Слуховий і вестибулярний аналізатори

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Організм людини

Біологія НМТ

вестибулярний апарат: Орган рівноваги у внутрішньому вусі, що складається з присінка (два мішечки з отолітами — сприймають положення голови) і трьох півколових каналів (сприймають обертання тіла).
внутрішнє вухо: Система заповнених рідиною каналів (лабіринт) у скроневій кістці, що включає завитку (орган слуху), присінок і три півколові канали (органи рівноваги).
завитка: Спіральний канал (близько 2,5 обертів) у внутрішньому вусі, у якому міститься спіральний (кортіїв) орган із волосковими клітинами-рецепторами, що перетворюють звукові коливання на нервові імпульси.
зовнішнє вухо: Відділ вуха, що складається з вушної раковини (еластичний хрящ, укритий шкірою) та зовнішнього слухового ходу; вловлює звукові хвилі й проводить їх до барабанної перетинки.
отоліти: Кристалики карбонату кальцію (CaCO₃), вмуровані в драглисту мембрану над волосковими клітинами мішечків присінка; зміщуються під час нахилу голови, відхиляючи волоски рецепторів.
середнє вухо: Заповнена повітрям барабанна порожнина у скроневій кістці, де містяться три слухові кісточки (молоточок, коваделко, стремінце) і слухова труба, яка сполучає вухо з носоглоткою.
слухова труба: Канал (євстахієва труба), що сполучає середнє вухо з носоглоткою; вирівнює тиск повітря по обидва боки барабанної перетинки.
слухові кісточки: Три найменші кістки тіла (молоточок, коваделко, стремінце), розташовані в середньому вусі; вони послідовно передають коливання від барабанної перетинки до овального вікна завитки й підсилюють звуковий тиск.