Типізація країн за рівнем розвитку й місце України

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Засади економіки й світове господарство

Географія НМТ

«Велика сімка» (G-7): Неформальний клуб семи найбільших розвинених економік світу: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада. У зустрічах бере участь ЄС. Росію виключено 2014 року.
економічна система: Сукупність механізмів, за допомогою яких суспільство вирішує, що, як і для кого виробляти. Виділяють чотири типи: традиційна, командна, ринкова й змішана.
концепція «центр — периферія»: Модель світового господарства І. Валлерстайна, за якою країни поділяються на ядро (розвинені країни з технологіями й капіталом), напівпериферію (НІК і ключові країни) та периферію (сировинні й найменш розвинені країни).
країни з перехідною економікою: Держави, які переходять від командної (адміністративно-планової) системи до ринкової після 1989–1991 років. Приклади: Україна, країни СНД, Грузія. Постсоціалістичні члени ЄС уже належать до розвинених.
найменш розвинені країни: 44 країни за переліком ООН із дуже низьким доходом на особу (менше ніж 1 000 доларів США на рік), слабкими системами освіти й охорони здоров'я. Більшість в Африці на південь від Сахари: Чад, Нігер, Сомалі, Південний Судан.
нові індустріальні країни: Історична шкільна типологія країн, що здійснили стрибок від аграрної до індустріальної економіки в другій половині XX ст. Перша хвиля: Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Сянган (Гонконг). Друга хвиля: Малайзія, Таїланд, Індонезія, Філіппіни.
розвинені країни: Держави з високим ВВП на особу, високим ІЛР (понад 0,8), постіндустріальною структурою економіки та провідною роллю в міжнародному поділі праці. Приклади: США, Німеччина, Японія.