Радіоактивність: альфа-, бета- і гамма-випромінювання

~20 хв · 8 розділів · 10 тестових запитань

Квантова фізика. Елементи теорії відносності

Фізика НМТ

альфа-випромінювання: Потік ядер гелію ⁴₂He, кожна альфа-частинка складається з двох протонів і двох нейтронів, має заряд +2e та відносну атомну масу 4. Має найбільшу йонізувальну здатність, але найменшу проникну здатність — зупиняється аркушем паперу або шаром повітря 3-5 см.
бета-випромінювання: Потік швидких електронів (β⁻-частинок), які мають заряд -e та дуже малу масу (у 1836 разів меншу за масу протона). Швидкість β-частинок може наближатися до швидкості світла. Проникна здатність більша, ніж в альфа-випромінювання: зупиняється алюмінієм завтовшки 2-5 мм.
гамма-випромінювання: Електромагнітне випромінювання з найменшою довжиною хвилі (менше ніж 0,01 нм) і найвищою частотою. Випромінюється атомними ядрами під час радіоактивних розпадів і ядерних реакцій. Має найбільшу проникну здатність, але найменшу йонізувальну здатність серед α-, β- і γ-випромінювання.
йонізувальна здатність: Здатність випромінювання йонізувати атоми речовини, тобто вибивати електрони з нейтральних атомів, утворюючи заряджені йони. Найбільша в альфа-частинок, найменша в гамма-променів. Пов'язана з проникною здатністю якісно: чим сильніше частинка йонізує, тим швидше втрачає енергію і тим менше проникає.
проникна здатність: Здатність випромінювання проходити крізь речовину без поглинання. Зростає від альфа- до гамма-випромінювання: альфа-частинки зупиняє аркуш паперу, бета-частинки — алюміній 2-5 мм, а гамма-промені потребують товстого шару свинцю або бетону. Чим більша проникна здатність, тим менша йонізувальна.
радіоактивність: Самочинне перетворення нестійких атомних ядер, під час якого вони випускають частинки (альфа або бета) або електромагнітне випромінювання (гамма). Відкрита Анрі Беккерелем у 1896 році. Не залежить від зовнішніх умов (температури, тиску, хімічного стану), оскільки пов'язана з процесами в ядрі, а не в електронній оболонці.