Поняття НМТ: Україна 1900–1921 рр.

Період 1900–1914 років — час стрімкого економічного розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій, а також загострення соціальних і політичних суперечностей. Саме тоді виникають явища, без розуміння яких годі збагнути подальші революційні події.

Монополія: як підприємці контролювали ринок

Монополія — це об’єднання підприємців, яке контролює виробництво й збут певного товару та диктує ціни на ньому. На українських землях Російської імперії монополії набули форми синдикатів — об’єднань, що спільно продавали продукцію, але кожне підприємство зберігало юридичну самостійність. Найвідоміші синдикати — «Продамет» (контролював збут металу) і «Продвугілля» (контролював збут вугілля). Вони охоплювали Донбас, Криворіжжя й Катеринославщину — головні промислові регіони Наддніпрянщини.

Столипінська аграрна реформа: хутір і відруб

На початку ХХ ст. селяни в Російській імперії жили громадою — земля була спільною, а її переділи відбувалися за рішенням сходу. Столипінська аграрна реформа (1906–1911 рр.) мала на меті зруйнувати общину й створити шар заможних селян-власників. Два ключові поняття цієї реформи:

Обидва поняття належать до Столипінської реформи, а не до непу (1921 р.), як іноді помилково думають. Реформа прискорила розшарування села, але не вирішила аграрної проблеми в цілому.

Чорносотенці й страйки: політична боротьба

Чорносотенець — член монархічних, шовіністичних організацій, найбільшою з яких був «Союз руського народу». Чорносотенці виступали за недоторканність самодержавства, підбурювали до єврейських погромів і переслідували будь-які прояви національного руху. Їхня діяльність була особливо активною після революції 1905 року.

Страйк — колективне припинення роботи з висуванням економічних або політичних вимог. Наймасштабнішим був Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року, який паралізував залізницю, промисловість і змусив царя піти на поступки — видати Маніфест 17 жовтня. Страйки залишалися головною зброєю робітництва й надалі.

Загальне виборче право

Загальне виборче право — право всіх дорослих громадян обирати представницькі органи незалежно від майнового цензу. У Російській імперії воно не було реалізоване: вибори до Державної думи відбувалися за куріальною системою, що давала перевагу поміщикам. Натомість в Австро-Угорщині 1907 року запровадили загальне виборче право для чоловіків на виборах до австрійського парламенту (Рейхсрату). Це дозволило українцям Галичини обрати більше своїх представників, ніж раніше.

Перша світова війна (1914–1918) стала глобальним збройним конфліктом, що докорінно змінив політичну карту Європи й безпосередньо торкнувся українських земель, які опинилися на лінії фронту.

Світова війна: два блоки

Світова війна — війна, у яку втягнуто більшість провідних держав світу. Протистояли два блоки: Антанта (Велика Британія, Франція, Російська імперія) та Центральні держави (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія, Болгарія). Українці опинилися по обидва боки фронту: у складі російської армії воювали наддніпрянці, у складі австро-угорської — галичани, буковинці й закарпатці.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — російська окупаційна адміністрація, створена після захоплення Галичини й Буковини російськими військами в серпні–вересні 1914 року. Воно проіснувало до відступу російської армії влітку 1915 року, а потім було відновлене під час Брусиловського прориву 1916 року й діяло до 1917 року. Політика генерал-губернаторства була русифікаторською: закривалися українські культурні установи, зокрема «Просвіти», заборонялося вживання української мови в публічному просторі, був заарештований митрополит Андрей Шептицький.

Мобілізація й евакуація

Мобілізація — переведення армії й економіки на воєнний стан, призов резервістів до діючої армії. У Російській імперії мобілізацію оголосили 18 липня 1914 року (за старим стилем), і вона охопила мільйони чоловіків, зокрема з українських губерній.

Евакуація — вивезення населення, підприємств і майна з районів воєнних дій. Найбільшою була евакуація під час відступу російської армії 1915 року, коли з Галичини, Волині й Поділля вивозили промислове обладнання, худобу, архіви, а також примусово переселяли людей. Це спричинило гуманітарну катастрофу й посилило антиурядові настрої.

Легіон Українських Січових Стрільців (УСС)

У складі австро-угорської армії діяло українське добровольче формування — Легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Його створили 1914 року з ініціативи українських політичних діячів Галичини. Стрільці брали участь у боях на Галицькому фронті, зокрема на горі Маківка (1915). Легіон УСС став символом українського війська й кузнею кадрів для майбутньої Української революції.

Лютнева революція 1917 року в Росії повалила самодержавство й відкрила шлях до національного відродження народів імперії. В Україні центральним органом влади стала Українська Центральна Рада (УЦР).

Автономізація vs самостійництво

Автономізація — рух за автономію України у складі демократичної федеративної Росії. Саме цю позицію обстоювала більшість УЦР на чолі з М. Грушевським. Перший Універсал (червень 1917 р.) проголосив автономію України, але в межах Російської республіки.

Самостійники — прихильники незалежної, суверенної України. Найвідомішим представником був Микола Міхновський, який ще 1900 року видав брошуру «Самостійна Україна». Його ідеї розвинула Українська партія соціалістів-самостійників. Самостійники спершу були в меншості, але після більшовицького перевороту в Петрограді (жовтень 1917 р.) їхній вплив зріс.

УЦР, універсали й Генеральний секретаріат

Українська Центральна Рада (УЦР) — представницький орган, створений у березні 1917 року в Києві. Вона діяла до квітня 1918 року й фактично виконувала функції парламенту української автономії, а згодом — незалежної УНР. Головою УЦР був Михайло Грушевський.

Універсали — державні акти УЦР, названі за зразком гетьманських універсалів XVII–XVIII ст. Усього їх було чотири: I Універсал (червень 1917 р.) проголосив автономію; II Універсал (липень 1917 р.) визначив відносини з Тимчасовим урядом; III Універсал (листопад 1917 р.) проголосив УНР у складі Російської федерації; IV Універсал (січень 1918 р.) проголосив повну незалежність УНР.

Генеральний секретаріат — перший уряд автономної України, створений у червні 1917 року. Його головою став Володимир Винниченко. Секретаріат відповідав за внутрішні справи, фінанси, освіту, військові справи тощо.

Вільне козацтво, Установчі збори, більшовизм, курултай

Вільне козацтво — добровільні загони самооборони, що виникли 1917 року для захисту українських земель від більшовиків і дезертирів. Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва в Чигирині (жовтень 1917 р.) обрав отаманом Павла Скоропадського.

Установчі збори — виборний орган, що мав визначити державний устрій. У Росії планували Всеросійські Установчі збори, але більшовики їх розігнали в січні 1918 року. В Україні відбулися вибори до Українських Установчих зборів, але через більшовицький наступ вони так і не розпочали роботу.

Більшовизм — ідеологія й політика партії більшовиків на чолі з Володимиром Леніним. Її основи: диктатура пролетаріату, революційне насильство, заперечення парламентської демократії, націоналізація засобів виробництва. Більшовики захопили владу в Росії в жовтні 1917 року й розпочали збройну боротьбу проти УЦР.

Курултай — національні збори кримських татар, скликані в грудні 1917 року в Бахчисараї. Курултай ухвалив основні закони Кримської Народної Республіки, проголосив рівність усіх народів Криму й створив національний уряд — Директорію. Це була спроба кримських татар скористатися революційною ситуацією для самовизначення.

Директорія, утворена 13–14 листопада 1918 року, очолила протигетьманське повстання; 14 грудня 1918 року П. Скоропадський зрікся влади, і Директорія перебрала владу в УНР. Одночасно на західноукраїнських землях постала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), а більшовики розгорнули наступ на Україну.

Директорія й соборність

Директорія — колективний орган влади УНР, створений у листопаді 1918 року. Її першим головою був Володимир Винниченко, а з лютого 1919 року — Симон Петлюра. Директорія діяла до листопада 1920 року; з листопада 1919 року С. Петлюра фактично одноосібно здійснював верховну владу як голова Директорії й Головний отаман. Після 1920 року державний центр УНР діяв в екзилі.

Соборність — ідея єднання всіх українських земель в одній державі. 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Цей день відзначається як День Соборності України. На жаль, об’єднання виявилося здебільшого символічним через різні політичні орієнтації й воєнні обставини.

Отаманщина

Отаманщина — свавілля військових ватажків (отаманів), які не підкорялися урядові УНР, діяли на власний розсуд, грабували населення й чинили єврейські погроми. Найвідоміші отамани-самовладці: Матвій Григор’єв (колишній петлюрівець, потім — більшовик, згодом — повстанець) і отаман Зелений (Данило Терпило). Отаманщина підірвала авторитет Директорії, дискредитувала українську владу в очах селянства й західних союзників.

Воєнний комунізм і червоний терор

Воєнний комунізм — економічна політика більшовиків у 1919–1921 роках. Її складові: продрозкладка (примусове вилучення хліба в селян), заборона вільної торгівлі, націоналізація промисловості, трудова повинність. Ця політика викликала масове невдоволення, голод і селянські повстання.

Червоний терор — масові репресії, які проводила Всеросійська надзвичайна комісія (ЧК) проти «класових ворогів» — дворян, буржуазії, інтелігенції, священників, а також проти учасників антибільшовицьких повстань. Терор супроводжувався розстрілами без суду, взяттям заручників і створенням концтаборів.

Інтервенція, Чортківська офензива, «Київська катастрофа»

Інтервенція — збройне втручання іноземних держав у справи України. У грудні 1918 – квітні 1919 року війська Антанти (Франція, Греція та ін.) висадили десант в Одесі, Миколаєві й Херсоні. Формально інтервенти виступали проти більшовиків, але фактично заважали й українським військам.

Чортківська офензива — наступ Української Галицької армії (УГА) у червні 1919 року. Після важких поразок від поляків УГА зосередилася в районі Чорткова й несподівано прорвала польський фронт, звільнивши значну територію. Однак через брак резервів наступ зупинився.

«Київська катастрофа» — подія 30–31 серпня 1919 року, коли об’єднані армії УНР і УГА, які щойно зайняли Київ, були змушені залишити місто під тиском білогвардійських військ генерала Денікіна. Ця поразка стала переломним моментом: українські сили втратили стратегічну ініціативу.

Автокефальна церква

Автокефальна церква — помісна церква, незалежна від іншої церкви, з власним очільником. 1921 року в Києві було проголошено Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Її першим митрополитом став Василь Липківський. УАПЦ прагнула звільнитися від підпорядкування Московському патріархатові й служити українською мовою. Більшовики жорстоко переслідували автокефальну церкву в 1930-х роках.

Уміння визначати уряд чи режим за характерними поняттями допомагає впізнати політичну силу або подію в завданнях на відповідність (у демоваріанті 2026 для тем 20–22 — завдання 22 і 23). Це вміння — ключове для теми «Україна 1900–1921 рр.».

Як працює цей метод

Кожна влада має «маркерні» поняття — слова, які трапляються майже винятково в контексті саме цього уряду чи режиму. Знайшовши таке слово в наборі, можна впевнено назвати владу.

Чому це працює

«Універсали» в наборі з «Генеральним секретаріатом» чи «автономізацією» вказують на Центральну Раду, яка видала чотири універсали (1917–1918). Проте універсали видавала й Директорія: Акт злуки 22 січня 1919 р. проголошено як «Універсал Директорії УНР». «Соборність» і «Київська катастрофа» — маркери доби Директорії. «Воєнний комунізм» і «червоний терор» — це більшовицька політика, яку не проводили українські уряди. «Хутір» і «відруб» — це Столипінська реформа, а не неп, як іноді помилково думають. «Чортківська офензива» — виключно про УГА та ЗУНР. «Курултай» — про кримських татар.

Стратегія для НМТ: у наборі з кількох понять знайди найточніше — те, що трапляється лише в одному контексті. Воно й визначить відповідь.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють знання понять періоду 1900–1921 рр.

Приклад 1. Відповідність «набір понять — влада»

Установіть відповідність між набором понять і владою / режимом, до якого вони належать.

Розв’язання: 1 — універсали й Генеральний секретаріат — це маркери Центральної Ради (Б). 2 — соборність (Акт злуки) й отаманщина (свавілля отаманів) — це доба Директорії (В). 3 — воєнний комунізм і червоний терор — політика більшовиків (А). 4 — хутір, відруб і монополія — явища Російської імперії початку ХХ ст. (Г). Відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді: хутір чи відруб?

Земельна ділянка, виділена селянинові з общини разом із перенесенням садиби, — це:

• хутір

• відруб

• зимівник

• фільварок

Розв’язання: Ключова відмінність між хутором і відрубом — перенесення садиби. Якщо селянин переселявся на свою ділянку й жив окремо — це хутір. Якщо залишався жити в селі, а земля ставала приватною — це відруб. Зимівник — козацьке господарство XVI–XVIII ст., фільварок — панський маєток у Речі Посполитій. Правильна відповідь: хутір.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком: отаманщина

«У 1919 році на території України діяли численні збройні загони, отамани яких не виконували наказів уряду, грабували населення й влаштовували погроми. Це явище дістало назву…»

• Вільне козацтво

• отаманщина

• інтервенція

• червоний терор

Розв’язання: Вільне козацтво (1917 р.) — добровільна самооборона, яка підтримувала УЦР, а не грабувала. Інтервенція — втручання іноземних держав. Червоний терор — репресії більшовицької ЧК. Опис уривка точно відповідає отаманщині — свавіллю отаманів, що не підкорялися владі. Правильна відповідь: отаманщина.

Приклад 4. Відповідність «поняття — значення»

Установіть відповідність між поняттям і його значенням.

Розв’язання: 1 — курултай — це національні збори кримських татар (Б). 2 — Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — російська окупаційна адміністрація (Г). 3 — евакуація — вивезення населення й майна (А). 4 — автокефальна церква — незалежна помісна церква (В). Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В.

• Пов'язувати хутір і відруб з непом. Насправді це поняття Столипінської аграрної реформи 1906–1911 рр. Неп (нова економічна політика) почався 1921 року й не передбачав виділення хуторів і відрубів.

• Плутати автономізацію із самостійництвом. Автономізація — це вимога широкої автономії України у складі федеративної Росії (позиція УЦР до січня 1918 р.). Самостійництво — це вимога повної незалежності України (М. Міхновський, УПСС).

• Вважати Директорію одноосібним правителем. Директорія — колективний орган влади, який складався з кількох членів (В. Винниченко, С. Петлюра, О. Андрієвський, А. Макаренко, Ф. Швець).

• Плутати Вільне козацтво з отаманщиною. Вільне козацтво (1917 р.) — добровільні загони самооборони, що підтримували УЦР. Отаманщина (1919 р.) — свавілля отаманів, які грабували населення й не підкорялися уряду.

• Вважати «Київську катастрофу» поразкою від більшовиків. Насправді Київ у серпні 1919 р. об'єднані армії УНР і УГА залишили під тиском денікінців (білогвардійців), а не більшовиків.

• Плутати воєнний комунізм (1919–1921) з непом (з 1921 р.). Воєнний комунізм — продрозкладка, заборона торгівлі, націоналізація. Неп — продподаток, дозвіл приватної торгівлі, оренда підприємств.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 24 — це відповідність «набір понять ↔ період» (формат 4 × 5, 0–4 бали) для тем 27–32. Така сама форма використовується для тренування понять 1900–1921 рр. — ти бачиш чотири набори термінів і маєш зіставити кожен з однією з п'яти запропонованих влад / режимів.

У демоваріанті 2026 завдання 23 — відповідність «подія ↔ наслідок» для тем 21 і 22, а завдання 22 — «уривок джерела ↔ політична сила» для теми 20. У цих завданнях знання понять допомагає впізнати політичну силу чи подію, про яку йдеться в уривку.

Програма НМТ передбачає для тем 18–22 28 понять: тема 18 — 5 понять, тема 19 — 1 поняття, тема 20 — 4 поняття, тема 21 — 9 понять, тема 22 — 9 понять. Уміння, яке перевіряється: «правильно застосовувати поняття».

Стратегія виконання: у наборі з кількох понять знайди найточніше — те, що трапляється винятково в одному контексті. Наприклад, «Генеральний секретаріат» однозначно вказує на Центральну Раду, «соборність» — на Директорію, «воєнний комунізм» — на більшовиків. Це слово-маркер визначить правильну відповідь.

• Теми 18–19: монополія, хутір, відруб, чорносотенець, страйк, загальне виборче право — явища економічного й політичного життя українських земель до 1914 р.

• Тема 20: світова війна, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, мобілізація, евакуація — поняття, пов'язані з Першою світовою війною.

• Тема 21: автономізація, самостійники, УЦР, універсали, Генеральний секретаріат, Вільне козацтво, Установчі збори, більшовизм, курултай — доба Центральної Ради.

• Тема 22: Директорія, соборність, отаманщина, воєнний комунізм, червоний терор, інтервенція, Чортківська офензива, «Київська катастрофа», автокефальна церква — доба Директорії, ЗУНР і більшовицького режиму.

• Набір понять вказує на владу: «універсали, Генеральний секретаріат» — Центральна Рада; «соборність, отаманщина» — Директорія; «воєнний комунізм, червоний терор» — більшовики.