Природні зони: широтна зональність і висотна поясність

~20 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань

Земля та її оболонки

Географія НМТ

азональні природні комплекси: Природні утворення, які не підпорядковані широтній зональності, а залежать від інших чинників: висоти (висотні пояси), наявності води (оази, заплави, болота) або дії припливів (мангрові ліси).
висотна поясність: Закономірна зміна природних комплексів зі збільшенням висоти в горах, спричинена зниженням температури (приблизно на 6 °C на кожен кілометр) і зміною зволоження. Нижній пояс відповідає природній зоні біля підніжжя.
вологі екваторіальні ліси: Природна зона екваторіального поясу зі спекотним і вологим кліматом цілий рік, червоно-жовтими фералітними ґрунтами, багатоярусним вічнозеленим лісом з ліанами й епіфітами. Мають найбільше видове різноманіття на Землі. Інші назви: гілея, сельва.
природна зона: Великий природний комплекс, у межах якого панують спільні умови тепла й зволоження, однотипні ґрунти, рослинність і тваринний світ. Природні зони змінюються від екватора до полюсів залежно від співвідношення тепла й вологи.
савана: Природна зона субекваторіального поясу зі спекотним кліматом, чергуванням вологого й сухого сезонів, червоними ґрунтами, високими травами й поодинокими деревами (баобаби, акації). Характерна для Африки, Південної Америки (льянос, кампос) та Австралії.
секторність: Порушення широтної зональності в помірному поясі, коли природні зони змінюються не лише з півночі на південь, а й від узбереж до внутрішніх частин материка через зменшення кількості опадів.
тайга: Найбільша природна зона помірного поясу з холодною зимою, помірно теплим літом, надлишковим зволоженням, підзолистими ґрунтами й хвойними лісами (ялина, сосна, модрина, ялиця). Поширена в Євразії та Північній Америці.
широтна зональність: Закономірна зміна природних зон від екватора до полюсів, зумовлена нерівномірним надходженням сонячного тепла на різні широти та зміною співвідношення тепла й вологи.