Сполучник: види і правопис

~15 хв · 8 розділів · 12 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Орфографія

Українська мова НМТ

парний сполучник: Сполучник, що складається з двох частин, як-от не тільки..., а й; не лише..., але й; як..., так і; хоч..., але. Кома ставиться перед другою частиною такого сполучника.
підрядний сполучник: Сполучник, який приєднує залежну частину складнопідрядного речення до головної. Наприклад: що, щоб, бо, якщо, коли, хоч, тому що, мов, наче.
повторюваний сполучник: Сполучник, який повторюється перед кожним (або майже кожним) однорідним членом речення: і...і, ні...ні, або...або, то...то, чи...чи, не то...не то. При повторюваних сполучниках кома ставиться перед другим і наступними.
складений сполучник: Сполучник, що складається з кількох слів і пишеться окремо. Наприклад: тому що, через те що, для того щоб, так що, після того як, дарма що.
співзвучні слова: Слова, які звучать однаково або подібно, але пишуться по-різному й належать до різних частин мови. Наприклад: зате (сполучник) — за те (займенник з прийменником), щоб (сполучник) — що б (займенник з часткою).
сполучник: Службова частина мови, яка з'єднує однорідні члени речення або частини складного речення. Сполучник незмінний і не є членом речення.
сурядний сполучник: Сполучник, який з'єднує рівноправні одиниці: однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Поділяються на єднальні (і, та, ні... ні), протиставні (а, але, проте, зате) та розділові (або, чи, то... то).