Проблеми війни і миру, тероризму й подолання відсталості

Глобальні проблеми людства — це сукупність найгостріших проблем, які стосуються всього людства, загрожують його існуванню чи подальшому розвитку й можуть бути розв'язані лише спільними зусиллями всіх держав і світової громадськості. Їх не можна подолати в межах однієї країни — вони потребують глобальної координації.

Ознаки глобальних проблем

До основних ознак глобальних проблем належать:

• планетарний масштаб — проблема проявляється в усіх або більшості регіонів світу;

• гострота — загрожує існуванню людства або різко погіршує якість життя;

• взаємозв'язок — загострення однієї проблеми посилює інші;

• потреба невідкладних рішень — зволікання робить наслідки незворотними.

Причини виникнення глобальних проблем

Глобальні проблеми загострилися в другій половині XX століття. Головні причини:

• стрімке зростання населення (демографічний вибух) і масштабів виробництва;

• науково-технічна революція, яка різко збільшила споживання природних ресурсів;

• глобалізація й зростання взаємозалежності країн;

• нерівномірність розвитку багатої «Півночі» й бідної «Півдня»;

• гонка озброєнь і поява зброї масового знищення.

Першою глобальні загрози почала системно досліджувати неурядова організація Римський клуб, заснована 1968 року. Її доповідь «Межі зростання» (1972 р.) показала, що за збереження тогочасних тенденцій людство зіткнеться з виснаженням ресурсів і екологічною катастрофою.

Класифікація глобальних проблем

За поширеною в підручниках класифікацією глобальні проблеми поділяють на три групи:

Взаємозв'язок глобальних проблем

Глобальні проблеми тісно пов'язані між собою. Наприклад, війна Росії проти України спричинила продовольчу кризу (блокування портів і знищення врожаїв), енергетичну кризу (зростання цін на газ і нафту), хвилю біженців (мільйони людей залишили домівки) і величезну екологічну шкоду (забруднення ґрунтів, мінування територій). Бідність і безробіття живлять тероризм і збройні конфлікти. Демографічний вибух у країнах, що розвиваються, посилює продовольчу проблему, оскільки ресурсів не вистачає на зростаюче населення.

Роль міжнародних організацій

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — головна міжнародна організація, заснована 1945 року, об'єднує 193 держави. Рада Безпеки ООН має п'ять постійних членів (США, Велика Британія, Франція, Китай, Росія) з правом вето, яким Росія блокує рішення щодо власної агресії. Спеціалізовані установи, програми й фонди ООН:

• ЮНЕСКО — освіта, наука, культура;

• ФАО — продовольство й сільське господарство;

• ВООЗ — охорона здоров'я;

• ЮНЕП — довкілля;

• УВКБ ООН — допомога біженцям;

• Всесвітня продовольча програма — боротьба з голодом.

Важливу роль відіграють і громадські організації: Червоний Хрест (гуманітарна допомога), «Лікарі без кордонів» (медична допомога в зонах конфліктів), Greenpeace (екологічний захист).

Проблема війни і миру — одна з найгостріших глобальних проблем, адже вона загрожує самому існуванню людства через накопичену зброю масового знищення. Розгляньмо її ключові аспекти.

Ядерна зброя: хто нею володіє

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) був укладений 1968 року. Він визнає п'ять держав, які володіли ядерною зброєю до 1967 року: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай. Ці країни зобов'язалися не передавати ядерну зброю іншим державам, а інші держави — не розробляти її.

Поза ДНЯЗ ядерну зброю мають Індія, Пакистан і КНДР. КНДР вийшла з договору 2003 року й провела перше ядерне випробування 2006 року. Ізраїль офіційно не підтверджує наявність ядерної зброї, хоча, за оцінками експертів, вона в нього є. За даними Стокгольмського інституту дослідження миру (СІПРІ, 2025 р.), у світі налічується приблизно 12 000 ядерних боєголовок, з яких майже 90 % належать США й Росії.

Україна й ядерна зброя

Після розпаду СРСР у 1991 році Україна мала третій за розміром ядерний арсенал у світі. 5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум, за яким відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії й Росії. Росія порушила ці гарантії, розпочавши агресію проти України в 2014 році. Договір про заборону ядерної зброї (2017 р.) ядерні держави не підписали.

Конфліктонебезпечні регіони світу

Конфліктонебезпечні регіони — це території, де існує висока ймовірність збройних конфліктів або вони вже тривають. Основні з них:

• Близький Схід — ізраїльсько-палестинський конфлікт і війна в Газі (з жовтня 2023 р.), громадянська війна в Сирії (2011–2024 рр.), нестабільність у Ємені.

• Балкани — напруженість між Косовом і Сербією, складні відносини в Боснії і Герцеговині.

• Кавказ — Нагірний Карабах (повернутий Азербайджаном 2023 р.), окуповані Росією Абхазія й Цхінвальський регіон Грузії.

• Сахель — Малі, Буркіна-Фасо, Нігер: джихадистські угруповання й військові перевороти 2020–2023 рр.

• Корейський півострів — перемир'я 1953 року без мирного договору, ядерна програма КНДР.

• Судан — громадянська війна з 2023 року.

• Кашмір — територіальна суперечка між Індією й Пакистаном.

Російська війна проти України

Російська війна проти України триває з 2014 року, а повномасштабне вторгнення почалося 24 лютого 2022 року. Це найбільша війна в Європі після 1945 року. Її наслідки: загибель десятків тисяч людей, мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб, руйнування міст та енергетичної інфраструктури, мінування значної частини території України, загроза ядерної аварії на окупованій Запорізькій АЕС, світова продовольча криза через блокування українських портів.

Військові витрати й шляхи до миру

За даними СІПРІ, військові витрати світу в 2024 році сягнули рекордних 2,7 трлн доларів. Шляхи розв'язання проблеми війни і миру:

• роззброєння й контроль над озброєннями;

• миротворчі місії ООН («блакитні шоломи»);

• міжнародне правосуддя (Міжнародний кримінальний суд);

• колективна безпека й підтримка жертви агресії.

Тероризм — це насильство або погроза насильством проти мирного населення, спрямоване на те, щоб залякати суспільство й досягти політичних чи релігійних цілей. Це одна з найгостріших глобальних проблем, оскільки вона загрожує безпеці людей у всіх країнах незалежно від рівня їхнього розвитку.

Міжнародний характер тероризму

Тероризм має міжнародний характер: терористичні мережі діють одночасно в багатьох країнах, фінансуються через контрабанду, наркоторгівлю, викуп за заручників і нелегальну торгівлю зброєю. Жодна держава не може самостійно подолати тероризм — потрібна глобальна координація розвідок, поліцій і фінансових регуляторів.

Приклади терористичних організацій

• «Аль-Каїда» — атаки 11 вересня 2001 року на Нью-Йорк і Вашингтон (близько 3 000 загиблих).

• «Ісламська держава» (ІДІЛ) — проголосила «халіфат» в Іраку й Сирії (2014–2019 рр.), здійснювала теракти в Європі.

• «Боко Харам» — діє в Нігерії та сусідніх країнах, викрадає людей і нападає на школи.

• «Аш-Шабаб» — сомалійське угруповання, що контролює частини Сомалі й атакує сусідні держави.

За Глобальним індексом тероризму епіцентр терористичної активності в останні роки перемістився в регіон Сахель (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер), де діють джихадистські угруповання, пов'язані з «Аль-Каїдою» та «Ісламською державою».

Причини тероризму

Основні причини, що живлять тероризм:

• бідність і безробіття молоді — відсутність перспектив штовхає людей до радикальних груп;

• слабкі держави, які не контролюють свою територію (failed states);

• регіональні конфлікти, що створюють вакуум влади;

• релігійний і етнічний екстремізм;

• нелегальна торгівля зброєю, яка забезпечує терористів засобами.

Державний тероризм

Окремим проявом проблеми є державний тероризм — використання державою насильства проти цивільного населення. Яскравий приклад — удари Росії по цивільних об'єктах та енергетичній інфраструктурі України. Європарламент 23 листопада 2022 року визнав Росію державою — спонсором тероризму.

Протидія тероризму

Міжнародна спільнота бореться з тероризмом за допомогою:

• Глобальної контртерористичної стратегії ООН (2006 р.);

• обміну розвідданими між спецслужбами різних країн;

• контролю фінансових потоків (група FATF — Financial Action Task Force);

• захисту критичної інфраструктури й ядерних об'єктів;

• подолання бідності й конфліктів як першопричин тероризму.

Відсталість країн, що розвиваються, — це величезний розрив у рівні життя між багатими розвиненими країнами «Півночі» й бідними країнами «Півдня». Цей розрив не зменшується сам по собі, а часто навіть зростає через низку об'єктивних і суб'єктивних причин.

Масштаби відсталості

За межею крайньої бідності Світового банку (3 долари на день за паритетом купівельної спроможності 2021 року, з червня 2025 р.) живе приблизно 0,8 млрд осіб, здебільшого в Африці на південь від Сахари. ООН визначає 44 найменш розвинені країни, з яких 32 розташовані в Африці. Типізація країн за рівнем розвитку детально розглядається в окремому уроці.

Пастка бідності

Пастка бідності — це замкнене коло, з якого країні дуже важко вибратися без зовнішньої допомоги. Схема така: низькі доходи → немає заощаджень → немає інвестицій → низька продуктивність праці → низькі доходи. Це коло посилюють високий приріст населення, слабкі освіта й медицина, збройні конфлікти, корупція та сировинна спеціалізація економіки.

Проблема зовнішнього боргу

Багато бідних країн накопичили величезні зовнішні борги. Боргова криза Латинської Америки 1980-х років показала, що обслуговування боргу може забирати більше коштів, ніж країна отримує нових кредитів. Ініціатива для бідних країн з великим боргом (1996 р.) передбачала списання частини боргів. Однак дефолти Замбії (2020 р.), Шрі-Ланки й Гани (2022 р.) свідчать, що проблема не зникла. Обслуговування боргу забирає кошти, які могли б піти на освіту й медицину.

Допомога розвитку

ООН ще 1970 року поставила ціль — розвинені країни мають виділяти 0,7 % свого валового національного доходу на допомогу розвитку. За даними ОЕСР за 2024 рік, цю норму виконували лише Норвегія, Люксембург, Швеція й Данія. Основними інституціями, що надають таку допомогу, є:

• Світовий банк — дає кредити й гранти на розвиток, найбіднішим країнам — на пільгових умовах;

• Міжнародний валютний фонд (МВФ) — надає кредити для стабілізації валют і платіжного балансу, але за умови проведення економічних реформ;

• Програма розвитку ООН (ПРООН) — обчислює Індекс людського розвитку (ІЛР) і фінансує проєкти.

Шляхи подолання відсталості

Для виходу з пастки бідності потрібен комплекс заходів:

• інвестиції в освіту, охорону здоров'я й інфраструктуру;

• переробка сировини всередині країни, а не лише її експорт;

• справедлива торгівля (fair trade), що гарантує виробникам гідну ціну;

• мікрокредити — найвідоміший приклад Grameen Bank (Бангладеш), заснований Мухаммадом Юнусом, який отримав Нобелівську премію миру 2006 року;

• подолання корупції та зміцнення державних інституцій.

Приклад 1. Країни, що володіють ядерною зброєю

Завдання: виберіть три країни, які володіють ядерною зброєю, з переліку: Німеччина, Франція, Японія, Індія, Бразилія, Пакистан, Україна.

Розв'язання: зі списку ядерних держав (США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, КНДР) у переліку є Франція, Індія та Пакистан. Німеччина, Японія й Бразилія не мають ядерної зброї. Україна мала ядерний арсенал після 1991 року, але добровільно відмовилася від нього за Будапештським меморандумом 1994 року.

Відповідь: Франція, Індія, Пакистан.

Чому інші варіанти неправильні: Німеччина й Японія — економічно розвинені країни, але без ядерної зброї; Бразилія — країна, що розвивається, без ядерної програми; Україна часто помилково вважається ядерною державою, хоча відмовилася від зброї.

Приклад 2. Конфліктонебезпечний регіон

Завдання: «Малі, Буркіна-Фасо, Нігер: дії джихадистських угруповань і військові перевороти 2020–2023 рр.» — до якого конфліктонебезпечного регіону належать ці країни? Варіанти: Балкани, Сахель, Кавказ, Корейський півострів.

Розв'язання: Малі, Буркіна-Фасо й Нігер — країни регіону Сахель в Африці, на південь від Сахари. Саме там активізувалися джихадистські угруповання, а в 2020–2023 роках сталися військові перевороти.

Відповідь: Сахель.

Чому інші варіанти неправильні: Балкани — регіон у Європі (Косово, Боснія); Кавказ — регіон між Чорним і Каспійським морями; Корейський півострів — у Східній Азії.

Приклад 3. Пастка бідності

Завдання: яке явище ілюструє схема «низькі доходи → немає заощаджень → немає інвестицій → низька продуктивність → низькі доходи»? Варіанти: демографічний перехід, пастка бідності, глобалізація, хибна урбанізація.

Розв'язання: описане замкнене коло, з якого країні важко вибратися без зовнішньої допомоги, — це класичне визначення пастки бідності. Демографічний перехід — це зміна типів відтворення населення. Глобалізація — зростання взаємозв'язку країн. Хибна урбанізація — зростання міст без створення робочих місць.

Відповідь: пастка бідності.

Приклад 4. Міжнародна організація

Завдання: яка міжнародна організація дає кредити й гранти на розвиток бідних країн, зокрема на пільгових умовах для найбідніших? Варіанти: НАТО, Світовий банк, ОПЕК, СОТ.

Розв'язання: Світовий банк спеціалізується на кредитах і грантах для розвитку. НАТО — військово-політичний альянс. ОПЕК — організація країн-експортерів нафти. СОТ — регулює міжнародну торгівлю.

Відповідь: Світовий банк.

Чому інші варіанти неправильні: НАТО займається колективною безпекою; ОПЕК координує нафтову політику; СОТ встановлює правила торгівлі.

• Вважають Україну ядерною державою або забувають, що вона добровільно відмовилася від арсеналу. Насправді Україна підписала Будапештський меморандум 1994 року й передала ядерні боєголовки Росії.

• Вважають ядерними державами всі країни G7, зокрема Німеччину, Японію, Італію й Канаду. Насправді з G7 ядерну зброю мають лише США, Велика Британія й Франція.

• Відносять Ізраїль до офіційно визнаних ядерних держав за Договором про нерозповсюдження. Насправді Ізраїль офіційно не підтверджує наявність ядерної зброї й не входить до ДНЯЗ.

• Плутають МВФ (стабілізація валют і платіжного балансу) зі Світовим банком (кредити на розвиток). МВФ надає короткострокові кредити за умов реформ, а Світовий банк — довгострокові кредити й гранти на розвиток.

• Вважають тероризм проблемою лише однієї країни чи релігії, а не міжнародною. Насправді терористичні мережі діють у багатьох країнах, а їхні причини — бідність, конфлікти й слабкість держав.

• Вважають, що бідність країн пояснюється лише нестачею природних ресурсів, забуваючи про пастку бідності, борги й конфлікти. Багато бідних країн багаті на ресурси, але не можуть вибратися з пастки бідності через корупцію, конфлікти й несправедливу торгівлю.

Тема «Глобальні проблеми людства. Сталий розвиток» належить до розділу VII програми НМТ з географії. Вона охоплює поняття про глобальні проблеми й причини їх виникнення, проблеми війни і миру, тероризму, подолання відсталості країн, що розвиваються, взаємозв'язок проблем, а також роль світової громадськості й міжнародних організацій у їх розв'язанні.

Які вміння перевіряють

На НМТ очікують, що ти вмітимеш:

• знаходити країни з ядерною зброєю й конфліктонебезпечні регіони Європи й світу;

• характеризувати прояв глобальних проблем в Україні.

Формат завдань

У демоваріанті 2026 року розділ VII не представлено окремим завданням, однак Характеристика НМТ-2026 визначає зміст тесту за всією програмою. Тому завдання з цієї теми можуть з'явитися в будь-якому варіанті. Можливі форми:

• вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20, 1 бал);

• вибір трьох відповідей із семи (завдання 25–30, 0–3 бали).

Стратегія для переліку ядерних держав

Запам'ятай просту формулу: п'ять держав за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція) + Індія, Пакистан, КНДР. Усе інше, зокрема Україна, Німеччина, Японія, — дистрактори. Ізраїль офіційно не визнає наявність ядерної зброї, тому його теж не обирай.

• Глобальні проблеми загострилися в другій половині XX ст., стосуються всього людства, взаємопов'язані й потребують спільних зусиль.

• Ядерна зброя: США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія, Індія, Пакистан, КНДР; Ізраїль не визнає; Україна відмовилася 1994 р.

• Конфліктонебезпечні регіони: Близький Схід, Балкани, Кавказ, Сахель, Корейський півострів; війна Росії проти України — найбільша в Європі після 1945 р.

• Тероризм — міжнародний, живиться бідністю й конфліктами.

• Відсталість: пастка бідності, борги; допомога розвитку, Світовий банк, МВФ, ООН.