Типові завдання НМТ: література 1940–1980-х років
~25 хв · 9 розділів · 13 тестових запитань
Розбираєш типові завдання НМТ з літератури 1940–1980-х років: роман у віршах «Маруся Чурай», «Зачарована Десна» Довженка, «Пісня про рушник» Малишка, «Модри Камень» Гончара, «Три зозулі з поклоном» Тютюнника, поезія шістдесятників і дисидентів. Учишся розпізнавати персонажів, жанри, образи й відрізняти схожі імена та твори.
Роман у віршах «Маруся Чурай» Ліна Костенко написала 1979 року. Це один із найважливіших творів програми НМТ з літератури 1940–1980-х років. Його історична основа — легенда про полтавську співачку XVII століття, доньку козака Гордія Чурая, страченого у Варшаві. Дія відбувається за часів Хмельниччини.
Сюжет і композиція
Твір починається зі сцени суду: Марусю судять за отруєння Гриця Бобренка. Дівчина не заперечує провини, але мовчить про причини. Далі через спогади й внутрішні монологи розкривається історія кохання Марусі до Гриця, його зрада (він обирає багату Галю Вишняківну) і трагічна розв'язка. Богдан Хмельницький надсилає універсал про помилування — його привозить вірний друг Іван Іскра. Маруся вирушає на прощу до Києва, розмовляє з мандрівним дяком, а згодом повертається. У фіналі Полтавський полк, а з ним і Іван Іскра, вирушає в похід, співаючи Марусиних пісень, зокрема рядків «Засвіт встали козаченьки».
Персонажі
Персонаж | Характеристика |
|---|---|
Маруся Чурай | Вірна, горда, обдарована співачка; отруює Гриця через зраду |
Гриць Бобренко | Слабкий, нерішучий; обирає багату Галю замість Марусі |
Іван Іскра | Вірний друг Марусі, привозить універсал про помилування |
Галя Вишняківна | Багата суперниця, за яку Гриць зраджує Марусю |
Бобренчиха | Мати Гриця, обвинувачує Марусю |
Гордій Чурай | Батько Марусі, страчений у Варшаві |
Мандрівний дяк | Філософ, наставник, веде з Марусею глибокі розмови |
Проблематика й жанр
Ключові проблеми твору: вірність і зрада, митець і суспільство, народ і влада, історична пам'ять. Жанр — історичний роман у віршах (ліро-епос), а не поема. Це важливо: на НМТ можуть запропонувати варіант «поема» як дистрактор.
Пастки, які варто знати
Іван Іскра — друг, а Гриць — зрадник. Не плутай їх!
Пісні Марусі Чурай — це народні пісні (фольклор), а роман Ліни Костенко — авторський твір XX століття.
Не плутай Марусю Чурай із Марусею Богуславкою (героїнею думи).
Цей розділ охоплює чотирьох авторів, чиї твори належать до літератури 1940–1980-х років. Довженко, Малишко й Гончар належать до старшого покоління, а не до шістдесятників. Запам'ятай: Григір Тютюнник (1931–1980), навпаки, — прозаїк-шістдесятник.
«Зачарована Десна» Олександра Довженка
Це автобіографічна кіноповість про дитинство Олександра Довженка в Сосниці на Чернігівщині. Жанр — кіноповість: твір написаний кіномовою, з кадровістю, монтажем, подвійним оповідачем (малий Сашко й дорослий автор). Головні персонажі: мати, батько, дід Семен, прабаба, малий Сашко. Ключові епізоди: город, косовиця, повінь, рибалка. Важливо: не плутай Довженка з Юрієм Яновським («Майстер корабля» — роман, а не кіноповість).
«Пісня про рушник» Андрія Малишка
Написана 1958 року, музику створив Платон Майборода. Пісня звучить у фільмі «Літа молодії». Головний образ — рушник як оберіг і символ дороги. Звертання «Рідна мати моя» — ключове. Жанр — пісня (народнопісенна лірика), а не послання, сонет чи балада. На НМТ можуть перевіряти жанрову належність.
«Модри Камень» Олеся Гончара
Новела 1946 року. Дія відбувається в словацькому містечку Модри Камень. Головний герой — солдат-розвідник, який зустрічає дівчину Терезу. Оповідь ведеться від першої особи, використано внутрішній монолог. Характерні риси: романтичний ліризм, психологізм. Жанр — новела.
«Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника
Психологічна новела. Головні персонажі: Марфа Яркова, Михайло, Софія. Важливу роль відіграють листи. Характерні риси: недомовленість, підтекст, психологізм. Назва твору — художня деталь (три зозулі — символ тривоги й розлуки).
Шістдесятництво — це покоління українських митців, яке сформувалося в добу хрущовської «відлиги» (після 1953 року). Його ядро становили поети, письменники, художники, які прагнули оновлення культури й повернення до національних джерел. До шістдесятників належать Василь Симоненко, Ліна Костенко, Іван Драч, Дмитро Павличко, Василь Стус та інші.
Історичний контекст
1960–1964 роки — діяльність Клубу творчої молоді в Києві, що став центром шістдесятництва. 1965 рік став переломним: почалися арешти. 4 вересня 1965 року на прем'єрі фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл і Василь Стус публічно протестували проти арештів української інтелігенції.
Василь Симоненко
Три ключові вірші Симоненка, які треба знати для НМТ:
«Задивляюсь у твої зіниці…» — громадянська лірика, звертання до України як до коханої людини.
«Ти знаєш, що ти — людина?» — філософська лірика про неповторність кожної людини; побудована на риторичних запитаннях.
«Лебеді материнства» — вірш-колискова, завершальні рядки: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».
Іван Драч — «Балада про соняшник»
Філософська балада-алегорія: соняшник — це поет, сонце — поезія. Твір належить до філософської лірики, жанр — балада.
Дмитро Павличко — «Два кольори»
Пісня (музика Олександра Білаша). Червоне — символ любові, чорне — символ журби. Рефрен, образ вишитої сорочки. Жанр — пісня.
Ліна Костенко — «Страшні слова, коли вони мовчать…»
Філософська лірика про слово й відповідальність митця. Ключова думка: справжнє слово має велику силу, а мовчання може бути страшнішим за слова.
Важливо: хто не шістдесятник
Василь Голобородько («Наша мова», верлібр) належить до Київської школи поезії, але не до шістдесятників. Довженко, Малишко, Гончар — старше покоління, їх не відносять до шістдесятників. А от Григір Тютюнник — прозаїк-шістдесятник.
Дисиденти — це інакодумці, які відкрито протистояли радянському режимові. Вони використовували самвидав, писали відкриті листи, брали участь у правозахисному русі. 1976 року постала Українська Гельсінська група. Важливо розуміти: не кожен шістдесятник став дисидентом, але кожен дисидент був інакодумцем.
Василь Стус (1938–1985)
Найяскравіший представник поезії опору. Його життєвий шлях — це історія незламності: арешти 1972 і 1980 років, табір у Кучино (Пермська область), загибель у карцері 1985 року. Збірка «Палімпсести» — вершина його творчості.
Вірш «Господи, гніву пречистого…»
Це вірш-молитва. Характерні ознаки: оксиморон «гніву пречистого» (поєднання несумісних понять — гнів і пречистість), інверсія (незвичний порядок слів). Належить до громадянської лірики з філософськими мотивами.
Маркери дисидентства в біографії
Коли в завданні НМТ подають біографічний уривок і питають про належність до дисидентів, звертай увагу на такі маркери:
Арешти (1972, 1980)
Табір (Кучино, Пермська область)
Протест проти русифікації
Самвидав (непідцензурне поширення творів)
Загибель у карцері
У демоваріанті НМТ-2026 завдання 21 перевіряло саме належність автора прозового уривка до дисидентства. Будь уважний: участь у Клубі творчої молоді — це маркер шістдесятництва, а не дисидентства.
У цьому розділі розберемо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють знання літератури 1940–1980-х років.
Приклад 1. Хто привіз Марусі Чурай універсал про помилування?
Завдання з вибором однієї відповіді (А–Д). Варіанти: Іван Іскра; Гриць Бобренко; Гордій Чурай; дяк; Бобренчиха.
Покроковий розв'язок. Згадай сюжет: Марусю засуджують за отруєння Гриця, але Богдан Хмельницький надсилає універсал про помилування. Хто його привозить? Іван Іскра — вірний друг Марусі, який супроводжує її впродовж усього твору. Гриць Бобренко — це той, кого Маруся отруїла, він помер на початку твору. Гордій Чурай — батько Марусі, страчений у Варшаві задовго до подій роману. Дяк — мандрівний філософ, який веде з Марусею розмови, але не привозить універсал. Бобренчиха — мати Гриця, обвинувачка Марусі.
Ключ: Іван Іскра. Типова помилка — обирати Гриця Бобренка, бо його ім'я часто згадується поряд з Марусею. Але Гриць — антипод Іскри: він зрадив Марусю, а Іскра залишився вірним другом.
Приклад 2. «Пісня про рушник» за жанром…
Завдання з вибором однієї відповіді (А–Д). Варіанти: пісня; послання; сонет; верлібр; балада.
Покроковий розв'язок. «Пісня про рушник» Андрія Малишка — це літературна пісня, написана для музичного виконання. Її поклав на музику Платон Майборода, вона звучить у фільмі «Літа молодії». Ознаки пісні: строфічна будова, мелодійність, звертання «Рідна мати моя» на початку пісні, народнопісенна образність (рушник як оберіг). Послання — це звернення до конкретної особи, сонет має чітку 14-рядкову форму, верлібр — вільний вірш без рими, балада має сюжетність і драматизм. Жодна з цих ознак не відповідає твору Малишка.
Ключ: пісня. На НМТ перевіряють саме жанрову належність — не сплутай із баладою чи посланням.
Приклад 3. Логічні пари «поет ↔ образ»
Завдання на встановлення відповідності (логічні пари). Ліві елементи (1–4): 1 Симоненко, 2 Драч, 3 Павличко, 4 Костенко. Праві елементи (А–Д): А лебеді материнства, Б соняшник і сонце, В червоне й чорне, Г страшні слова, що мовчать, Д гніву пречистого.
Покроковий розв'язок. 1 Симоненко → А лебеді материнства (вірш «Лебеді материнства»). 2 Драч → Б соняшник і сонце («Балада про соняшник» — алегорія: соняшник-поет, сонце-поезія). 3 Павличко → В червоне й чорне («Два кольори» — червоне любов, чорне журба). 4 Костенко → Г страшні слова, що мовчать («Страшні слова, коли вони мовчать…» — про силу слова й відповідальність митця). Зайвий елемент: Д гніву пречистого — це оксиморон із вірша Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…», а Стуса серед лівих елементів немає.
Ключ: 1А, 2Б, 3В, 4Г. Зайвий Д (Стус).
Приклад 4. Належність автора до дисидентів підтверджує…
Завдання з вибором однієї відповіді (А–Д). Варіанти: арешти 1972 і 1980 р., табори, Кучино; лише участь у Клубі творчої молоді; співпраця з ВАПЛІТЕ; еміграція до Праги; написання ранньої збірки «Зоряний інтеграл».
Покроковий розв'язок. Дисидент — це інакодумець, який відкрито протистояв режимові й зазнавав переслідувань. Арешти 1972 і 1980 років, табір у Кучино — прямі маркери дисидентства Василя Стуса. Участь у Клубі творчої молоді — ознака шістдесятництва, а не дисидентства. ВАПЛІТЕ — літературна організація 1920-х років (не стосується Стуса). Еміграція до Праги — не про Стуса (він не емігрував). «Зоряний інтеграл» — рання збірка Стуса, яку за життя поета так і не видали; сам факт її написання не є маркером дисидентства.
Ключ: перший варіант (арешти 1972 і 1980 р., табори, Кучино).
Нижче перелічено найпоширеніші помилки, яких припускаються учасники НМТ під час роботи з літературою 1940–1980-х років. Кожен пункт містить опис помилки та правильний підхід.
Плутати Івана Іскру з Грицем Бобренком. Правильно: Іван Іскра — вірний друг Марусі, який привозить універсал про помилування. Гриць Бобренко — зрадник, який обирає багату Галю Вишняківну.
Плутати Марусю Чурай із Марусею Богуславкою. Правильно: Маруся Чурай — героїня роману Ліни Костенко, полтавська співачка XVII ст. Маруся Богуславка — героїня народної думи, бранка турецької неволі.
Плутати народні пісні Марусі Чурай (фольклор) із романом Ліни Костенко «Маруся Чурай» (авторський твір 1979 року). Правильно: пісні «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю» — народні, а роман Костенко — літературний твір.
Плутати Олександра Довженка з Юрієм Яновським. Правильно: Довженко написав кіноповість «Зачарована Десна», Яновський — роман «Майстер корабля». Не плутай жанри й авторів.
Відносити Довженка, Малишка, Гончара до шістдесятників. Правильно: вони належать до старшого покоління, а шістдесятники — це Симоненко, Костенко, Драч, Павличко, Стус, а серед прозаїків — Григір Тютюнник.
Плутати вірші Симоненка: «Ти знаєш, що ти — людина?» (філософська лірика, риторичні запитання) і «Задивляюсь у твої зіниці…» (громадянська лірика, звертання до України). Правильно: визначай тематику за звертаннями й ключовими образами.
Вважати кожного шістдесятника дисидентом. Правильно: не всі шістдесятники стали дисидентами. Дисидент — той, хто відкрито протистояв режимові й зазнавав переслідувань (арешти, табори). Стус був і шістдесятником, і дисидентом; Симоненко — шістдесятник, але не дисидент.
У демоваріанті НМТ-2026 розділ 4 програми («Література XX ст.») дав приблизно 19,5 бала з 45 можливих. Твори 1940–1980-х років (рядки 4.16–4.25) — лише частина цього розділу, але вагома, тому варто приділити їм особливу увагу.
Формат завдань
На НМТ використовують дві форми завдань:
Вибір однієї відповіді з п'яти (А–Д) — 0 або 1 бал. Це найпоширеніший тип.
Логічні пари (1–4 → А–Д) — від 0 до 4 балів (по 1 балу за кожну правильну пару).
Довідкових матеріалів під час тестування немає. Усі дати, імена, назви творів, жанри, образи треба пам'ятати.
Приклади з демоваріанта 2026 року
У демоваріанті НМТ-2026 завдання з літератури 1940–1980-х років були представлені так:
Завдання 12 — ідея твору (тема 4.25 за програмою).
Завдання 16 — належність автора вірша до шістдесятництва (тема 4.18).
Завдання 21 — належність автора прозового уривка до дисидентства (тема 4.22).
Формат НМТ-2027
Формат НМТ-2027 варто звірити з офіційною характеристикою сертифікаційної роботи, яку УЦОЯО затверджує окремим наказом (для 2026 року — у січні). Структура може незначно змінюватися, але перелік творів і типи завдань залишаються стабільними.
Чим Іван Іскра відрізняється від Гриця Бобренка?
Іван Іскра — вірний друг Марусі Чурай, який привозить їй універсал про помилування від Богдана Хмельницького. Він уособлює вірність, лицарство, безкорисливу дружбу. Гриць Бобренко — колишній коханий Марусі, який зрадив її, обравши багату Галю Вишняківну. Він слабкий, нерішучий, не здатний протистояти матері (Бобренчисі) та суспільному тискові. Саме через зраду Гриця Маруся отруює його. На НМТ важливо не плутати цих двох персонажів: Іскра — позитивний герой, Гриць — антипод.
Чим шістдесятники відрізняються від дисидентів?
Шістдесятники — це покоління митців доби «відлиги» (після 1953 р.), які прагнули культурного оновлення, повернення до національних джерел, свободи творчості. Вони діяли в межах легальних культурних інституцій (Клуб творчої молоді, журнали, видавництва). Дисиденти — це інакодумці, які відкрито протистояли радянському режимові, зазнавали арештів, таборів, переслідувань. Не кожен шістдесятник став дисидентом. Наприклад, Симоненко був шістдесятником, але не дисидентом; Стус був і шістдесятником, і дисидентом. Маркери дисидентства: арешти, табори, самвидав, відкриті протести.
Чому «Зачарована Десна» — кіноповість?
Олександр Довженко був насамперед кінорежисером, тому його літературний твір має виразні кінематографічні риси: кадровість (епізоди ніби змонтовані з окремих кадрів), монтаж (швидка зміна сцен), подвійний оповідач (малий Сашко очима дитини й дорослий автор, який осмислює минуле). Жанр «кіноповість» поєднує ознаки повісті як літературного жанру та кіносценарію. Не плутай із романом «Майстер корабля» Юрія Яновського — це роман, а не кіноповість.
Як не сплутати три вірші Симоненка?
Запам'ятай ключові маркери кожного вірша. «Задивляюсь у твої зіниці…» — звертання до України («твої зіниці»), громадянська лірика. «Ти знаєш, що ти — людина?» — риторичні запитання, філософська лірика про неповторність людини. «Лебеді материнства» — вірш-колискова із завершальним рядком «Вибрати не можна тільки Батьківщину», образ лебедів як символу материнства й дому. На НМТ звертай увагу на перші рядки й ключові образи — вони одразу підкажуть, який це вірш.
«Маруся Чурай» — історичний роман у віршах Ліни Костенко (1979). Персонажі: Маруся (вірна, горда), Гриць (зрадник), Іван Іскра (вірний друг), Галя Вишняківна (суперниця). Жанр — роман у віршах, а не поема.
Довженко («Зачарована Десна» — кіноповість), Малишко («Пісня про рушник» — пісня), Гончар («Модри Камень» — новела), Тютюнник («Три зозулі з поклоном» — психологічна новела). Довженко, Малишко й Гончар — старше покоління; Тютюнник — прозаїк-шістдесятник.
Шістдесятники: Симоненко («Задивляюсь…», «Ти знаєш…», «Лебеді материнства»), Костенко («Страшні слова…»), Драч («Балада про соняшник»), Павличко («Два кольори»), Стус («Господи, гніву пречистого…»).
Дисидентство — відкрите протистояння режимові, арешти, табори, самвидав. Не кожен шістдесятник — дисидент. Василь Стус — поет опору, дисидент, загинув у таборі 1985 року.
Типові пастки: Іскра ↔ Гриць, Маруся Чурай ↔ Маруся Богуславка, Довженко ↔ Яновський, шістдесятники ↔ старше покоління, філософська ↔ громадянська лірика Симоненка.