ялта відбулася після капітуляції Німеччини. Насправді Ялта була в лютому 1945, до капітуляції Німеччини (8–9 травня 1945).

Приклад 3. Відповідність «рішення — наслідок»

Установи відповідність між рішенням конференцій та його наслідком для України.

Розв'язання: 1 — «лінія Керзона» визначила, що Львів залишається в УРСР (А). 2 — членство УРСР в ООН дало їй окремий голос (Б). 3 — репатріаційні угоди передбачали повернення остарбайтерів і полонених (В). 4 — Потсдам передав землі на схід від Одеру й Західної Нейсе під польську адміністрацію (Г). Варіант Д — зайвий, це наслідок договору з Чехословаччиною.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Послідовність рішень

Розташуй у хронологічній послідовності рішення міжнародних конференцій.

• А Східний кордон Польщі по «лінії Керзона», згода на членство УРСР в ООН

• Б Польська адміністрація на схід від Одеру й Західної Нейсе до остаточного врегулювання

• В Сфери інтересів по Нареву, Віслі й Сяну

• Г Другий фронт у Франції

Розв'язання: найраніше — сфери інтересів по Нареву, Віслі й Сяну (В): їх визначив таємний протокол до пакту Молотова — Ріббентропа 23 серпня 1939 р. Далі — рішення про другий фронт (Г, Тегеран, 1943). Потім — східний кордон і членство в ООН (А, Ялта, лютий 1945). Нарешті — польська адміністрація на Одері й Нейсе (Б, Потсдам, липень–серпень 1945). Послідовність: В, Г, А, Б.

• Вважати, що долю Закарпаття вирішили в Ялті. Насправді Закарпаття передано до УРСР окремим договором СРСР і Чехословаччини від 29 червня 1945 року, а не рішенням Ялтинської конференції.

• Плутати «лінію Керзона» (східний кордон Польщі, по Західному Бугу) з лінією Одер — Нейсе (західний кордон Польщі, визначений у Потсдамі). Це дві різні лінії: перша відокремлювала Польщу від СРСР, друга — Польщу від Німеччини.

• Вважати учасником Потсдамської конференції Ф. Рузвельта. Він помер у квітні 1945 року, тому США в Потсдамі представляв новий президент Гаррі Трумен.

• Вважати, що Ялтинська конференція відбулася після капітуляції Німеччини. Насправді вона відбулася в лютому 1945 року, за три місяці до капітуляції Німеччини (8–9 травня 1945).

• Думати, що членство УРСР в ООН означало реальну незалежність. Зовнішню політику УРСР визначала Москва, і самостійної ролі на міжнародній арені Україна не мала.

• Приписувати рішення про другий фронт Ялтинській конференції. Насправді рішення про відкриття другого фронту ухвалили в Тегерані в 1943 році.

Тема «українське питання на Тегеранській, Ялтинській і Потсдамській конференціях» входить до теми 26 програми НМТ з історії України. Окремих дат конференцій у переліку обов'язкових дат теми немає, але для зіставлення рішень і хронології варто знати роки та послідовність подій.

Формати завдань

Відповідність (завдання 21–24 у тесті): потрібно встановити логічні пари між чотирма елементами лівого стовпчика та чотирма з п'яти елементів правого. Кожна правильна пара приносить 1 бал, максимум — 4 бали. У демоваріанті 2026 року є пари «подія ↔ наслідок» і «рік ↔ подія» (інших тем), але формат може повторюватися.

Послідовність (завдання 25–27): потрібно розташувати чотири події в хронологічному порядку. Оцінювання: 3 бали — уся послідовність правильна, 2 бали — правильно визначено першу й останню події, 1 бал — правильно визначено одну з них. У демоваріанті 2026 всі три завдання на послідовність побудовано на уривках джерел або плакатах.

Стратегія виконання

Прив'язуй кожну конференцію до етапу війни. Тегеран (листопад–грудень 1943) — війна триває, німецькі війська ще окуповують значну частину СРСР. Ялта (лютий 1945) — напередодні перемоги, Німеччина доживає останні місяці. Потсдам (липень–серпень 1945) — після капітуляції Німеччини, союзники облаштовують повоєнний світ. Ця логіка допоможе не помилитися з хронологією.

• Тегеран (листопад — грудень 1943): рішення про другий фронт у Франції, попередня згода на «лінію Керзона» як східний кордон Польщі.

• Ялта (лютий 1945, Лівадійський палац): остаточне затвердження «лінії Керзона» як кордону, згода на членство УРСР і БРСР в ООН, поділ Німеччини на окупаційні зони, репатріаційні угоди.

• Потсдам (липень — серпень 1945): польська адміністрація на землях на схід від Одеру й Західної Нейсе до остаточного врегулювання, переселення німців, повоєнний устрій Німеччини (демілітаризація, денацифікація, демократизація, декартелізація).

• Наслідок: більшість українських земель опинилися в складі УРСР під радянською владою. Закарпаття приєднано договором СРСР і Чехословаччини 29 червня 1945 року.

• Українське питання вирішували без самостійного українського представництва, в інтересах СРСР і повоєнного балансу сил.