Словосполучення і речення: сурядний і підрядний зв’язок

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Синтаксис

Українська мова НМТ

головне слово: Головне слово — слово в словосполученні, від якого ставимо питання до залежного слова: читати (що?) книжку — головне слово «читати». Головним може бути слово будь-якої повнозначної частини мови. У складній назві головне слово — те, від якого граматично залежать інші; за його родом визначають рід абревіатури (Організація Об'єднаних Націй → ООН, жіночий рід).
залежне слово: Слово в словосполученні, яке залежить від головного й відповідає на питання, поставлене від головного слова. Залежне слово уточнює, конкретизує або доповнює значення головного (наприклад: у словосполученні «читати книжку» залежне слово — книжку, бо читати (що?) книжку).
підрядний зв'язок: Граматичний зв'язок між нерівноправними компонентами, де один (головний) підпорядковує собі інший (залежний). У словосполученні підрядний зв'язок виявляється через питання від головного слова до залежного. У складному реченні підрядний зв'язок поєднує головну частину з підрядною за допомогою підрядних сполучників (що, щоб, бо, коли) або сполучних слів (який, де, куди).
словосполучення: Поєднання двох або більше повнозначних слів, пов'язаних за змістом і граматично підрядним зв'язком. Словосполучення лише називає предмет, дію чи ознаку, але не має граматичної основи й інтонації завершеності (наприклад: весняний дощ, читати книжку, дуже швидко).
сурядний зв'язок: Граматичний зв'язок між рівноправними словами або частинами речення, які не залежать одна від одної. Засоби сурядного зв'язку — інтонація переліку й сурядні сполучники (і, а, але, та, або, чи). Сурядний зв'язок утворює однорідні члени речення або частини складносурядного речення.