Східнослов’янські племінні союзи і назва «Русь»

~15 хв · 8 розділів · 8 тестових запитань

Давня й середньовічна історія України

Історія України НМТ

антинорманська теорія: Погляд, за яким Русь постала внаслідок внутрішнього розвитку східних слов’ян, а назву виводять з місцевих назв, зокрема річки Рось у землі полян. Норманістів критикував уже М. Ломоносов; на місцевому корінні держави наголошував М. Грушевський.
Києвичі: Умовна назва династії нащадків легендарного Кия, які правили полянами до кінця IX ст. Частина істориків вважає останнім відомим її представником Аскольда, убитого Олегом 882 р.
норманська теорія: Погляд, за яким державу Русь і саму назву «Русь» принесли варяги-скандинави. Сформульована в XVIII ст. німецькими вченими Петербурзької академії наук Г. Байєром і Г. Міллером на основі оповіді літопису про «покликання варягів».
племінний союз: Об’єднання споріднених племен зі спільною територією, головним укріпленим містом, князем, дружиною й вічем. У східних слов’ян племінні союзи склалися до VIII–IX ст. і стали основою для утворення Київської держави.
Русь: Назва держави східних слов’ян з центром у Києві, її правлячої верстви й населення. Найдавніша точно датована згадка про русів — Бертинські аннали 839 р.; походження назви пояснюють норманська й антинорманська теорії.
Руська земля: У літописах XI–XII ст. у вузькому значенні — середнє Подніпров’я (Київщина, Чернігівщина, Переяславщина), ядро держави; у широкому — усі землі під владою київських князів.