Травлення в ротовій порожнині і шлунку

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Організм людини

Біологія НМТ

амілаза: Амілаза — фермент слини, що розщеплює крохмаль до мальтози. Діє в нейтральному або слабколужному середовищі (pH 6,8–7,4) та інактивується в кислому середовищі шлунка.
емаль: Емаль — найтвердіша тканина організму людини, що вкриває коронку зуба. Вона захищає зуб від механічних і хімічних впливів.
зубна формула: Зубна формула — це схематичний запис кількості зубів кожного виду на половині щелепи. Для дорослої людини формула половини щелепи: 2 різці, 1 ікло, 2 малі кутні, 3 великі кутні (2–1–2–3), загалом 32 зуби.
мальтаза: Мальтаза — фермент слини, що розщеплює мальтозу (дисахарид) до двох молекул глюкози. Діє в нейтральному або слабколужному середовищі.
пепсин: Пепсин — головний фермент шлункового соку, що розщеплює білки до поліпептидів. Виділяється в неактивній формі (пепсиноген) і активується хлоридною кислотою. Діє в сильнокислому середовищі (pH 1,5–2).
перистальтика: Перистальтика — хвилеподібні скорочення гладеньких м'язів стінки травного каналу (стравоходу, шлунка, кишечника), що просувають харчову грудку або хімус у напрямку до анального отвору.
фістула: Фістула — операційно виведена назовні протока залози або отвір порожнистого органа. Метод фістули (уперше застосував В. О. Басов 1842 року), удосконалений І. П. Павловим, дає змогу збирати травні соки та вивчати їхній склад у хронічному експерименті.
шлунковий сік: Шлунковий сік — травний сік, що виробляється залозами шлунка (2–2,5 л на добу). Містить хлоридну кислоту (pH 1,5–2), пепсин, ліпазу та слиз. Забезпечує розщеплення білків і емульгованих жирів молока.