Соціально-економічне життя XIV – першої половини XVI ст.

~15 хв · 9 розділів · 12 тестових запитань

Давня й середньовічна історія України

Історія України НМТ

війт: Очільник лави (кримінального суду) в магістраті міста з магдебурзьким правом; призначався королем або власником міста.
магдебурзьке право: Система міського самоврядування за зразком німецького міста Магдебург, яка звільняла місто з-під влади феодала (воєводи, старости) й передавала управління виборному магістратові. Першим українським містом, що отримало магдебурзьке право, був Сянок (1339 р.); Львів — 1356 р., Київ — наприкінці XV ст. (1494–1497 рр.).
магістрат: 1) У містах із магдебурзьким правом (з XIV ст.) — орган міського самоврядування, що складався з ради (управління й цивільний суд, на чолі з бургомістром) і лави (кримінальний суд, на чолі з війтом). 2) В античних містах-державах (полісах), зокрема Північного Причорномор'я, — виборна посадова особа з адміністративними, судовими або військовими функціями, що звітувала перед народними зборами.
панщина: Безоплатна примусова праця селянина на господарстві пана (фільварку); одна з форм феодальних повинностей, що зростала в XIV–XVI ст.
фільварок: Панське господарство, що виробляло зерно на продаж (здебільшого на експорт через Гданськ) силами кріпаків. Поширювався в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському з кінця XV ст., а в Речі Посполитій — у XVI–XVII ст.
цех: Об'єднання ремісників однієї або кількох споріднених спеціальностей зі статутом, яке контролювало якість виробів, ціни й кількість майстрів; очолював цехмістр.
шляхта: Привілейований військовий стан у Великому князівстві Литовському й Польському королівстві, представники якого володіли землею за умови військової служби, мали особисту недоторканність і станові права (участь у сеймах і сеймиках).
шляхтич: Представник шляхетського стану — привілейованого військового стану, що володів землею за військову службу, мав особисту недоторканність і право станового суду.