Розряди й відмінювання займенників

~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Морфологія і граматична норма

Українська мова НМТ

відносний займенник: Займенник, що приєднує підрядну частину складного речення й сам є її членом (підметом, додатком тощо). Ті самі слова, що й питальні (хто, що, який, чий, котрий, скільки), але вживані не для запитання, а для зв'язку частин речення.
займенник: Частина мови, яка вказує на предмет, ознаку або кількість, але не називає їх (я, він, цей, чий, скільки). Займенники співвідносяться з іменником, прикметником або числівником і мають їхні граматичні ознаки.
зворотний займенник: Займенник себе, що вказує на того, хто виконує дію. Не має називного відмінка, роду й числа. У непрямих відмінках має форми: себе (Р. і З. в.), собі (Д. в.), собою (Ор. в.), (на) собі (М. в.).
особовий займенник: Займенник, що вказує на особу або предмет мовлення: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Особові займенники мають форми особи, числа, відмінка, а в однині — роду.
питальний займенник: Займенник, що служить для оформлення запитання в простому реченні: хто? що? який? чий? котрий? скільки? Питальні займенники вживають для отримання інформації про предмет, ознаку або кількість.
присвійний займенник: Займенник, що вказує на належність предмета особі: мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їхній (їх). Відповідає на питання чий?