Правила переносу слів

Перенос слів з рядка в рядок — одна з базових навичок грамотного письма. В українській мові діє просте й логічне правило: слово переносять за складами. Щоб правильно поділити слово для переносу, треба насамперед визначити, скільки в ньому складів.

Як визначити склад

Склад утворює голосний звук. Скільки в слові голосних букв, стільки й складів. Наприклад:

• ма-ти — два голосних (а, и) → два склади

• ву-ли-ця — три голосних (у, и, я) → три склади

• ко-ло-сок — три голосних (о, о, о) → три склади

• стра-те-гі-я — чотири голосних (а, е, і, я) → чотири склади

Переносити можна лише частину слова, що становить склад або кілька складів. Не можна розривати склад: частина слова, яку ви переносите, мусить вимовлятися як окремий склад.

Група приголосних між голосними

Коли між двома голосними стоїть кілька приголосних, їх можна розподіляти по-різному. Український правопис дає змогу кількох варіантів переносу. Головне — щоб кожна частина містила хоча б один голосний і щоб не порушувалися інші правила (про них — далі).

Зверни увагу: варіант «сестр-а» неможливий, бо тоді в другому рядку лишиться одна буква (а), а це заборонено. Про це — в окремому розділі.

Складні слова

Складні слова (ті, що мають два корені або більше) переносимо за складами, але найзручніше — на межі частин, з яких слово утворене:

• земле-трус (а не зем-летрус, хоча й такий варіант можливий)

• ліво-бережний (а не лів-обережний)

• взаємо-розуміння

• чорно-земний

Перенос на межі частин складного слова робить текст зручнішим для читання, тому цей спосіб рекомендовано, хоча не заборонено й інші варіанти.

Окрім загального правила переносу за складами, в українському правописі є кілька важливих заборон. Вони стосуються букв, які не можна відривати від попередньої букви, і сполук, які не можна розривати.

Буква й та знак м'якшення ь

Букву й і знак м'якшення ь ніколи не відривають від попередньої букви. Вони завжди переносяться разом із нею:

• бай-дужий (не ба-йдужий)

• силь-ний (не си-льний)

• біль-ше (не біл-ьше)

• чай-ка (не ча-йка)

• кіль-кість (не кіл-ькість)

Чому так? Буква й позначає приголосний звук [й], який належить до того самого складу, що й попередній голосний. Знак м'якшення ь не позначає окремого звука, а лише вказує на м'якість попереднього приголосного, тому він нерозривно пов'язаний із ним.

Апостроф

Апостроф також залишається в рядку разом із попередньою буквою. Його не можна переносити на новий рядок окремо:

• бур'-ян (не бур-'ян)

• від'-їзд (не від-'їзд)

• об'-єднати (не об-'єднати)

• з'-єднати (не з-'єднати)

• пір'-їна (не пір-'їна)

Апостроф — це не буква, а надрядковий знак, що вказує на тверду вимову попереднього приголосного перед я, ю, є, ї. Він належить до тієї самої букви, після якої стоїть.

Диграфи дж, дз, що позначають один звук

Сполуки дж і дз можуть позначати як один звук (диграфи), так і два окремі звуки. Коли вони позначають один звук, їх не можна розривати під час переносу:

• хо-джу (не ход-жу)

• дже-ре-ло (не дж-ерело)

• ґу-дзик (не ґуд-зик)

• во-джу (не вод-жу)

• дзи-ґа (не дз-иґа)

Як розпізнати, чи дж / дз позначають один звук? Здебільшого вони позначають один звук у корені слова. Перевірити можна за словником або за звучанням: якщо [дж] або [дз] вимовляються як один злитий звук, їх не розривають.

Коли дж і дз можна розривати

Якщо дж або дз опинилися на межі префікса й кореня, вони позначають два окремі звуки, тому їх можна (і треба) розривати під час переносу:

• від-жити (від — префікс, жити — корінь)

• над-звичайний (над — префікс, звичайний — корінь)

• під-жарити (під — префікс, жарити — корінь)

• під-земний (під — префікс, земн — корінь)

У цих словах д і ж (або д і з) належать до різних морфем, тому вони вимовляються як два окремі звуки, і їх можна розділити переносом.

Крім правил про те, що не можна відривати, є ще кілька важливих заборон, які стосуються однієї букви, абревіатур, скорочень та ініціалів.

Одна буква в рядку

Найпоширеніша помилка під час переносу — залишити в кінці рядка або перенести на новий рядок одну букву. Український правопис це категорично забороняє, навіть якщо та буква становить окремий склад.

Неправильно:

• о-зеро (у рядку лишилася одна буква о)

• Марі-я (на новий рядок перенесено одну букву я)

• а-лея (у рядку лишилася одна буква а)

• І-ван (на новий рядок перенесено одну букву І)

Правильно:

• озе-ро

• Ма-рія

• алея (а-ле-я) не переносимо: будь-який поділ залишає одну букву

Запам'ятай: якщо будь-який поділ слова залишає одну букву в рядку або переносить її на новий рядок, таке слово не переносимо. Наприклад, озеро (о-зе-ро) переносимо лише як озе-ро, а слово алея (а-ле-я) не переносимо взагалі.

Абревіатури

Абревіатури (скорочені назви, утворені з перших букв слів) не можна розривати переносом. Вони переносяться цілком:

• ЗСУ (не З-СУ або ЗС-У)

• НАТО (не НА-ТО)

• ООН (не О-ОН)

• США (не С-ША)

Це стосується й графічних скорочень, які пишуться з крапкою:

• ім. (імені) — не розриваємо

• т. д. (так далі) — не розриваємо

• т. ін. (та інше) — не розриваємо

Ініціали та числа з позначеннями

Ініціали (перші літери імені та по батькові) не можна відривати від прізвища:

• Т. Г. Шевченко (не Т. Г. // Шевченко і не Т. // Г. Шевченко — ініціали не відривають один від одного та від прізвища; саме прізвище можна переносити за складами: Т. Г. Шев-ченко)

• І. Я. Франко

• Л. Українка (не Л. // Українка)

Так само не можна відривати число від позначення одиниці вимірювання:

• 2026 р. (не 2026 // р.)

• 5 кг (не 5 // кг)

• 100 м (не 100 // м)

Ці правила діють, щоб текст залишався зручним для читання: читач не повинен шукати продовження числа або імені в наступному рядку.

Розгляньмо кілька типових завдань, які можуть трапитися на НМТ. Кожен приклад супроводжується покроковим поясненням.

Приклад 1. У якому рядку всі слова поділено для переносу правильно?

А: сес-тра, бур'-ян, хо-джу Б: се-стра, бур-'ян, ход-жу В: сест-ра, ґуд-зик, о-зеро Г: сес-тра, бур'-ян, ґуд-зик

Розв'язання:

Перевіряємо кожен рядок за чотирма заборонами.

Рядок А: сес-тра — правильно (групу приголосних ст розділено). бур'-ян — апостроф лишається з попередньою буквою р, правильно. хо-джу — дж позначає один звук, не розриваємо, правильно. Усі три слова правильні.

Рядок Б: се-стра — правильно. бур-'ян — апостроф відірвано від р, неправильно. ход-жу — дж розірвано, хоча воно позначає один звук, неправильно.

Рядок В: сест-ра — правильно. ґуд-зик — дз розірвано, хоча воно позначає один звук, неправильно. о-зеро — у рядку лишилася одна буква о, неправильно.

Рядок Г: сес-тра — правильно. бур'-ян — правильно. ґуд-зик — дз розірвано, неправильно.

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: у Б — відірвано апостроф і розірвано дж; у В — розірвано дз і залишено одну букву; у Г — розірвано дз.

Приклад 2. Яке слово поділено для переносу неправильно?

А: силь-ний Б: від'-їзд В: ка-пуста Г: ба-йдужий

Розв'язання:

А: силь-ний — ь лишається з попередньою буквою л, правильно.

Б: від'-їзд — апостроф лишається з попередньою буквою д, правильно.

В: ка-пуста — перенос за складами, правильно.

Г: ба-йдужий — букву й відірвано від попередньої букви а, неправильно. Треба: бай-дужий.

Відповідь: Г.

Чому інші варіанти правильні: силь-ний — ь при л; від'-їзд — апостроф при д; ка-пуста — звичайний складоподіл.

Приклад 3. У якому слові дж можна розірвати під час переносу?

А: ходжу Б: джерело В: бджола Г: саджанець Д: віджати

Розв'язання:

Перевіряємо, чи дж стоїть на межі префікса й кореня. Якщо так — позначає два звуки, і його можна розірвати.

А: ходжу — корінь ходж-, дж у корені, один звук, не розриваємо.

Б: джерело — корінь джерел-, дж у корені, один звук, не розриваємо.

В: бджола — корінь бджол-, дж у корені, один звук, не розриваємо.

Г: саджанець — корінь садж-, дж у корені, один звук, не розриваємо.

Д: віджати — префікс від- + корінь жати. д належить до префікса, ж — до кореня. Це два різні звуки, тому дж можна розірвати: від-жати.

Відповідь: Д.

Чому інші варіанти неправильні: у всіх інших словах дж позначає один звук у корені, тому розривати його не можна.

Приклад 4. У якому рядку подано всі можливі способи переносу слова сестра?

А: се-стра, сес-тра Б: сес-тра, сест-ра В: се-стра, сес-тра, сест-ра Г: се-стра, сест-ра Д: се-стра, сес-тра, сест-ра, сестр-а

Розв'язання:

Слово сестра має два склади: се-стра. Між голосними е та а стоїть три приголосні стр. Їх можна ділити в будь-якому місці, але не можна залишати одну букву в рядку.

Можливі варіанти:

се-стра — перший склад се, другий стра.

сес-тра — перший склад сес, другий тра.

сест-ра — перший склад сест, другий ра.

Варіант сестр-а неможливий, бо в другому рядку лишиться одна буква а.

А: неповний перелік — бракує сест-ра.

Б: неповний перелік — бракує се-стра.

В: повний перелік усіх трьох можливих варіантів.

Г: неповний перелік — бракує сес-тра.

Д: містить заборонений варіант сестр-а.

Відповідь: В.

Чому інші варіанти неправильні: А, Б, Г — неповні; Д — містить заборонений варіант з одною буквою в рядку.

Під час виконання завдань на перенос слів учні найчастіше припускаються таких помилок. Ознайомся з ними, щоб не повторювати.

• Відривають апостроф від попередньої букви: пишуть «бур-’ян» замість «бур'-ян», «від-’їзд» замість «від'-їзд». Запам'ятай: апостроф завжди лишається в рядку разом із попередньою буквою.

• Розривають однозвукові дж, дз: пишуть «ґуд-зик» замість «ґу-дзик», «ход-жу» замість «хо-джу». Якщо дж або дз позначають один звук (у корені), їх не розривають.

• Залишають у рядку або переносять одну букву: «о-зеро», «Марі-я», «а-лея». Правило: одна буква не може бути ні в кінці рядка, ні на початку нового рядка.

• Відривають й чи ь від попередньої букви: «ба-йдужий» замість «бай-дужий», «біл-ьше» замість «біль-ше». Буква й і знак м'якшення ь переносяться тільки разом із попередньою буквою.

• Розривають абревіатуру або відривають ініціали від прізвища: «ЗС-У» замість ЗСУ (цілком), «Т. Г. // Шевченко» — ініціали не відривають від прізвища.

• Вважають, що групу приголосних можна ділити лише одним способом. Насправді, якщо між голосними стоїть кілька приголосних, можливі різні варіанти: се-стра, сес-тра, сест-ра — усі правильні.

Розуміння того, як саме перевіряють тему переносу на НМТ, допоможе тобі ефективно розподілити час і зусилля під час підготовки.

Місце в програмі

У змісті розділу 1 програми НМТ з української мови («Фонетика. Графіка. Орфоепія») названо «основні правила переносу слів з рядка в рядок». Це означає, що ти маєш знати всі правила, викладені в цьому уроці.

Формат завдань

Завдання з розділу 1 у демоваріанті НМТ-2026 мають формат вибору однієї правильної відповіді й оцінюються в 1 бал кожне. Окремого завдання саме на перенос слів у карті демоваріанта 2026 немає — правила переносу можуть перевірятися в комбінації з іншими темами фонетики або в завданні на пошук рядка, де всі слова поділено правильно.

Стратегія виконання

Якщо в завданні треба перевірити правильність переносу, дій за таким алгоритмом:

1. Перевір, чи не відірвано апостроф, ь або й від попередньої букви. Якщо так — варіант неправильний.

2. Перевір, чи не розірвано однозвукові дж або дз. Якщо дж / дз у корені й розірвані — неправильно.

3. Перевір, чи не лишилася в рядку або не перенесена одна буква. Якщо так — неправильно.

4. Перевір, чи не розірвано абревіатуру, скорочення або ініціали з прізвищем. Якщо так — неправильно.

5. Якщо жодної з цих чотирьох заборон не порушено — перенос правильний.

Цей алгоритм працює для будь-якого завдання на перенос, незалежно від того, чи треба знайти правильний варіант, чи неправильний.

• Переносимо слова за складами. Склад утворює голосний: скільки голосних, стільки й складів.

• Групу приголосних між голосними можна ділити по-різному: се-стра, сес-тра, сест-ра.

• Букву й, знак м'якшення ь та апостроф не відриваємо від попередньої букви: бай-дужий, силь-ний, бур'-ян.

• Однозвукові дж, дз не розриваємо: хо-джу, ґу-дзик. На межі префікса й кореня — можна: від-жити.

• Одну букву не залишаємо в рядку й не переносимо на новий рядок: не о-зеро, а озе-ро.

• Абревіатури (ЗСУ, НАТО), скорочення (ім., т. д.), ініціали з прізвищем (Т. Г. Шевченко) та числа з позначеннями одиниць (2026 р., 5 кг) не розриваємо.