«Тіні забутих предків»: гуцульська міфологія й символіка

~20 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Модернізм початку XX ст.

Українська література НМТ

арідник: У гуцульській демонології — ватажок злих сил, наймогутніший темний дух. У повісті «Тіні забутих предків» спузар Микола розповідає легенду: арідник усе, що надумає, робить, а бог мусить у нього «вимудровувати»; саме арідник вигадав ватру.
ватра: Вогонь на полонині, який спузар пильнує, щоб не згас через усе літо. У повісті «Тіні забутих предків» ватра — символ життя, оберегу й неперервності роду; за легендою, її вигадав арідник.
двовір'я: Поєднання язичницьких і християнських вірувань та образів в одному творі або в культурі загалом. У «Слові про похід Ігорів» двовір'я виявляється через згадки язичницьких богів (Дажбог, Стрибог, Велес, Хорс, Троян) поряд із християнськими реаліями (церква Богородиці Пирогощої, «християни», «Амінь»).
нявка: У гуцульській демонології — лісова красуня, що заманює людей на загибель; ззаду в неї «кривава дірка», крізь яку видно серце й утробу. У повісті «Тіні забутих предків» нявка наприкінці в подобі Марічки веде Івана в гори.
трембіта: Гуцульський дерев'яний духовий інструмент завдовжки до 4 метрів, яким сповіщають про важливі події. У повісті «Тіні забутих предків» трембіта сповіщає кінець удалого дня на полонині та звіщає про смерть Івана.
чугайстир: У гуцульській демонології — добрий лісовий дух, «веселий», що боронить людей від нявок: ловить їх і роздирає. У повісті «Тіні забутих предків» Іван танцює з чугайстиром і грає щезникову мелодію, щоб затримати його й дати нявці втекти.
щезник: У гуцульській демонології — лісовий дух-чорт, що грає на флоярі. У повісті «Тіні забутих предків» малий Іван бачить щезника на камені, чує його мелодію «Нема моїх кіз… Є мої кози…» і запам'ятовує її на все життя.