Стилі мовлення та їх розпізнавання

Стиль мовлення — це різновид літературної мови, який обслуговує певну сферу спілкування, має свою мету (функцію) і добирає для неї типові слова, форми й конструкції. Програма НМТ називає п’ять стилів: розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Конфесійного й епістолярного стилів у програмі немає, тому на тесті вони не з’являться.

Кожен стиль можна описати через кілька параметрів:

• сфера вживання — де використовують цей стиль (побут, наука й освіта, державне управління й право, суспільне життя й медіа, художня література);

• мета — для чого ним послуговуються;

• адресат — кому призначено текст;

• переважна форма — усна чи писемна;

• жанри — типові різновиди текстів;

• мовні засоби — лексика, морфологія, синтаксис.

Розмовному стилю традиційно протиставляють книжні — науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Книжні стилі переважно писемні, підготовлені й суворо нормовані, тоді як розмовний — усний, спонтанний і невимушений. Художній стиль стоїть окремо: він може вбирати засоби всіх інших стилів, тому в деяких підручниках його теж зараховують до книжних, але для НМТ важливо пам’ятати, що художній стиль має власну естетичну функцію.

Запам’ятай цю таблицю: саме функція (мета) — перший і найважливіший орієнтир, коли визначаєш стиль незнайомого тексту.

Розмовний стиль обслуговує побутову сферу — невимушене спілкування з рідними, друзями, знайомими. Його основна мета — обмін думками, враженнями й почуттями. Переважна форма — усний діалог, але є й писемні жанри: приватний лист, записка, повідомлення в месенджері.

Лексика

Розмовний стиль послуговується розмовними й емоційно забарвленими словами: балакати, здоровенний, мамуся, халепа. Часті пестливі форми (донечка, сонечко), фразеологізми (як кіт наплакав, на всі заставки), частки й вигуки (ну, ж, от, ага, ой).

Синтаксис

Для синтаксису розмовного стилю характерні неповні речення: «— Куди йдеш? — До бабусі.» Активно вживають звертання, питальні й окличні речення, повтори, вставні слова (мабуть, бач). Порядок слів вільний. Велику роль відіграють інтонація, міміка й жести — вони можуть змінювати значення висловлювання.

Жанри

Типові жанри: бесіда, телефонна розмова, суперечка, побутова розповідь, приватний лист. Важливо пам’ятати: розмовний стиль допускає невимушені конструкції, але лишається літературним. Суржик і лайка — поза нормою, а не ознаки стилю.

Художній стиль обслуговує сферу художньої літератури — прози, поезії, драми. Його основна мета — естетичний вплив на читача через художні образи, передача авторського світобачення й почуттів.

Образні засоби

Для художнього стилю характерні різноманітні образні засоби:

• епітети — срібна роса, сиве небо;

• метафори — горить калина, сонце сміється;

• порівняння — небо, наче море;

• уособлення — верби шепочуть, вітер плаче;

• гіпербола — сто років не бачились.

Крім того, художній стиль використовує емоційність, ритм, звукопис, а у віршах — риму. Однак не кожен художній текст містить усі ці засоби: наприклад, реалістичне оповідання може мати мінімальну кількість тропів, але все одно належати до художнього стилю завдяки естетичній функції.

Вбирання елементів інших стилів

Художній стиль може вбирати елементи всіх стилів: діалектизми, розмовні слова, архаїзми, терміни чи ділові формули — усе це слугує для характеристики персонажа або відтворення доби. Тому текст із діалогом персонажів і авторськими словами лишається художнім, а не стає розмовним. Наприклад, репліка персонажа «Слухай, махнімо на річку!» в оповіданні — це художній стиль, а не розмовний, бо вона підпорядкована загальній естетичній меті твору.

Жанри

Типові жанри: оповідання, новела, повість, роман, вірш, поема, байка, п’єса. Визначальна ознака — художнє осмислення світу й образність. Матеріалом можуть бути як вигадані, так і реальні події.

Щоб упевнено визначити стиль незнайомого тексту, послідовно перевір чотири параметри. Цей алгоритм допоможе не помилитися навіть у складних випадках.

Крок 1 — Сфера

Подумай, де міг з’явитися цей текст: у побутовій розмові, у підручнику, в офіційному документі, у газеті чи на новинному сайті, у художній книжці. Сфера вживання одразу відкидає кілька стилів.

Крок 2 — Мета

Визнач, для чого написано текст: поспілкуватися, пояснити, приписати, переконати чи змалювати образ. Саме мета — найнадійніший показник стилю.

Крок 3 — Лексика

Подивися на добір слів:

• розмовні слова, вигуки, частки → розмовний стиль;

• терміни, абстрактна лексика → науковий стиль;

• канцелярські формули, стандартні звороти → офіційно-діловий стиль;

• суспільно-політична й оцінна лексика → публіцистичний стиль;

• образні засоби (епітети, метафори, порівняння) → художній стиль.

Крок 4 — Синтаксис

Оціни, які речення переважають:

• неповні речення, звертання, вигуки → розмовний стиль;

• складні логічні речення з підрядністю → науковий стиль;

• стандартні конструкції, прямі накази → офіційно-діловий стиль;

• риторичні запитання, заклики, звернення до читача → публіцистичний стиль;

• образні порівняння, інверсія, ритмічність → художній стиль.

Короткі маркери книжних стилів

Для швидкого розпізнавання книжних стилів запам’ятай ці підказки:

• науковий — терміни, визначення «X — це…», «встановлено», «доведено»;

• офіційно-діловий — «прошу надати», «наказую», «згідно з», дата й підпис;

• публіцистичний — актуальна суспільна тема, оцінка, звернення до читача (детальніше — у юніті про книжні стилі).

Складні випадки

Зверни увагу на три ситуації, у яких найчастіше помиляються:

• діалог персонажів у повісті — це художній, а не розмовний стиль, бо він підпорядкований естетичній меті твору;

• метафора в газетній статті не робить її художньою, якщо провідна мета — вплинути на суспільну думку;

• текст про природу може бути науковим, художнім чи публіцистичним — стиль визначаємо за провідною метою, а не за темою чи одним словом.

Приклад 1. Логічні пари (1–4 → А–Д)

Установи відповідність між фрагментом і стилем мовлення.

Фрагменти:

1. 1. «Слухай, махнімо завтра на річку, га?»

2. 2. «Фотосинтез — це процес утворення органічних речовин із вуглекислого газу й води за участі сонячного світла.»

3. 3. «Прошу надати мені щорічну відпустку з 1 до 14 липня.»

4. 4. «Над сонним ставом зітхали верби, розплітаючи зелені коси.»

Стилі:

А — розмовний; Б — науковий; В — офіційно-діловий; Г — публіцистичний; Д — художній.

Розв’язання:

Фрагмент 1 містить розмовне спонукання («слухай», «махнімо») і частку «га» — це ознаки розмовного стилю. Фрагмент 2 — це визначення терміна з підручника, у ньому є терміни («фотосинтез», «органічні речовини», «вуглекислий газ») і конструкція «X — це…» — науковий стиль. Фрагмент 3 — стандартна заява з формулою «Прошу надати…», датами — офіційно-діловий стиль. Фрагмент 4 має уособлення («зітхали верби»), епітет («сонним ставом»), метафору («розплітаючи зелені коси») — художній стиль.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Д. Стиль Г (публіцистичний) — зайвий.

Приклад 2. Художньому стилю належить фрагмент

Прочитай фрагменти й обери той, що належить до художнього стилю.

А. «— Привіт! Як справи? — Та нормально, от тільки залік здав ледь-ледь.»

Б. «Учора в місті відбувся благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України. Небайдужі громадяни зібрали понад двісті тисяч гривень.»

В. «Листопад — це природний процес скидання листя деревами перед настанням зимового періоду спокою.»

Г. «Осінь тихо ступала садом, устеляючи стежки золотом.»

*Д. *«Шановні учні! Запрошуємо вас узяти участь у шкільному конкурсі читців, який відбудеться 25 жовтня.»

Розв’язання:

Фрагмент А — розмовний діалог з емоційними словами («нормально», «ледь-ледь»). Фрагмент Б — публіцистична замітка з оцінкою («небайдужі громадяни») і суспільною темою. Фрагмент В — науково-популярне пояснення листопаду з термінами («скидання листя», «період спокою»). Фрагмент Д — шкільне оголошення зі стандартною формулою «Запрошуємо вас узяти участь». Фрагмент Г містить уособлення («осінь ступала»), метафору («устеляючи золотом») і створює художній образ — це художній стиль.

Відповідь: Г.

Приклад 3. Уривок з оповідання з діалогом

Визнач стиль поданого тексту.

«— Бабусю, а чому небо синє? — запитав Андрійко, сідаючи на ослінчик. Бабуся всміхнулась, і її очі засяяли, мов дві зорі. — Он як сонце грає з хмарами, онучку, — мовила вона тихо. Андрійко замислено дивився в блакитну далечінь, де танули обрії дитинства.»

Варіанти: А — розмовний; Б — науковий; В — офіційно-діловий; Г — публіцистичний; Д — художній.

Розв’язання:

У тексті є діалог персонажів, але він вставлений в авторську розповідь. Авторські слова містять образні засоби: порівняння («очі засяяли, мов дві зорі»), метафору («сонце грає з хмарами»), епітети («блакитна далечінь»). Уся сцена підпорядкована естетичній меті — створити образ дитинства, передати тепло стосунків. Тому це художній стиль, а не розмовний.

Відповідь: Д — художній.

Пастка: Через репліки персонажів («Бабусю, а чому небо синє?») можна помилково обрати розмовний стиль. Але контекст має виразно задавати художню функцію, а не бути нейтральним записом розмови.

Приклад 4. Основна мета публіцистичного стилю

Обери правильне твердження.

Основна мета публіцистичного стилю —

А — невимушений обмін думками в побутовому спілкуванні.

Б — пояснення наукових знань і доведення теорій.

В — регулювання офіційних стосунків і фіксація фактів.

Г — вплинути на суспільну думку щодо актуальної проблеми.

Д — естетичний вплив на читача через художні образи.

Розв’язання:

Кожен варіант називає функцію одного з п’яти стилів. А — розмовний, Б — науковий, В — офіційно-діловий, Д — художній. Правильна відповідь — Г, бо публіцистичний стиль поєднує інформування з впливом на суспільну думку.

Відповідь: Г.

• Визначають стиль за одним словом. Розмовне слово в репліці персонажа ще не робить текст розмовним — визначальним є загальна мета тексту. Якщо репліка вставлена в художній твір, увесь текст належить до художнього стилю.

• Плутають художній і публіцистичний стилі. Образні засоби трапляються і в газетних статтях, але якщо провідна мета — вплинути на суспільну думку щодо актуальної проблеми, то це публіцистичний стиль, а не художній.

• Плутають науковий і офіційно-діловий стилі. Обидва стилі беземоційні й суворі, але різняться метою: терміни й пояснення — науковий, формули й приписи — офіційно-діловий.

• Визначають стиль за темою, а не за метою. Про ліс можна написати і наукову статтю, і вірш, і заклик до громади. Стиль визначаємо за провідною метою, а не за темою.

• Вважають розмовний стиль «неправильним» мовленням. Розмовний стиль — літературний і нормований, хоча й невимушений. Суржик і лайка — це порушення норми, а не ознаки стилю.

• Шукають у варіантах стилі, яких програма НМТ не називає. Конфесійний та епістолярний стилі не входять до програми НМТ. На тесті будуть лише п’ять стилів: розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний.

У демоваріанті НМТ-2026 завдань на стилі мовлення немає: розділ 6 «Стилістика» — 0 із 30 завдань. УЦОЯО пояснює, що розділам «Стилістика» та «Розвиток мовлення» приділено «дещо менше уваги» через комп’ютерний формат тесту.

Однак програма НМТ (розділ 6) називає п’ять стилів — розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний — та їхні основні ознаки й функції і вимагає «розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них». Крім того, розділ 7 програми вимагає «аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів». Отже, знання стилів може знадобитися як у прямих завданнях на стилістику, так і в завданнях на аналіз тексту.

Офіційні форми тесту, у яких можна перевірити стиль:

• вибір однієї відповіді (у демо 2026 завдання 1–10 мають 4 варіанти А–Г, 11–25 — 5 варіантів А–Д; 0 або 1 бал);

• «логічні пари» (1–4 → А–Д, 1 бал за пару, до 4 балів).

Стратегія виконання — сфера → мета → лексика → синтаксис. На 30 завдань з української мови відведено орієнтовно 60 хвилин, тому на кожне завдання маєш приблизно 2 хвилини. Якщо сумніваєшся, спочатку визнач сферу й мету — це зазвичай достатньо, щоб обрати правильний варіант.

• П’ять стилів за програмою НМТ: розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний.

• Кожен стиль — це сфера вживання, мета й типові мовні засоби.

• Розмовний — невимушене спілкування, емоційність, неповні речення, звертання, частки й вигуки.

• Художній — образність і естетична функція; він може вбирати засоби всіх стилів.

• Алгоритм розпізнавання: сфера → мета → лексика → синтаксис.

• Стиль визначаємо за провідною метою, а не за темою чи окремим словом.