Типові завдання НМТ: материки та океани
~30 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань
Розв'язуй типові завдання НМТ про природу материків і океанів: пов'язуй тектонічні структури з рельєфом і копалинами, визначай материк за описом і порівнюй океани в завданнях «3 з 7».
У демоваріанті НМТ-2026 є кластер із трьох завдань (6–8) до тематичних карт Південної Америки. Щоб розв'язати їх, треба вільно читати тектонічну й фізичну карти та профіль поверхні. Розберімо, як влаштований цей материк.
Тектонічна будова
Південна Америка чітко поділена на дві частини. Схід займає давня Південноамериканська платформа (докембрій). У її фундаменті виступають два щити — Гвіанський на півночі та Бразильський на півдні. Між ними розташований прогин, заповнений осадовими породами. Захід материка — це Андська складчаста область альпійської складчастості, яка сформувалася в кайнозої.
Тут відбувається субдукція: океанічна плита Наска занурюється під Південноамериканську. Уздовж західного узбережжя простягається глибоководний Перу-Чилійський жолоб. Саме цей процес породжує сильні землетруси (Чилі, Перу) і численні вулкани, зокрема найвищий діючий вулкан світу — Охос-дель-Саладо (6893 м).
Рельєф: що де розташовано
Кожній тектонічній структурі відповідає певна форма рельєфу. Розгляньмо таблицю:
Тектонічна структура | Форма рельєфу | Приклади |
|---|---|---|
Гвіанський щит | Плоскогір'я | Гвіанське плоскогір'я |
Бразильський щит | Плоскогір'я | Бразильське плоскогір'я |
Прогин між щитами | Низовина | Амазонська низовина (найбільша у світі) |
Прогини на півночі й півдні | Низовини | Орінокська, Ла-Платська |
Андська складчаста область | Гори | Анди (≈ 9000 км, Аконкагуа ≈ 6960 м) |
Профілі поверхні
На НМТ можуть дати профіль — графік висот уздовж лінії на карті. Найважливіші два профілі Південної Америки:
Уздовж 20° пд. ш. із заходу на схід: Тихий океан → пустеля Атакама → Анди з Андським нагір'ям → рівнини Гран-Чако → Бразильське плоскогір'я → Атлантичний океан.
Уздовж екватора: Анди Еквадору → Амазонська низовина → гирло Амазонки.
Читаючи профіль, завжди звертай увагу на напрямок: стрілка показує, де захід, а де схід. Різкий підйом висоти на заході — це Анди, широке зниження в центрі — Амазонська низовина, помірні висоти на сході — Бразильське плоскогір'я.
Корисні копалини
Розподіл копалин прямо пов'язаний із тектонікою:
Анди (складчаста область): мідь (Чилі — найбільший виробник міді у світі), олово й срібло (Болівія). Магматичні процеси в зоні субдукції створили багаті рудні родовища.
Щити (Гвіанський, Бразильський): залізні руди (Бразилія, родовище Каражас — одне з найбільших у світі), боксити (Суринам, Гаяна).
Прогини біля підніжжя Анд і шельф: нафта й газ (Венесуела — озеро Маракайбо й басейн Оріноко).
Запам'ятай логіку: у горах (складчастість) — руди кольорових металів, на щитах — руди чорних металів і боксити, в осадових прогинах — нафта й газ.
Зв'язок між тектонічною будовою та рельєфом — наскрізна закономірність для всіх материків. Її можна сформулювати просто: давній платформі відповідають рівнини, плоскогір'я й плато, а складчастій області — гори. Проте кожен материк має особливості.
Африка та Австралія
Обидва материки — переважно давні платформи. В Африці це Африканська платформа, якій відповідають Східноафриканське плоскогір'я, плато й рівнини. Гори розташовані лише на околицях: молодий Атлас на північному заході (альпійська складчастість) і давні Капські гори на півдні. В Австралії основу становить Австралійська платформа — це рівнини й плато Центральної та Західної Австралії. Великий Вододільний хребет на сході — давні (герцинські) гори, зруйновані до невеликих висот.
Америки та Євразія
Обидві Америки мають симетричну будову: молоді гори на заході (Кордильєри в Північній, Анди в Південній) і давня платформа на сході. Євразія — найскладніша за тектонікою: кілька давніх платформ (Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Індійська, Аравійська) оточені складчастими поясами — Альпійсько-Гімалайським (Альпи, Гімалаї, Кавказ) і Тихоокеанським. Антарктида поділена на Східну (давня платформа, високе льодовикове плато) і Західну (складчаста область, гори, вулкани).
Корисні копалини: закономірності
Рудні копалини зосереджені на щитах і в складчастих горах. Залізні руди — на Канадському й Бразильському щитах, мідь — в Андах і Кордильєрах. Паливні копалини (нафта, газ) залягають в осадовому чохлі плит, у прогинах і на шельфах. Найбільші басейни: Перської затоки, Західного Сибіру, Мексиканської затоки, Північного моря.
Винятки, які треба знати
Правило «платформа — рівнини, складчастість — гори» має кілька важливих винятків:
Давні гори, зруйновані до невисоких: Урал (герцинська складчастість, висота до 1895 м), Аппалачі (каледонсько-герцинські, до 2037 м). Вони вже не схожі на високі молоді гори.
Вулкани й землетруси на платформі: Східноафриканські розломи (рифтова зона) — тут на платформі виникають вулкани (Кіліманджаро, 5895 м) і глибокі озера (Танганьїка, Ньяса).
Боксити — осадові руди кори вивітрювання тропіків. Вони залягають не в горах, а на платформах у жаркому вологому кліматі (Гвінея, Австралія, Бразилія).
На НМТ можуть дати опис тектонічної будови материка й попросити визначити, які форми рельєфу чи копалини там переважають. Завжди зіставляй тектонічну карту з фізичною — це ключ до правильної відповіді.
На НМТ трапляються завдання, де за описом рельєфу, клімату, вод і природних зон треба визначити материк. Ключ до успіху — знайти 2–3 унікальні ознаки, які не повторюються на інших материках. Розгляньмо ознаки-ключі для кожного материка.
Африка — найжаркіший материк
Африка — єдиний материк, який перетинають і екватор, і обидва тропіки. Через це природні пояси й зони розташовані майже симетрично щодо екватора: екваторіальні ліси → савани → тропічні пустелі (Сахара на півночі, Наміб і Калахарі на півдні). Унікальні об'єкти: найдовша річка світу Ніл (близько 6670 км), найвища гора Кіліманджаро (5895 м), Східноафриканські розломи з озерами Танганьїка (найдовше прісноводне озеро світу) і Ньяса.
Австралія — найпосушливіший заселений материк
Австралія повністю лежить у Південній півкулі. Це найпосушливіший материк серед заселених (хоча за кількістю опадів Антарктида ще сухіша). Велика Піщана пустеля, Велика пустеля Вікторія — типові ландшафти. Найбільша річка — Муррей з притокою Дарлінг. Солоне озеро Ейр лежить нижче рівня моря (близько -15 м). Унікальна фауна: сумчасті (кенгуру, коала, вомбат) і яйцекладні ссавці (качкодзьоб, єхидна). Рослинність: евкаліпти й акації.
Південна Америка — найвологіший материк
Середня кількість опадів тут понад 1600 мм на рік — це найвологіший материк. Амазонка — найповноводніша річка світу, її басейн займає сельву (екваторіальні ліси). В Андах яскраво виражена висотна поясність. Парадокс: на західному узбережжі, біля холодної Перуанської течії, лежить пустеля Атакама — одна з найпосушливіших місцевостей Землі.
Північна Америка, Антарктида, Євразія
Північна Америка: Кордильєри на заході й Аппалачі на сході, Великі озера (найбільше скупчення прісноводних озер), Міссісіпі, прерії, торнадо. Антарктида: найвищий материк (середня висота понад 2000 м через льодовиковий покрив) і найхолодніший. Тут діє українська станція «Академік Вернадський». Євразія: найбільший материк, охоплює всі кліматичні пояси Північної півкулі. Найвища вершина — Джомолунгма (близько 8849 м), найглибша западина — Мертве море (близько -430 м).
Алгоритм визначення материка за описом
Коли читаєш опис, випиши 2–3 унікальні ознаки: півкуля (чи повністю в Південній), рекорд (найжаркіший, найвологіший, найпосушливіший), річка, тварина, гора. Потім відкинь материки, яким ці ознаки суперечать. Ознаки, спільні для кількох материків (пустеля, савана, екватор), вибору не вирішують — шукай те, що притаманне лише одному материкові.
Приклад: опис каже «материк повністю в Південній півкулі, найпосушливіший серед заселених, має сумчастих ссавців». Південна півкуля — Австралія, Антарктида, частково Південна Америка й Африка. «Найпосушливіший серед заселених» — виключає Антарктиду (незаселена постійно) і Південну Америку (найвологіша). «Сумчасті ссавці» підтверджують вибір: кенгуру, коали й вомбати живуть лише в Австралії (сумчасті опосуми є і в Америці, тому ця ознака працює разом з іншими). Відповідь: Австралія.
У програмі НМТ з географії чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Південного океану в програмі немає. Завдання на порівняння океанів можуть бути у форматі «3 з 7» — обери три правильні твердження про один із них.
Тихий океан
Найбільший океан — займає приблизно половину площі Світового океану. Він же найглибший: Маріанський жолоб сягає близько 11 км. Тут найбільше островів (близько 25 000). Навколо океану простягається «вогняне кільце» — пояс вулканів і землетрусів. Тепла течія Куросіо тече вздовж східного узбережжя Азії.
Атлантичний океан
Другий за площею. Має найвищу середню солоність серед океанів. Уздовж його дна простягається Серединно-Атлантичний хребет, через який океан розширюється (близько 2 см на рік). Теплі течії: Гольфстрім і Північноатлантична. Холодні: Канарська й Бенгельська.
Індійський океан
Переважно розташований у Південній півкулі. На півночі мусонні течії змінюють напрямок за сезонами: влітку — з південного заходу, взимку — з північного сходу. Червоне море й Перська затока мають дуже солону воду. Перська затока — один із найбільших нафтоносних басейнів світу.
Північний Льодовитий океан
Найменший і наймілкіший океан. Має широкий шельф (майже половина площі дна). Вкритий дрейфуючими кригами. Найменша солоність через великий стік річок Сибіру (Об, Єнісей, Лена) й Канади. Через глобальне потепління площа криги зменшується.
Порівняльні таблиці
Площа й глибина:
Океан | Площа | Глибина |
|---|---|---|
Тихий | Найбільший | Найглибший |
Атлантичний | Другий | Середня |
Індійський | Третій | Середня |
Північний Льодовитий | Найменший | Наймілкіший |
Солоність і течії:
Океан | Солоність | Головна течія |
|---|---|---|
Тихий | Середня | Куросіо (тепла) |
Атлантичний | Найвища | Гольфстрім (тепла) |
Індійський | Висока (Червоне море) | Мусонні (змінні) |
Північний Льодовитий | Найнижча | Трансарктична (холодна) |
Запам'ятай: Тихий — найбільший і найглибший, Атлантичний — найсолоніший, Північний Льодовитий — найменший і наймілкіший. Індійський вирізняється мусонними течіями.
Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему материків і океанів. Кожне розв'яжемо покроково.
Приклад 1. Тектонічна карта: яка форма рельєфу в прогині?
Завдання: на тектонічній карті материка видно, що схід займає давня платформа з двома щитами, а захід — область альпійської складчастості. Уздовж західного узбережжя позначено глибоководний жолоб. Яка форма рельєфу лежить у прогині між двома щитами?
Розв'язання:
Опис однозначно вказує на Південну Америку: схід — Південноамериканська платформа з Гвіанським і Бразильським щитами, захід — Анди, Перу-Чилійський жолоб. Прогин між двома щитами — це Амазонська синекліза, якій на фізичній карті відповідає Амазонська низовина — найбільша низовина світу.
Відповідь: Амазонська низовина.
Чому інші варіанти неправильні:
Бразильське плоскогір'я — відповідає Бразильському щиту, а не прогину.
Анди — відповідають складчастій області на заході.
Патагонське плоскогір'я — розташоване на півдні материка, на платформі, а не в прогині між щитами.
Приклад 2. Профіль поверхні: де шукати мідь?
Завдання: на профілі поверхні Південної Америки вздовж 20° пд. ш. із заходу на схід позначено ділянки: А — Анди, Б — рівнини Гран-Чако, В — Бразильське плоскогір'я, Г — шельф Атлантичного океану. На якій ділянці найімовірніші родовища міді?
Розв'язання:
Мідь — рудний мінерал, що утворюється в зонах субдукції, де магматичні процеси збагачують породи металами. В Андах (складчаста область альпійської складчастості) розташовані найбільші мідні родовища світу, зокрема в Чилі. Тому правильна ділянка — Анди.
Відповідь: Анди (ділянка А).
Чому інші варіанти неправильні:
Бразильське плоскогір'я (В) — це щит, де переважають залізні руди й боксити, а не мідь.
Гран-Чако (Б) — осадова рівнина на платформі, де можлива нафта й газ, але не мідь.
Шельф (Г) — осадовий чохол, де залягають нафта й газ, а не руди.
Приклад 3. Материк за описом
Завдання: визначте материк за описом: «повністю розташований у Південній півкулі, найпосушливіший серед заселених материків, має солоне озеро нижче рівня моря, ендемічні сумчасті ссавці».
Розв'язання:
Застосуймо алгоритм. Виписуємо унікальні ознаки: (1) повністю в Південній півкулі; (2) найпосушливіший серед заселених; (3) солоне озеро нижче рівня моря; (4) сумчасті ссавці. Ознака (4) разом із (1) вказує на Австралію: сумчасті опосуми є і в Америці, але материка цілком у Південній півкулі із сумчастими, крім Австралії, немає. Ознака (2) виключає Антарктиду (незаселена) і Південну Америку (найвологіша). Ознака (3) — озеро Ейр — теж австралійська особливість.
Відповідь: Австралія.
Чому інші варіанти неправильні:
Африка — найжаркіша, але лежить в обох півкулях, не має сумчастих.
Антарктида — у Південній півкулі, але вкрита льодом, незаселена, без сумчастих.
Південна Америка — найвологіша, а не найпосушливіша.
Приклад 4. «3 з 7»: Тихий океан
Завдання: оберіть три правильні твердження, що характеризують Тихий океан:
найбільша площа серед океанів
найбільша глибина (Маріанський жолоб)
найбільше островів
тепла течія Гольфстрім
найменша середня солоність
омиває береги Африки
шельф займає близько половини площі дна
Розв'язання:
Тихий океан — найбільший за площею (≈ половина Світового океану), найглибший (Маріанський жолоб ≈ 11 км), має найбільше островів (близько 25 000). Це три правильні твердження. Гольфстрім — течія Атлантичного океану. Найменша солоність — у Північного Льодовитого. Тихий океан не омиває Африку (її омивають Атлантичний та Індійський). Широкий шельф характерний для Північного Льодовитого, а не для Тихого.
Відповідь: найбільша площа, найбільша глибина (Маріанський жолоб), найбільше островів.
Розгляньмо найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях на материки й океани, і як їх уникнути.
Визначати копалини лише за правилом «щит — руди», ігноруючи осадові родовища руд, породи й легенду карти. Не всі руди залягають на щитах. Боксити — осадові руди, що утворюються в тропічному кліматі на платформах (Гвінея, Австралія). Завжди звіряйся з легендою карти.
Вважати всі гори материка молодими. Аппалачі, Урал, Капські гори, Великий Вододільний хребет — давні (герцинські або каледонські), зруйновані до невеликих висот. Не плутай їх з молодими Альпами, Гімалаями, Андами чи Кордильєрами.
Визначати материк за ознакою, спільною для кількох материків. Пустеля є в Африці (Сахара), Австралії (Велика Піщана), Азії (Гобі). Савани — в Африці, Південній Америці, Австралії. Екватор перетинає Африку, Південну Америку й Азію. Шукай унікальні ознаки, а не спільні.
Плутати найжаркіший (Африка) і найпосушливіший серед заселених (Австралія). За кількістю опадів Антарктида ще сухіша за Австралію, але вона незаселена. Запам'ятай: Африка — найжаркіша, Австралія — найпосушливіша серед заселених, Південна Америка — найвологіша.
Читати профіль не в тому напрямку й міняти місцями захід і схід. На профілі завжди є стрілка або підпис, що показує напрямок. Для Південної Америки: захід (Тихий океан) → Анди → низовини → плоскогір'я → схід (Атлантика). Якщо переплутати напрямок, відповідь буде неправильною.
Приписувати Тихому океану Гольфстрім чи серединний хребет посередині океану. Гольфстрім — течія Атлантичного океану. Серединно-Атлантичний хребет — в Атлантиці. Тихий океан має Куросіо та «вогняне кільце» вулканів.
Вважати Південний океан темою програми. У програмі НМТ з географії чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. Південного океану немає.
Розгляньмо, як саме тема «Материки та океани» представлена в демоваріанті НМТ 2026 та в програмі.
Демоваріант 2026
У демоваріанті 2026 року розділ «Географія материків і океанів» охоплює 3 завдання, які разом дають 3 бали. Це кластер завдань 6–8 з вибором однієї відповіді до карт Південної Америки:
Завдання 6 — до тектонічної карти.
Завдання 7 — до тектонічної й фізичної карт.
Завдання 8 — до карти й профілю поверхні.
Тема цих завдань — 2.2.3 (пов'язувати тектонічні структури, рельєф і корисні копалини за тематичними картами) із суміжною темою 1.4 «Літосфера та рельєф» (завдання 6 і 8).
Аналіз програми
У демоваріанті 2026 ставку зроблено на читання тематичних карт і профілів, а не на запам'ятовування номенклатури. Зв'язок тектоніки, рельєфу й корисних копалин — одне з найважчих умінь, яке перевіряють у темах 1.4, 2.2.x і 3.2.1.
Програма (тема 2.2.3) вимагає:
пов'язувати за тематичними картами тектонічні структури, рельєф і корисні копалини;
пояснювати широтну зональність і висотну поясність в Андах;
порівнювати кліматичні пояси й природні зони Африки, Австралії та Південної Америки.
Океани в програмі
Океани належать до теми 2.1. У програмі чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. Південного океану немає. У демоваріанті 2026 ця тема суміжна в завданні 1 (картосхема маршрутів, тема 1.1).
Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час підготовки до НМТ з теми материків і океанів.
Як за тектонічною картою здогадатися, де на материку гори, а де рівнини?
На тектонічній карті кольором показано вік і тип тектонічних структур. Давні платформи (докембрійські) позначені рожевим або червоним кольором — їм відповідають рівнини, плоскогір'я й плато. Області складчастості (альпійські, герцинські, каледонські) позначені зеленим, жовтим або коричневим — їм відповідають гори. Молоді (альпійські) складчасті області — це високі гори (Анди, Гімалаї, Альпи). Давні (герцинські, каледонські) — низькі й середньовисотні гори (Урал, Аппалачі). Запам'ятай правило: платформа → рівнини, складчастість → гори.
Чому мідь видобувають в Андах, а залізну руду — на Бразильському плоскогір'ї?
Мідь — кольоровий метал, її родовища утворюються в зонах субдукції, де океанічна плита занурюється під континентальну. У таких зонах магма збагачує породи міддю, оловом, сріблом. Анди — типова зона субдукції (плита Наска під Південноамериканську). Залізні руди — це метаморфічні або магматичні породи, що залягають у фундаменті давніх платформ, на щитах. Бразильський щит — один із найбільших у світі, тому там величезні родовища заліза (Каражас).
Як читати профіль поверхні материка?
Профіль — це графік, де по горизонталі відкладено відстань, а по вертикалі — висоту. Зверни увагу на напрямок: стрілка або підпис показує, де захід, а де схід. Для Південної Америки вздовж 20° пд. ш.: різкий підйом на заході — Анди (до 6000 м), потім зниження до рівнин Гран-Чако, далі помірне підвищення — Бразильське плоскогір'я (300–1000 м), і спуск до Атлантичного океану. Якщо профіль дають без підписів, зістав його з фізичною картою материка.
Чим найжаркіший материк відрізняється від найпосушливішого?
Найжаркіший материк — Африка. Тут зафіксовано найвищі середні температури, її перетинають екватор і обидва тропіки. Найпосушливіший серед заселених материків — Австралія. Вона отримує дуже мало опадів через панівні пасати й холодні течії. Важливо: за кількістю опадів Антарктида ще сухіша за Австралію, але вона незаселена. Тому уважно читай умову: «найпосушливіший серед заселених» — це Австралія, а за кількістю опадів загалом найсухіша Антарктида.
Чи треба вчити Південний океан для НМТ?
Ні. У програмі НМТ з географії чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Південний океан (навколо Антарктиди) не входить до програми. Якщо в завданні згадано «Південний океан» як правильний варіант — це дистрактор, його треба відкинути.
Платформа — рівнини й плоскогір'я, складчаста область — гори.
Щити — руди, осадові басейни — нафта й газ, частина складчастих гір — мідь і олово; це закономірності з винятками.
Південна Америка: щити на сході, Анди на заході, Амазонська низовина в прогині.
Материк за описом — за 2–3 унікальними ознаками.
Тихий — найбільший і найглибший, Північний Льодовитий — найменший і наймілкіший.
У програмі чотири океани.