Перейти до основного вмісту
Каталог

Розстріляне відродження: літературна доба 1920–1930-х

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Література 1920–1930-х років
Українська література НМТ
«Гарт»
Українська література
Спілка пролетарських письменників (1923–1925, Харків), засновник Василь Еллан-Блакитний. До неї входили Микола Хвильовий, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Майк Йогансен.
«Плуг»
Українська література
Спілка селянських письменників (1922–1932, Харків), керівник Сергій Пилипенко. Гасло «масовізму»: література для широких селянських мас і залучення до неї якомога більшої кількості початківців.
ВАПЛІТЕ
Українська література
«Вільна академія пролетарської літератури» — літературне угруповання, що діяло в Харкові з кінця 1925 р. до 28 січня 1928 р. Ідейний лідер — Микола Хвильовий, президенти — Михайло Яловий, з листопада 1926 р. Микола Куліш. Орієнтувалася на високу майстерність і європейську культуру. Під тиском влади саморозпустилася.
літературна дискусія 1925–1928 рр.
Українська література
Дискусія про шляхи розвитку української літератури, спричинена статтею Григорія Яковенка (квітень 1925 р.) і відповіддю Миколи Хвильового. Головне питання: «масовізм» («Плуг») чи висока художня культура, орієнтована на Європу (Хвильовий, ВАПЛІТЕ, неокласики). Гасла Хвильового: «Геть від Москви!», «психологічна Європа», «азіатський ренесанс».
масовізм
Українська література
Гасло спілки селянських письменників «Плуг»: література має бути масовою, простою, доступною для селян і робітників, а до творчості треба залучати якомога більше початківців. Протиставлялося високій майстерності ВАПЛІТЕ й неокласиків.
розстріляне відродження
Українська література
Покоління українських письменників і митців 1920-х – початку 1930-х рр. у Радянській Україні (УСРР, Наддніпрянщина), яке пережило бурхливий розквіт і було знищене сталінським терором: розстріляне, ув'язнене в таборах, доведене до самогубства або змушене замовкнути. Назву закріпила антологія Юрія Лавріненка (Париж, 1959).
Сандармох
Українська література
Урочище в Карелії біля Медвеж'єгорська, де 27 жовтня – 4 листопада 1937 р. розстріляли 1111 в'язнів першого соловецького етапу. 3 листопада 1937 р. серед них — Микола Куліш, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Яловий. Місце розстрілу віднайшли 1997 р.