Угода про асоціацію з ЄС і вибори 2014 р.

Після втечі Віктора Януковича з Києва в лютому 2014 р. та усунення його від влади Верховна Рада призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 р. Це були перші в історії України дострокові президентські вибори, спричинені революційними подіями.

Президентські вибори 25 травня 2014 р.

25 травня 2014 р. відбулися позачергові вибори Президента України. Перемогу в першому ж турі здобув Петро Порошенко, набравши 54,70 % голосів виборців. Жоден з інших кандидатів не наблизився до такого результату: Юлія Тимошенко отримала 12,81 %, Олег Ляшко — 8,32 %, Анатолій Гриценко — 5,47 %. Це була беззаперечна перемога, яка дала новому Президентові сильний мандат довіри.

7 червня 2014 р. відбулася інавгурація Петра Порошенка. Зверни увагу: програма НМТ датує обрання П. Порошенка червнем 2014 р. (сам день виборів — 25 травня 2014 р.). Порошенко став п'ятим Президентом України (2014–2019). До обрання він був відомим підприємцем (засновник корпорації «Рошен»), обіймав посади міністра закордонних справ (2009–2010), міністра економічного розвитку й торгівлі (2012) та був активним учасником Євромайдану. Його передвиборча програма базувалася на євроінтеграції, реформах і боротьбі з корупцією.

Парламентські вибори 26 жовтня 2014 р.

26 жовтня 2014 р. відбулися позачергові вибори до Верховної Ради VIII скликання. Результати виборів засвідчили проєвропейський вибір українців:

Уперше за роки незалежності Комуністична партія України (КПУ) не подолала 5-відсотковий бар'єр, набравши лише 3,88 %. Це засвідчило різке послаблення прорадянських настроїв у суспільстві після Революції Гідності та російської агресії.

За результатами виборів сформували коаліцію «Європейська Україна» у складі «Народного фронту», Блоку Петра Порошенка, «Самопомочі», Радикальної партії та «Батьківщини». Прем'єр-міністром залишився Арсеній Яценюк, який очолював уряд із 27 лютого 2014 р.

Важливо: вибори 2014 р. не проводили в тимчасово окупованому Криму та на окупованій частині Донбасу. Це означало, що значна частина громадян України не змогла реалізувати своє виборче право через російську збройну агресію.

Шлях до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом тривав понад сім років і пройшов через драматичні події — від багаторічних переговорів до відмови уряду Азарова, яка стала іскрою Революції Гідності, і зрештою до підписання та ратифікації вже після перемоги Євромайдану.

Переговори та відмова 2013 р.

Переговори про нову угоду між Україною та ЄС розпочалися ще 2007 р. У 2012 р. текст Угоди про асоціацію було парафовано (попередньо схвалено на рівні переговірників). Підписання планувалося на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді 2013 р.

Однак 21 листопада 2013 р. уряд Миколи Азарова несподівано оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди. Це рішення, ухвалене під тиском Росії, спричинило масові протести на Майдані Незалежності в Києві — початок Революції Гідності. Відмова від євроінтеграції стала безпосереднім приводом для найбільшого народного повстання в новітній історії України.

Підписання політичної та економічної частин (2014 р.)

Після перемоги Революції Гідності нове керівництво України негайно повернулося до євроінтеграційного курсу. 21 березня 2014 р. у Брюсселі Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав політичну частину Угоди про асоціацію. Цей блок охоплював спільні цінності, політичний діалог, співпрацю у сфері безпеки та юстиції.

27 червня 2014 р. новообраний Президент Петро Порошенко підписав економічну частину Угоди — розділ про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Таким чином, Угода була підписана у два етапи: спочатку політична, згодом економічна частина.

Синхронна ратифікація 16 вересня 2014 р.

16 вересня 2014 р. відбулася унікальна подія — синхронна ратифікація Угоди про асоціацію. Верховна Рада України та Європейський парламент одночасно проголосували за ратифікацію, з'єднавшись телемостом Київ — Страсбург. Це символізувало єдність євроінтеграційного вибору України та підтримку з боку ЄС.

Після ратифікації Угода почала діяти в тимчасовому режимі. З 1 січня 2016 р. запрацювала зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. А 1 вересня 2017 р. Угода набула чинності в повному обсязі після завершення ратифікації всіма державами-членами ЄС.

Запам'ятай ключові дати: 21 березня 2014 — підписання політичної частини; 27 червня 2014 — підписання економічної частини; 16 вересня 2014 — синхронна ратифікація; 1 січня 2016 — старт зони вільної торгівлі; 1 вересня 2017 — набуття чинності в повному обсязі.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС — це не просто документ про співпрацю. Вона заклала правову основу для політичного, економічного та правового зближення України з Європейським Союзом. Розгляньмо три головні складники Угоди.

Політична асоціація

Політична частина Угоди закріплює спільні цінності, на яких будуються відносини: демократія, верховенство права, права людини та основоположні свободи. Україна зобов'язалася дотримуватися цих принципів у внутрішній і зовнішній політиці. Крім того, Угода передбачає регулярний політичний діалог між Україною та ЄС на найвищому рівні, а також співпрацю у сфері зовнішньої та безпекової політики. Це означає, що Україна та ЄС узгоджують свої позиції з ключових міжнародних питань.

Поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ)

Економічний блок Угоди передбачає створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Що це означає на практиці? Скасовується більшість ввізних мит між Україною та ЄС, що робить українські товари дешевшими й конкурентоспроможнішими на європейському ринку. Водночас українські виробники мають дотримуватися європейських технічних, санітарних і екологічних стандартів. ПВЗВТ не обмежується лише торгівлею товарами — вона охоплює також послуги, інвестиції, захист інтелектуальної власності та державні закупівлі.

Адаптація законодавства України до норм ЄС

Третій важливий складник — зобов'язання України поступово адаптувати своє законодавство до норм і стандартів Європейського Союзу. Це стосується багатьох сфер:

• технічні стандарти та стандартизація продукції

• захист довкілля та кліматична політика

• енергетика, зокрема інтеграція української енергосистеми з європейською

• захист прав споживачів

• державні закупівлі — запровадження прозорих процедур

Адаптація законодавства — це тривалий процес, який потребує ухвалення десятків нових законів і підзаконних актів, а також створення відповідних інституцій.

Важливо розуміти: Угода про асоціацію не означає членства України в ЄС. Вона створює механізм асоціації — тісного політичного й економічного зближення, яке наближує Україну до Європейського Союзу, але не надає статусу держави-члена. Це називають євроінтеграційним поступом — поступовим рухом до повної інтеграції.

Одним із найвідчутніших для пересічних громадян результатів євроінтеграції стало запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом. Водночас після 2014 р. Україна зазнала глибоких соціально-економічних змін і розпочала важливі реформи.

Безвізовий режим: що це і коли запровадили

Безвізовий режим — це право громадян України, які мають біометричний паспорт, їздити без віз до країн Шенгенської зони й більшості інших країн ЄС на строк до 90 днів протягом будь-яких 180 днів. Важливо: безвізовий режим не дає права на працевлаштування в країнах ЄС — для роботи потрібна окрема віза або дозвіл.

Безвізовий режим запроваджено 11 червня 2017 р. Це найпізніше явище в змісті програми НМТ з історії України (станом на 2018 р.).

Умови запровадження безвізового режиму

Щоб отримати безвізовий режим, Україна мала виконати План дій щодо лібералізації візового режиму, затверджений ЄС. Основні вимоги:

• запровадження біометричних паспортів (з 2015 р.)

• створення антикорупційних органів, зокрема Національного антикорупційного бюро України (НАБУ, 2015 р.)

• посилення захисту прав людини

• ефективний контроль міграції та безпека документів

Виконання цих умов засвідчило, що Україна здатна впроваджувати європейські стандарти в державному управлінні.

Економіка після 2014 р.

Російська агресія завдала важких економічних втрат. Україна втратила контроль над Кримом і частиною промислового Донбасу, що призвело до падіння виробництва в 2014–2015 рр. Гривня знецінилася приблизно втричі. Водночас відбулася кардинальна переорієнтація торгівлі: якщо до 2014 р. найбільшим торговельним партнером України була Росія, то після 2014 р. на перше місце вийшов Європейський Союз. Це стало можливим завдяки зоні вільної торгівлі, яка запрацювала з 1 січня 2016 р.

Реформи після 2014 р.

Попри складну економічну ситуацію, після 2014 р. в Україні розпочалися важливі реформи:

• створення нової патрульної поліції (2015 р.) — замість старої радянської міліції

• децентралізація та формування об'єднаних територіальних громад (ОТГ, з 2015 р.) — передача влади й ресурсів на місця

• запровадження системи електронних державних закупівель (ProZorro, з 2015 р.) — для прозорості та боротьби з корупцією

Ці реформи стали частиною євроінтеграційного поступу, оскільки їхній зміст відповідав вимогам Угоди про асоціацію.

Розгляньмо типові завдання, які трапляються на НМТ з теми «Угода про асоціацію з ЄС і вибори 2014 р.».

Приклад 1. Відповідність «подія — рік»

Установи відповідність між подією та роком, коли вона відбулася.

Розв'язання: Вступ України до Світової організації торгівлі відбувся 2008 р. (1 → А). Синхронна ратифікація Угоди про асоціацію — 16 вересня 2014 р. (2 → Б). Безвізовий режим запроваджено 11 червня 2017 р. (3 → В). Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС підписали ще 1994 р. (4 → Г). Рік 2004 (Д) — зайвий.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді: зміст Угоди

Що передбачала Угода про асоціацію між Україною та ЄС?

• А. Негайне членство України в Європейському Союзі

• Б. Вступ України до НАТО

• В. Створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі

• Г. Запровадження євро в Україні

Розв'язання: Угода про асоціацію передбачала три головні складники: політичну асоціацію, поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) та адаптацію законодавства. Правильна відповідь — В. Варіант А неправильний, бо Угода не означала членства в ЄС. Варіант Б стосується НАТО, а не ЄС. Варіант Г — євро не запроваджували в Україні.

Відповідь: В.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за описом події

На фото — депутати в сесійних залах Верховної Ради України та Європейського парламенту одночасно голосують за ратифікацію Угоди про асоціацію, на екрані — телеміст Київ — Страсбург. Коли відбулася ця подія?

• А. 21 листопада 2013 р.

• Б. 25 травня 2014 р.

• В. 16 вересня 2014 р.

• Г. 11 червня 2017 р.

Розв'язання: Описано синхронну ратифікацію Угоди про асоціацію, яка відбулася 16 вересня 2014 р. через телеміст Київ — Страсбург. Варіант А — дата відмови уряду Азарова від підписання Угоди. Варіант Б — дата президентських виборів. Варіант Г — дата запровадження безвізового режиму.

Відповідь: В.

Приклад 4. Відповідність «діяч — подія 2013–2014 рр.»

Установи відповідність між діячем і подією 2013–2014 рр.

Розв'язання: Петро Порошенко як Президент підписав економічну частину Угоди 27 червня 2014 р. (1 → А). Арсеній Яценюк як Прем'єр-міністр підписав політичну частину 21 березня 2014 р. (2 → Б). Олександр Турчинов після втечі Януковича виконував обов'язки Президента (3 → В). Микола Азаров очолював уряд, який 21 листопада 2013 р. відмовився підписувати Угоду (4 → Г). Варіант Д (обраний Президентом 2010 р.) — зайвий, це В. Янукович.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

На НМТ з цієї теми учні часто припускаються одних і тих самих помилок. Розгляньмо найпоширеніші з них, щоб ти їх не повторив(-ла).

• Помилка: вважати, що Угоду про асоціацію підписали у Вільнюсі 2013 р. Правильно: тоді, на саміті Східного партнерства, В. Янукович відмовився від підписання. Угоду підписали вже після Революції Гідності — 21 березня і 27 червня 2014 р.

• Помилка: плутати Угоду про асоціацію (2014) з Угодою про партнерство і співробітництво (1994). Правильно: Угода про партнерство і співробітництво була першим базовим договором між Україною та ЄС, підписаним 1994 р. Угода про асоціацію (2014) — набагато глибший документ, що передбачає політичну асоціацію та зону вільної торгівлі.

• Помилка: вважати, що Угода про асоціацію означала вступ до ЄС. Правильно: Угода створила асоціацію — тісне політичне й економічне зближення, але не членство в ЄС. Членство потребує окремої процедури вступу.

• Помилка: вважати, що безвізовий режим дає право працювати в ЄС. Правильно: безвізовий режим дозволяє короткі поїздки (до 90 днів протягом 180 днів) без права на роботу. Для працевлаштування потрібна окрема робоча віза або дозвіл.

• Помилка: датувати безвізовий режим 2014 р. Правильно: безвізовий режим запроваджено 11 червня 2017 р. Це найпізніша подія в програмі НМТ.

• Помилка: вважати, що П. Порошенка обрали в другому турі. Правильно: Петро Порошенко переміг уже в першому турі 25 травня 2014 р., набравши 54,70 % голосів. Другий тур не знадобився.

Тема «Угода про асоціацію з ЄС і вибори 2014 р.» належить до теми 32 програми НМТ з історії України. Розгляньмо, як саме цей матеріал перевіряють на тестуванні.

Що треба знати з теми 32

• дати: червень 2014 — обрання П. Порошенка, 2014 — Угода про асоціацію з ЄС

• персоналія: Петро Порошенко (підкреслений у програмі — може пропонуватися для візуального розпізнавання на фото)

• поняття: «безвізовий режим»

• безвізовий режим (2017) — найпізніше явище в змісті програми НМТ 2018 р.

Формати завдань

Стратегія виконання

Для завдань на відповідність (21–24) спочатку визнач події, які точно знаєш, і зістав їх з датами. Наприклад, безвізовий режим — 2017 р. — це найпізніша дата. Для вибору однієї відповіді уважно читай формулювання: Угода про асоціацію не означає членства в ЄС, а створює зону вільної торгівлі. У завданнях «3 з 7» шукай ознаки євроінтеграційного поступу: політична асоціація, ПВЗВТ, адаптація законодавства, безвізовий режим, реформи.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час вивчення теми.

• 25 травня 2014 — П. Порошенко обраний Президентом у першому турі; 7 червня — інавгурація

• 21 березня і 27 червня 2014 — підписано політичну й економічну частини Угоди про асоціацію

• 16 вересня 2014 — синхронна ратифікація Верховною Радою та Європарламентом

• Угода: політична асоціація, зона вільної торгівлі, адаптація законодавства

• 26 жовтня 2014 — позачергові парламентські вибори, коаліція «Європейська Україна»

• 11 червня 2017 — безвізовий режим з ЄС